Екологічний активіст вже кілька років судиться з владою, щоб врятувати птахів. А голова села Пірново, де знаходиться заказник, каже що це спірна територія, а птахи, які там живуть, шкодять деревам

В ситуації розбирався журналіст Олег Шинкаренко. Юристи Центру стратегічних справ УГСПЛ зараз займаються вивченням документів у цій справі на предмет можливості надання ними правової допомоги у відстоюванні порушених прав жителів села Пірново.

Екологічний активіст Олександр Чеботарьов стверджує, що сільська рада Пірново, що під Києвом, користуючись розбіжностями у документах, роздає під забудову землю орнітологічного заказника.

Активіст вже декілька років судиться із сільрадою села Пірново, яка на його думку, незаконно виділяє приватним особам земельні ділянки на території заказника.

Олександр Чеботарьов: «Я бачив рішення номер 97 Пірнівської сільської ради від першого вересня одинадцятого року про виділення цих земельних ділянок на території соснового лісу, який оголошений заказником. Тут дві ділянки: одна і друга. І є унікальне поселення сірої чаплі в межах села Пірново».

Олександр Чеботарьов каже, що ще у 1987-му році площа заказника становила п’ять гектарів. За словами ж голови сільради Пірново Сергія Книжникова, згідно з інвентарізацією села, зробленою у  1980-х роках, його площа була зазначена у 1,7 гектара. Звідки така різниця і де правильні цифри? Сергій Книжников каже — вся справа у бюрократичних тонкощах.

Сергій Книжников: «Доручення було міністерства — всі об’єкти природно-заповідного фонду в Україні — винести в натуру. Вони не були винесені. Коли почали виносити, вони сказали: у нас в охоронних зобов’язаннях — 5 гектарів, по генплану — 1,7 гектара. Що таке об’єкт природно-заповідного фонду? Це об’єкт із чітко визначеними координатами, межами, межовими знаками. А якщо цього немає? Чи десь гіпотетично є? Число 5 — це таке віртуальне число, коли хтось прийняв на сесії облради положення про заказник, і вирішили взяти його орієнтовною площею 5 гектарів, але ж коли вирішили, тоді ж треба було цю площу зафіксувати, а ніхто не зафіксував».

А чому ж не зафіксували? Адвокат Олег Чунігін, який представляє інтереси Пірнівської сільради в суді, каже, що це дуже дорого.

Олег Чунігін: «Для того, щоб позначити територію, треба робити її виніс в натурі. Але хто буде ставити знаки? За знаки треба платити. А ми будемо платити з якого? З місцевого бюджету? Кожен межовий знак коштує відповідну суму. Повинен приїхати із відповідним комп’ютером геолог наш і через космос точки позабивати, заплатити йому за кожну цю точку дві тисячі гривень і нема питань. А чому це хочуть покласти на нас, я взагалі не розумію. Ви хочете, щоб село Пірново зараз самостійно зробило генплан і так далі? У нас скільки зараз населених пунктів не має генпланів? Чому? Тому що кожна технічна документація коштує шалених грошей».

Таким чином утворилася певна сіра зона площею 3,3 гектара, звідки сіру чаплю почали витісняти. Сергій Книжников каже, що саме існування цих птахів шкодить деревам.

Сергій Книжников: «Екологи зробили заключення таке: чапля, коли гніздиться на одному дереві більше трьох років, через те, що вона їсть тільки рибу, в посліді фосфор, і ці дерева, всі дерева, які там повалені, ви подивіться на ті корешки, там довжина кореню 5-10 сантиметрів, від того, що корені просто згнивають».

Чиновник стверджує, що через птахів корені згнивають, дерева падають, звільнену землю віддають під забудову. Але кому? Голова сільради каже, що він тут взагалі ні до чого, а селяться в заказнику самі пірнівці.

Сергій Книжников: «Заказник офіційно вирубати не можна, а люди вирубали лісові насадження на своїх власних ділянках під забудову, які вони отримали ще коли я тут не працював. Перші рішення були у 2009 та 2010 роках. І там всі місцеві люди. І коли у нас питання стало якесь, то тут зібралося півсела і сказало: “А чому нашим дітям не можна там будуватися?” Місцева громада виступила на захист тих людей, там побудувалися».

Шукаючи правду у сільраді, ми зустріли там місцевого мешканця, який розповів дещо прямо протилежне словам голови.

Місцевий мешканець: «Не знаєте чиї то там (хатинки — О.Ш.) в заказнику? — Прокурора. — Ну вот, пожалуйста, видите. — А ви житель цього села? — Мої батьки тут жили і помирали».

А потім до нас підійшов боєць батальйону “Айдар” Євген. Він намагається отримати у Пірново земельну ділянку, яку обіцяли всім учасникам АТО.

Євген: «Уничтожили орнитологический заповедник, огромную территорию. Я знаю, тут общественные активисты борются с ними. Был заказник, а потом резко он оказался в другом месте. И аисты там не летают. Ну, так вот и документы ж вроде есть. Я тоже хочу себе в лесу. Пускай мне дадут землю. У меня первоочередное право. А мне отказали. У меня уже такое желание, если они мне не дадут сейчас официальный ответ, я здесь прикую себя наручниками к кабинету любому открытому и объявлю голодовку, пока это дело не поставят на контроль президент и новый премьер-министр».

Матеріал виготовлено за технічної підтримки Української Гельсінської спілки з прав людини. 

Текст і фото Олега Шинкаренка, спеціально для «Громадського радіо»