Публікація

Міжнародні перемовини: де роль громадськості у процесах дипломатії?

Багато хто з нас пам’ятає гарячі дискусії в усіх цільових групах щодо попереднього рішення учасників Тристоронньої контактної групи про створення так званої консультативної ради. Не повторюючи аргументів щодо недоліків запропонованого для цієї ради формату, слід звернути увагу ще на один нюанс, який досі залишається поза публічним обговоренням, радить експерт УГСПЛ Олег Мартиненко.

Цим нюансом є майже дріб’язок – відсутність належного зв’язку між органами влади та громадянським суспільством в рамках переговорного процесу. Дріб’язок, через який офіційні представники України вчинюють дії, які викликають масову негативну реакцію українців. Дріб’язок, через який дії уряду підлягають справедливій критиці за непрозорість та відсутність підзвітності українському народу.

Для більшості експертів зрозуміло, що переговорний процес може бути ефективним саме за умов закритості та мінімального публічного розголосу. Проте мессиджі, які озвучують під час перемовин договірні сторони, навпаки – практично завжди не є продуктом «закритості». Плацдарм для перемовних діалогів складають експертні висновки, аналіз громадської думки, консолідовані рішення національних ініціатив, потреби вразливих груп. Іншими словами – плацдармом для міжнародних перемовин є результат тривалих консультацій з громадськістю. Саме тому для підготовки переговорів нормандського або мінського рівню вкрай необхідно забезпечити річ, просту за формулюванням, але складну за механізмом – національні консультації.

Мабуть, доречним є нагадування, що одним з перших публічних обговорень проблеми пріоритетів України на перемовинах скрізь призму потреб суспільства відбулося  під час експертного робочого столу «Підвищення ролі громадянського суспільства у переговорних процесах на Донбасі: зниження ризиків та покращення каналів комунікації з громадськістю». Організований в рамках 2-го Міжнародного Форуму «Реінтеграція на Донбасі – поліпшення гуманітарної ситуації і зміцнення контактів між людьми в регіоні конфлікту» (2019), він зафіксував потреби держави у забезпеченні практично-орієнтованою інформацією учасників переговорів, більш широким залученням медіаторів та представників вразливих груп, підвищенні участі НУО в переговорах.

Подальшим розвитком стало формування пропозицій від організацій Форуму-членів Міжнародної платформи CivilM+ низки пропозицій уряду України, більшість з яких, на жаль, залишається на стадії розгляду. Серед головних пропозицій – створення незалежної дорадчої громадської групи для Мінських перемовин щодо Донбасу.

Втім, аби поставити процес консультування влади із громадськістю на рейки постійно-діючого механізму, слід також звернути увагу на міжнародні рекомендації. Саме тому ця публікація присвячена ознайомленню з простим та зрозумілим керівництвом щодо проведення національних консультацій для держав, які перебувають у перехідному періоді (від війни до миру, від авторитаризму до демократії). Розроблене структурами ООН ще у 2009 році, керівництво доступне ТУТ.

УГСПЛ, як член Міжнародної платформи CIVILM+, готова будувати діалог з органами влади для посилення впливу усіх зацікавлених груп населення на результат Мінського процесу.

 

Олег Мартиненко, експерт УГСПЛ

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Заява правозахисних організацій з приводу оголошення вироків фігурантам другої бахчисарайської групи у “справі проти кримських мусульман”

16 вересня 2020 року Південний окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону оголосив обвинувальні вироки сімом...

17 Вересня 2020

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: