Мін'юст хоче наростити виробництво у в’язницях: які ризики бачать правозахисники?  - Українська Гельсінська спілка з прав людини
Повернутись назад

Мін’юст хоче наростити виробництво у в’язницях: які ризики бачать правозахисники? 

Новина

Міністр юстиції Денис Малюська хоче повернути радянський рівень виробництва в українських в’язницях. Про це він сказав в ефірі телемарафону. Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко вбачає в ідеї низку проблем.

Швейне виробництво Качанівської колонії. Фото ілюстративне. Джерело: Харківська правозахисна група

Обов’язкова праця?

Влада України має намір розширити виробництво за рахунок збільшення кількості робочих місць для ув’язнених з акцентом на робітничі професії, повідомив глава Мін’юсту Денис Малюська.
За словами очільника відомства, в’язниці мають нормально забезпечити зайнятість ув’язнених аби вони не сиділи зранку до вечора в одній камері і не творили там «чудеса», пише видання Фокус.
Щоб реалізувати ініціативу, потрібно створювати робочі місця та купувати обладнання.
Глава Мін’юсту каже, що треба прагнути хоча б до третини обсягів виробництва часів СРСР.

Важка робота за мінімальну зарплату

Головна проблема ініціативи Мін’юсту зводиться до питань соціальних гарантій для ув’язнених. Соцвиплати, трудовий і пенсійний стаж їм не нараховували, розповів Фокусу виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини, правозахисник Олександр Павліченко.
Були ситуації, коли в засуджених на тривалі терміни не було документів — паспортів, ідентифікаційних кодів, щоб оформити трудову угоду. Начальник колонії або виробничого цеху сам займався їхнім «оформленням».

Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини

«Мотивація до праці — це умовно-дострокове звільнення. Щоб було зрозуміло в цифрах, у Чорноморській виправній колонії №74 жінки за роботу у 2014-2015 роках отримували 25-35 гривень на місяць», — зазначив правозахисник.

Робота у в’язницях здебільшого некваліфікована, спеціалізованих колоній мало, а фінансові стимули для роботи мінімальні. Нині ув’язнені теж мають змогу працювати.

На сайті Мінюсту вказано, що заробітна плата не може бути меншою за законодавчо встановлений мінімальний розмір заробітної плати. Але отримати такі кошти можна за умови виконання засудженим норми виробітку (денної, тижневої, місячної) або дотримання встановленої тривалості робочого часу. Із зарплати засудженого можуть проводити різні відрахування, як податки, аліменти чи відшкодування матеріальних збитків, заподіяних державі під час відбування покарання. Та й ті кошти, які лишаються, засуджений не отримує на руки – їх нараховують на особистий рахунок.

Яка робота доступна в колоніях?

«У Полтавській області жіноча колонія займається шиттям. Практично 90% колоній в Україні чоловічі, їх залучають до закритого циклу виробництва. В одній з одеських колоній виготовляють деталі до сільгосптехніки українського виробництва. У ній є цех лиття, шліфування та пакування», — розповідає Олександр Павліченко виданню Фокус.

Інший вид роботи — на автомайстернях при колоніях. Ув’язнені ремонтують на замовлення легкові авто та мікроавтобуси. А в Білоцерківській виправній колонії №35 виробляють поліуретанові мішки.

Джерело фото заставки статті: Новое время


Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram юридичний | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube