Публікація

Міський транспорт є, але люди похилого віку в Херсоні вимушені ходити пішки

Херсонська преса приділяє цьому питанню серйозну і постійну увагу, намагаючись дати об’єктивну оцінку, показуючи проблеми обох сторін, як  перевізників, так і пенсіонерів, яким держава надала пільги, але  не в змозі гарантувати їхнє фактичне отримання. Вашій увазі надається моніторинг Херсонської преси на тему транспортного забезпечення пільгових категорій громадян за перше півріччя 2011 року. 

Необхідність реалізації права пенсіонерів на  безкоштовний проїзд в комунальному громадському транспорті, в першу чергу в тролейбусах,  є великою проблемою для міської влади на Херсонщині  та підприємств перевізників. Місцеві  та державні бюджети не встигають своєчасно та в повному обсязі оплачувати проїзд пільгових категорій. Дотацій з державного бюджету для цього не достатньо. Це створює великі труднощі для організацій перевізників усіх форм власності, які не отримують кошти для своєчасного розрахунку по заробітній платі та відновленню технічного парку. Але ще більші труднощі відчувають люди похилого віку «на своїх ногах…»

Херсонська преса приділяє цьому питанню серйозну і постійну увагу, намагаючись дати об’єктивну оцінку, показуючи проблеми обох сторін, як  перевізників, так і пенсіонерів, яким держава надала пільги і повинна гарантувати їхнє фактичне отримання.

Так,  газета «Гривна» наводить статистичні дані, згідно яких в 2010 році борг держави перед обслуговуючими підприємствами Херсона за транспортування пільговиків склав 3,1 млн. грн. Найбільший борг – 1,8 млн. гривень  перед «Херсонелектротрансом» (тролейбуси), яке має перевозити всі групи пільговиків, а їх  в обласному центрі нараховується 120 тисяч. Крім того, міський бюджет має ще наступні борги: 701 тисяча грн..  перед річковиками, 463 тисячі грн. перед маршрутниками та 127 тисяч  грн. перед залізничниками.
Газета «Вгору» наводить ще більшу суму боргу перед тролейбусниками – 2,2 млн.  грн. За таких умов електротранспорт фізично зношується та стає просто небезпечним для пасажирів.

Тролейбуси скоро занесуть до «червоної книги»

Більшість місцевих газет поінформувала про критичний стан тролейбусного парку, який на початку року складався з 90 машин. Вік більшості тролейбусів перевищує 20-30 років, хоча повинні експлуатуватись вони не більше 10 років, матеріальна частина тролейбусного парку  зношена, через що  нерідко машини виходять з під контролю, почались аварії. Одного разу  загорівся тролейбус,  який їхав за маршрутом № 12, пасажири та водій, на щастя,  встигли залишити палаючу машину. Водій тролейбусу № 9 втратив керування та врізався в дерево на вулиці Леніна. Їздити в наших міських тролейбусах стало зовсім небезпечно для життя.

Газета «Гривна» в березні  поточного року навела коментарі директора «Херсонелектротранс» Сергія Костючка. Він повідомив, що з цього літа кількість тролейбусів, які щоденно обслуговують пасажирів,  зменшилась з 70 до 40 через фактичну зношеність парку. Останній раз нові машини були  закуплені  в 2008 році,  але тоді було куплено 2 «Лази». Херсонська міська рада змушена була в лютому цього року  дати дозвіл на списання 10 тролейбусів. Через хронічні затримки із виплатами зарплат водіями переважно працюють пенсіонери, які отримують пенсію. С. Костючко  повідомив, що з цього року не буде спецрейсів для дачників,  яких раніше розвозили з річпорту експресами по мікрорайонах міста. І все це  через відсутність компенсації за проїзд пільговиків, які складають левову частку пасажирів даного виду громадського транспорту.  Але слід зазначити, що тролейбусники, всупереч  складним умовам,   знайшли можливість організувати перевезення дачників експресами. Та ж газета «Гривна» повідомила, що 26 квітня 9 тролейбусів, серед яких 6 «дев’яток»,  організовано вивезли пасажирів, переважно пенсіонерів,  по мікрорайонам міста.

Річковий транспорт – дорога  продовольчого життя пенсіонерів

Серйозні проблеми із перевезенням пільговиків виникли і на річковому транспорті, який теж перевозить пенсіонерів в робочі дні безкоштовно. Велика кількість пільговиків та несвоєчасність розрахунків за їхнє  перевезення з боку держави обмежують можливості підприємства – «Асоціації річкових портів». А «дачне» питання дуже важливе  для обласного центру, значна кількість мешканців якого має дачі на Дніпровських островах, до яких можна добиратись лише водою. Якщо катери не працюють,  вихід один: користуватись небезпечними «піратськими» баркасами, які соціальних пільг не надають і «здирають» чималенькі суми як зі звичайних громадян,  так і з пенсіонерів. Але й ними скористуватись можуть не всі, за інформацією газети «Акценти», якщо на катерах розміщується 2 тисячі пасажирів, то на мотоботах трохи менше – 150.

На початку року навіть стояло питання, чи почнеться навігація взагалі? Газета «Вгору» повідомила в кінці лютого, що держава все-таки виділила 1,6 млн. грн. на перевезення пільговиків, з яких 702 тис.  грн. пішло на погашення минулорічної заборгованості, але це становить лише  тільки 52% від загальної  суми боргу. Крім того,  кошти почали надходити лише в кінці січня,  і зношені катери могли не встигнути підготувати до нового сезону, при тому,  що з 20 трамваїв можна використовувати лише 9. Крім цього накопичилось багато інших технічних питань, вирішення яких вимагало часу і коштів. Місто спромоглося закласти в бюджет лише 700 тисяч  грн. на погашення другої частини боргу, які до того ж будуть надходити частинами  протягом  року.

В березні  в тій же газеті з’явилась більш тривожна інформація. Журналісти  повідомили,  що коштів, виділених державою,  вистачить лише на те,  щоб на 12-ти  маршрутах вивести лише 3 катери,   які можуть здійснювати одну поїздку на  кожному маршруті  один раз на  2 тижні. Зрозуміло,  що сенсу з такої навігації мало, і взагалі її не можна назвати «навігацією». Але якщо річковики будуть обслуговувати всі маршрути за минулорічним графіком, то коштів вистачить лише до 20 липня поточного року. Тому керівництво річковиків звернулось до херсонського міського голови В.Сальдо з проханням допомогти у вирішенні проблеми. Якщо місто виділить дотацію,  то навігація буде продовжена у повному обсязі. Не дочекавшись гарантій від мера.  річковики звернулись до губернатора, почались перемовини, але питання,  як кажуть,  «зависло у повітрі».

На щастя, в першу чергу для пенсіонерів, навігація розпочалася,  але, правду кажучи,  з невеликим запізненням, з 19-го,  а не  з 1-го  квітня. Про це повідомили всі провідні місцеві газети. Річковики повірили обіцянкам міської влади розрахуватись за борги.  Газета «Гривна» повідомила, що в цьому році збереглась та ж кількість рейсів,  що і в минулому, а плата за проїзд в не пільгові дні (субота, неділя) навіть зменшилась з 10 до 8 грн. Про те,  як здійснювались перевезення дачників тролейбусами-експресами по місту,  ми писали вище.

Для того,  щоб послабити проблему з компенсаціями за перевезенням платників,  «Херсонелектротранс» запропонував запровадити для пенсіонерів 50-ти відсоткову оплату за проїзд в тролейбусах,  якими користуються дачники. Раніше були проведені переговори з представниками дачних кооперативів, які погодились на цю пропозицію. 24 червня відбулись громадські слухання з цього питання. Слід зазначити,  що раніше дачники також погоджувались на 50% оплату проїзду на катерах, але це заборонила прокуратура:  якщо є державна пільга,  її не можна обмежувати, навіть якщо і не вистачає коштів на її реалізацію.

Закінчуючи тему пільг для пенсіонерів на міському громадському транспорті,  наведемо ще два повідомлення місцевих газет. Газета «Гривна» повідомила,  що з 2 квітня розпочалось пільгове перевезення херсонців-дачників на дачні ділянки. Крім того,  ця ж газета повідомила,  що в Херсоні збільшилась кількість маршрутних автобусів зі статусом «соціальний», тобто це ті маршрутки,  в яких мають право безкоштовного проїзду всі 18 пільгових категорій пасажирів.

Їдемо за місто

І ще трохи про пасажирські перевезення в громадському транспорті, але вже  приміському. Пенсіонери не мають пільг на проїзд в приміському або міському автотранспорті, але постійно користуються ним, тому подорожчання перевезень  серйозно впливає на їхнє  соціальне становище.

Велику увагу місцева преса приділила подорожчанню проїзду міжміського та приміського сполучення обласного рівня. Інформація про те,  що обласна державна адміністрація планує збільшити вартість проїзду,  з’явилась в пресі ще на початку 2011 року. В кінці лютого з’явилась надія, що проїзд дорожчати не буде, бо на це не давав погодження держкомітет з питань регуляторної політики. Але в середині травня  поточного року газета «Гривна» повідомила,  що проїзд  вже подорожчав, тепер тариф, в залежності від класу автобусу,  буде складати 16-19 копійок за кілометр, вартість багажу складатиме 10% від вартості проїзду.

А в Новій Каховці, як повідомляє та ж газета «Гривна»,  влада на початку року планувала підвищити тариф на проїзд в маршрутках до 2 грн. Навіть  громадські слухання були проведені, на яких городяни проголосували проти підвищення. Міський голова Нової Каховки, на його честь, прислухався до думки громади та не ризикнув підвищувати вартість проїзду.

Подорожчав проїзд потягом  на приміських рейсах  залізниці, де пенсіонери теж мають право на пільговий проїзд. Вартість проїзду збільшилась на 20%, причому,  це відбулось через не отримання бюджетної компенсації за проїзд пільговиків.  Про це повідомила газета «Вгору». Підняття тарифу все одно не покриває витрати херсонської залізниці, яка продовжує нести збитки. За період з 2006 по 2010 роки залізниця не отримала 81 млн. грн. державних компенсацій. В цьому році ХОДА заплатила за херсонських пенсіонерів 600 тисяч грн., але цього замало, до кінця року розходи складатимуть 1,5 млн.  грн. Через хронічні невиплати та збитковість весь технічний парк місцевої залізниці  знаходиться у зношеному стані, зношеність складає 80-90%, за останні 10 років нові вагони та паровози не придбалися. Якщо найближчим часом ситуація не покращиться,  то деякі маршрути будуть припинені, і ціла низка сіл області залишиться без транспортного сполучення.

Як висновок можна констатувати, що одна з важливих соціальних пільг людей похилого віку –  безкоштовний проїзд в громадському транспорті –  залишається поки що більшою мірою на гербовому законодавчому та урядовому папері, ніж в реальному житті пересічних українських громадян.

 

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: