Міністри юстиції G7 погодили «Берлінську декларацію»: що вона означає?
Вперше в історії «велика сімка» засідала на рівні міністрів юстиції. Привід для зустрічі – повномасштабна війна, яку 24 лютого 2022 року розв’язала Росія проти України. В рамках зустрічі високопосадовці підписали «Берлінську декларацію», яка допоможе ефективніше розслідувати воєнні злочини.
«Розслідування можуть бути ефективними лише в тому випадку, якщо правоохоронні органи різних держав будуть в змозі швидко та оперативно спілкуватись один з одним. Щоб сприяти цьому, ми створимо в кожній із держав центральний національний контактний офіс для розслідування міжнародних злочинів. Особливо важливою є координація співпраці між Міжнародним кримінальним судом і національними слідчими органами. Ми повинні уникати дублювання роботи і також повинні позбавити жертв і свідків від необхідності повторювати свої свідчення. Ми маємо гарантувати, що жоден злочин не залишиться непоміченим або непокараним просто тому, що завдання переслідування покладено на когось іншого, – повідомив міністр юстиції ФРН Марко Бушман у заключному слові. – Обіцяємо зробити все можливе, щоб воєнні злочинці постали перед судом».
Бушман зауважив, що у багатьох державах розпочато розслідування основних міжнародних злочинів, скоєних російськими військами. Нині офіс Генерального прокурора України розслідує майже 50 тисяч справ, більшість із яких стосуються воєнних злочинів. Німецький високопосадовець наголосив, що неоціненну роботу в документуванні воєнних злочинів проводять громадські організації.
Українська Гельсінська спілка з прав людини також документує факти порушення міжнародного гуманітарного права російськими військовими в рамках ініціативи «Трибунал для Путіна». З початку повномасштабного вторгнення, зафіксовано понад 26,6 тисяч воєнних злочинів Росії проти України. Всі дані документатори вносять в загальну базу, яка оновлюється щодня.
В ефірі радіо «Київ 98FM» директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко розповів, що зустріч міністрів юстиції для України є надважливою. Адже національна судова система фізично не має стільки ресурсів аби розглянути весь масив кримінальних проваджень. В цьому допоможуть міжнародні інституції. Також важливо створити спеціальний трибунал, який буде судити воєнних злочинців без огляду на існуючий функціональний імунітет керівника держави та вищих посадових органів.
«На сьогодні ми маємо величезну кількість зареєстрованих справ, які внесені до Єдиного державного реєстру досудового розслідування. Ми розуміємо, що в багатьох випадках ці воєнні злочинці можуть бути на тому світі, через бойові дії. Тому відповідальність за скоєне переноситься на керівництво, яке безпосередньо здійснювало управління цими процесами, — розповів директор УГСПЛ Олександр Павліченко. — Терор, який Російська Федерація запроваджувала з 2014 року, починаючи з подій в Криму, у Донецькій та Луганській областях — стали способом ведення війни. Ті злочини не повинні забуватись, вони додаються до масиву нових злочинів, які Росія почала вчиняти після 24 лютого. І вони мають розглядатися разом».
Нагадаємо, Українська Гельсінська спілка з прав людини документує воєнні злочини в рамках ініціативи «Трибунал для Путіна». Якщо ви стали свідком чи жертвою воєнного злочину Росії, розкажіть нам це. Напишіть на пошту: [email protected] або просто залиште контакти й ми з вами зв’яжемося.