В Офісі Омбудсмана відбувся круглий стіл «Україна – стратегічне значення місцезнаходження. Конфліктні виклики, підходи до реінтеграції Донбасу, міжнародний досвід». Його організували Українська Гельсінська спілка з прав людини спільно з Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини за підтримки посольства Великої Британії в Україні.

Текст та фото: Олег Шинкаренко

Метою проведення круглого столу було закладення фундаменту законодавчої та громадської підтримки національної політики щодо відновлення миру, нових підходів до реінтеграції Донбасу, інституалізації діалогу, як механізму вирішення конфлікту в умовах тимчасової окупації, полегшення діалогу, економічного розвитку та побудови громади для постраждалих від конфліктів населення. В той же час – це був майданчик для експертної дискусії щодо можливостей суспільства в процесах побудови миру та налагодження діалогу.

До участi у заходi запросили народних депутатів України, представників оргaнів  державної влади, громадських та мiжнародних органiзацiй. В роботі круглого столу також взяли участь експерти незалежної Мiжнародної миротворчої органiзацiї «Ресурси примирення» (Велика Британія).

Круглий стіл складався із двох сесій:

Сесія 1: Виклики конфліктів – переосмислення. Підходи до реінтеграції. Інституціоналізація діалогу на місцевому рівні в Україні – досвід роботи з практики PCI.

Сесія 2: Дуалістична роль громадянського суспільства як об’єкта конфлікту та суб’єкта його подолання. Синергія vs конфліктність у взаємодії органів влади з неурядовими ініціативами.

На початку круглого столу оголосили заяву Уповноваженої Верховної ради України з прав людини Людмила Денісова. Вона вважає, що “досвід подолання наслідків збройних конфліктів у світі допоможе Україні уникнути помилок на цьому шляху”. На її думку, найважливішим серед заходів, які допоможуть запровадити перехідне правосуддя в Україні, є відновлення прав жертв війни, провадження справедливого правосуддя та продовження інституційних реформ.

Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко наголосив, що круглий стіл зібрав унікальний склад експертів з Великої Британії та європейських країн, які поділяться досвідом подолання конфліктів. «Конфлікти мають множинні виміри – між миром і війною, між сьогоднішнім і минулим, яке давить своїми наслідками; конфлікт, який всередині українського суспільства між урядовим і неурядовим сектором», – сказав він.

Народний депутат України Сергій Тарута сказав, що, на жаль, за чотири з половиною роки цієї війни ми не бачимо адекватної реакції зі сторони нашого уряду та парламенту. «Ще у грудні 2014 року я пропонував створити комітет по соціально-економічному стану на окупованій території і Донбасу і Криму, – сказав він. – Всі фракції дали згоду, але прийняти це дуже важливе рішення не вистачило політичної волі».

Заступник голови моніторингової місії ООН з прав людини Бенджамін Моро розповів, що цивільне населення на підконтрольній та непідконтрольній території страждає і гине, втрачає своє майно. Для перетину лінії розмежування людям треба пройти п’ять пропускних пунктів, чекаючи у довгих чергах. «Але дуже важливо для примирення в Україні, що зв’язки зберігаються, – сказав Бенджамін Моро. – Уряд України має дбати і піклуватися про це».

Керівниця проекту Ради Європи «Посилення захисту прав людини внутрішньо переміщених осіб в Україні» Ганна Христова сказала, що проект, яким вона керує, займається пошуком сталих рішень щодо проблем внутрішнього переміщення в Україні. «Станом на п’ятий рік конфлікту можна констатувати, що він поступово переходить у фазу тривалого, – сказала вона. – Він, з одного боку, не перебуває в активній фазі, а з іншого – не дозволяє рухатись у бік вирішення нагальних питань всіх, які страждають від порушень прав людини і у бік пошуку справжнього миру».

Виконавчий директор ММО «Ресурси примирення» Джонатан Коен сказав: «Якщо конфлікт застрягає, то дуже важливо переформулювати наявні варіанти. Примирення можливе тільки якщо подолати конфліктні феномени у суспільстві. У кожному із конфліктів, які ми вже десятки років спостерігаємо у суспільстві, помітно, що шлях до миру вимагав політичних змін і компромісів, які не завжди є приємними для ворогуючих сторін».

Експертка і науковець-практик із питань вирішення конфлікту Наталія Міріманова нагадала, що реінтеграція є частиною Мінської угоди. «Найчастіше відокремлення відбувається в ході військового конфлікту і зовнішньої інтервенції, як це сталося в Україні, – сказала вона. – Це відокремлення супроводжується відчуттям страху, недовіри. Для реінтеграції потрібно об’єднати всі аспекти відділення: і правові, і внутрішню політику. Далеко не все вирішуються на політичних перемовинах за зачиненими дверима чи у міжнародних організаціях на кшталт ООН. У процес реінтеграції мають бути залученими всі люди».

Старший радник з ініціативи НУО «Мирні зміни» Крейг Оліфант сказав, що в Україні вкрай важливо зосередитися на місцевому контексті примирення. «У конфлікті з так званими «ДНР» та «ЛНР» потрібно працювати на різних рівнях: міждержавному [оскільки тут залучена Росія – О.Ш.], місцевому та геополітичному, – сказав він. – Хоча кожен конфлікт є унікальним, але він залишається конфліктом, з якого можна винести корисні і практичні уроки і навички. Україні треба зосередитися саме на місцевому рівні, тобто – на тих людях, які десятками тисяч щодня перетинають лінію розмежування».

Старший радник з питань побудови миру ММО «Ініціативи мирних змін» Ентоні Форман зауважив, що в Україні є одна суттєва перевага: над вирішенням конфлікту працює велика громада професіоналів. На його думку, досягти остаточного вирішення проблеми допоможе децентралізація влади в Україні. Саме місцева влада і має організувати діалог між учасниками конфлікту.

Директор програми USAID «Права людини в дії» Тарас Цимбрівський сказав, що стійкий мир у довгостроковій перспективі в Україні може система перехідного правосуддя. До нього має стосунок і Закон про правовий статус зниклих безвісти осіб. «Наразі в результаті збройного конфлікту в Україні вважаються зниклими безвісти щонайменше 1500 осіб, – сказав він. – Необхідно також прийняти закон про статус захищених осіб, тобто таких, які переслідуються на території Російської Федерації, окупованого Криму, і так званих «ЛНР» та «ДНР».