Міліція проти правозахисників

Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області подало судовий позов проти Алли Тютюнник, Голови Херсонського обласного фонду милосердя та здоров’я та члена правління Української Гельсінської спілки з прав людини, а також громадсько-політичного незалежного тижневика „Вгору”, що видається правозахисниками, про захист ділової репутації, спростування недостовірних відомостей та стягнення моральної шкоди.

У позовній заяві йдеться про те, що шостого січня поточного року у статті авторки Алли Тютюнник „Міліція з народом?” (була надрукована у тому-таки тижневику „Вгору” на першій сторінці) містяться відомості, які, за твердженням міліціонерів, в деяких своїх частинах не відповідають дійсності і підлягають спростуванню. У статті містяться відомості про незаконні дії херсонських правоохоронців під час передвиборчої кампанії 2004 року: переслідування агітаторів та напади на них, видавання незаконних наказів та сприяння міліціонерам у знищенні агітаційної продукції за кандидата у Президенти Віктора Ющенка, “справу з КАМАЗом” тощо.

Справа ще не призначена до розгляду, але цікавим є те, що міліціонери сплатили мито лише 17 гривень, хоча вимагають відшкодування моральної шкоди у розмірі 5 тисяч гривень. При такій сумі вимог державне мито має становити 250 гривень. Це суперечить українському законодавству, де встановлені значно більші суми державного мита. Проте для правоохоронців часто закон не писаний. Суд все-таки вимагаэ сплатити мито у повному обсязы, тому справа не призначаэться до розгляду.

Інша цікавий момент цієї справи: фактично міліція вимагає спростування поширених через ЗМІ чуток про ті чи інші зміни в кадровому складі міліції. Бо навряд чи ображати може частково неправильне використання посади того чи іншого міліціонера.

Як пояснила Олена Волочай, член громадської організації „За професійну допомогу” заявники мали б неодмінно згадати, що у пункті 11, цитованої заявником Постанови ВСУ, говориться, що “критична оцінка певних фактів недоліків, думки та судження, критичні рецензії творів не можуть бути підставою для задоволення вимог про відшкодування морально (немайнової) шкоди. Однак якщо при цьому допускаються образа чи порушення інших захищених законом прав особи (розголошення без згоди конфіденційної інформації , втручання в приватне життя тощо), то це може тягти за собою відшкодування моральної шкоди.

Слід також звернути увагу на те, що ст. 17 Закону “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів” передбачено певні особливості відповідальності за заподіяну моральну (немайнову) шкоду:

„При вирішенні спорів про відшкодування морально (немайнової) шкоди за позовами органів державної влади, місцевого самоврядування, офіційних осіб (наприклад, зареєстрований кандидат у депутати) чи посадових осіб до засобів масової інформації судам слід мати на увазі , що за змістом ч. 4 ст. 17 зазначеного Закону з’ясуванню підлягають наявність злого умислу журналіста або засобу масової інформації, а також наслідки використання потерпілим можливостей позасудового (досудового) спростування неправдивих відомостей, відстоювання його честі й гідності та врегулювання конфлікту в цілому.”

На думку Володимира Яворського, виконавчого директора Української Гельсінської спілки з прав людини, подання позовної заяви проти Алли Тютюнник є не чим іншим як спробою тиску на журналіста-правозахисника за викриття злочинних дій правоохоронців.

Втім, зважаючи на існуючі норми чинного законодавства, задоволення позову є досить примарним. Звісно, крапку у цій справі має поставити суд і винести рішення згідно з наданими сторонами доказами і відповідно до законів України, щоб цей судовий позов не продовжив практику обмеження права журналістів на здійснення законної професійної діяльності і не став початком практики переслідування правозахисників.

Наводимо текст позову міліціонерів до правозахисників та їхньої газети.

Олена Голюк,

РУПОР

Позовна заява

В Суворовський районний суд м. Херсона

Позивач: УМВС України в Херсонській

області, м. Херсон, вул. Кірова, 4, 73000.

Відповідач 1: Тютюнник Алла Миколаївна,

Відповідач 2: Громадсько-політичний

незалежний тижневик “Вгору”

Ціна позову: 5. 000 грн.

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про захист ділової репутації, спростування

недостовірних відомостей та стягнення моральної шкоди

06 січня 2005 року в Громадсько-політичному незалежному тижневику “Вгору” за №1 (119) на першій сторінці було надруковано статтю Алли Тютюнник під назвою: – “Міліція з народом?”. Поширені в вказаній статті відомості в нижче приведених частинах не відповідають дійсності, принижують ділову репутацію УМВС та підлягають спростуванню.

Так, в статті вказано, що “одночасно написали заяви на звільнення за власним бажанням начальник відділу карного розшуку Віктор Олігорський та начальник відділу громадської безпеки Юрій Кузьменко”.

Вказані відомості є недостовірними з наступних підстав. Віктор Францевич Олігорський написав не заяву, а рапорт, де просив звільнити його з органів внутрішніх справ не за власним бажанням, а за п. “а” ст. 65 Положення “Про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС Української РСР” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 № 114 (за віком).

Також, в статті недостовірне вказана посада Олігорського В.Ф., оскільки він є начальником Управління карного розшуку УМВС України в Херсонській області, а не начальником відділу карного розшуку.

Також, в статті недостовірно вказані відомості щодо написання заяви на звільнення Кузьменко Ю.П. за власним бажанням, оскільки Юрій Петрович Кузьменко написав не заяву, а рапорт, де просив звільнити його з органів внутрішніх справ не за власним бажанням, а за п. “а” ст. 65 Положення “Про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС Української РСР” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 № 114 (за віком).

Також, в статті недостовірно вказана посада Кузьменко Ю.А., оскільки він є заступником начальника Управління МВС України в Херсонській області – начальник міліції громадської безпеки УМВС України в Херсонській області, а не начальником відділу громадської безпеки.

В статті також вказано, що “у вищих міліцейських структурах ширяться чутки, що спеціалісти УМВС ідуть з роботи у передчутті кадрових змін, які очікуються з приходом нової влади. Чутки мають дещо драматичний характер: що стане з областю, коли “всі спеціалісти підуть з УМВС”.

Разом з тим, викладені в даній частині статті відомості не відповідають дійсності, оскільки ніяких чуток в вищих міліцейських структурах не поширюється, і інформація про те, що всі спеціалісти підуть з УМВС України в Херсонській області є недостовірною та необґрунтованою.

Також, в статті вказано, що “у міліцейських колах говорять, що Юрій Кузьменко найдужче остерігається розслідування історії з КАМАЗом, що 12 серпня минулого року на дорозі біля Новоолексіївки тричі ледве не збив автомобіль В. Ющенка.

Водія нібито побили охоронці Ющенка, і з цього приводу правоохоронці порушили справу, водій і даішники виступали по телебаченню – звинувачували… Але врешті-решт галас про побиття водія КАМАЗу вщух, а слідчі й досі не знають, що робити з цією справою – закривати? Не закривати? Якщо закривати, то з яким формулюванням? Як висловився один працівник міліції:

“Даішники погано впоралися з завданням”. Куратор облуправління ДАІ – Юрій Кузьменко. Можливо, все це тільки чутки”.

В даній частині статті вказані відомості є недостовірними, оскільки в зазначений час Кузьменко Ю. П. службові обов’язки не виконував, знаходився за межами Херсонської області та перебував в чергової відпустці, що підтверджується відпускним посвідченням.

Також, в статті вказано „Що стосується громадської безпеки. то коаліція „Партнерство за прозоре суспільство” дуже сподівається на розслідування: хто давав команди зносити жовтогарячі намети, переслідувати агітаторів, чому працівники Суворовського РОВД під керівництвом свого начальника Григорія Кривоноса та працівники управління по боротьбі з організованою злочинністю під керівництвом Євгена Корнішева нападали на агітаторів В. Ющенка, чому відняли й знищили 25 прапорів, зламали 3 намети? Чому Є. Корнішев і Г. Кривонос спокійно спостерігали, як невідомі в цивільному 26 жовтня викручували руки активісту “Нашої України” (до речі, колишньому працівнику УМВС) Віталію Сіропуло, як один із них, погрожуючи ножем, відняв мобільний телефон, зрізав кріплення відеокамери й утік з нею? Усі ці події знімав фотоапаратом юрист “Нашої України” О. Пишний, він надав в УМВС 10 фотокарток зловмисників, а також Кривоноса, на очах у якого скоївся злочин. Але ніхто нікого й не подумав шукати, аж доки депутат ВРУ В’ячеслав Кириленко не написав запит до обласної прокуратури. При перевірці скарги прокурори виявили, що з міліцейських справ зникли фотокартки злодіїв, і фотокартка Кривоноса теж зникла… Дивно, що ні Корнішев, ні Кривоніс не написали заяви про звільнення.”

Вказані в статті відомості не відповідають дійсності з наступних підстав. В даній частині статті йдеться про здійснення посадовими особами УМВС України в Херсонській області, в яких вбачаються ознаки посадових злочинів та дисциплінарних проступків. Однак, на теперішній час вказані в даній частині стати посадові особи до кримінальної та дисциплінарної відповідальності не притягувалися, оскільки факти викладені в статті не відповідають дійсності та в ході службових і прокурорських перевірок противоправні дії вказаних осіб підтвердження не знайшли.

В статті також вказано, що “в суботу 1 січня генерал майор Сергій Васильович Семків на робочому місці приймав поздоровлення з днем народження. Очевидці розповідають, що двір УМВС був запруджений дорогими іномарками, на яких прибували вітальники – в основному, підлеглі Сергія Васильовича, працівники прокуратури, суду, держадміністрації. Чому імениннику не спало на думку запитати звідки у них ці дорогі машини, коли кожен отримує досить помірну зарплатню? Можливо, це вивело б його на розкриття організованої злочинності в масштабах області?

Втім, у тих же міліцейських колах говорять, що Сергію Семків у нині не до того – він від самого 26 грудня „сидить на чемоданах” і шукає роботу – поки що без особливого успіху, а в середу 5 січня нібито написав заяву про звільнення”.

Викладені відомості в даній частині статті не відповідають дійсності та принижують ділову репутацію УМВС України в Херсонській області з наступних підстав.

01.01.2005 генерал-майор міліції Семків С.В. ніяких поздоровлень з днем народження не приймав, а знаходився на робочому місці та виконував службові обов’язки у звичайному режимі.

На теперішній час, начальник УМВС генерал-майор Семків С.В. рапорту на звільнення не подавав та продовжує виконувати службові обов’язки начальника УМВС України в Херсонській області.

Інформація про “запрудження” двору УМВС дорогими іномарками працівників є недостовірною, оскільки транспортних засобів прокуратури, суду, держадміністрації 01.01 2005 на території УМВС не знаходилось, а були тільки службові автомобілі УМВС, про що свідчать працівники добового наряду, які здійснювали пропускний режим на територію адміністративної будівлі УМВС 1 січня 2005 року та журнал реєстрації автотранспорту, що в’їжджає на територію УМВС.

Також, в статті вкачано, що “кілька днів тому із надійних джерел в управлінні УМВС Херсонщини нам повідомили: перед виборами в управлінні технічного забезпечення (відає всією спецтехнікою для підслуховування) призначили молоду спеціалістку з Луганська. Тут вона вийшла заміж за Толстікова, який на той час був першим заступником начальника УМВС Херсонщини. Після весілля Толстіков переїхав до Києва, де очолив Департамент при МВС, під відомством якого були всі управління техзабезпечення в Україні (читай по підслуховуванню)”.

Викладені в даній частині статті відомості не відповідають дійсності, оскільки в структурі УМВС управління технічного забезпечення не передбачено. Також, Толстікова І.В. про яку йде мова в даній частині не є молодим спеціалістом, так як працює в ОВС більше десяти років. На теперішній час з 17.05.2004 року Толстікова І.В. займає посаду начальника відділу інформаційних технологій УМВС до функціональних обов’язків якої не входи проведення оперативно-технічних заходів.

Викладені в статті “Міліція – з народом?” відомості принижують та ганьблять ділову репутацію УМВС України в Херсонській області в громадській думці та думці окремих громадян з точки зору додержання законів України, загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі. Приниженням ділової репутації та розповсюдженням недостовірної інформації стосовно окремих посадових осіб УМВС кидає тінь на їхню професійну діяльність та репутацію, підриває авторитет як працівників УМВС так і міліції в цілому. Публікацією вказаної статті УМВС заподіяно моральну шкоду, яку керівництво УМВС оцінює в розмірі 5000 грн.

Згідно ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, які виникають в державі.

Згідно ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ч. 1 ст. 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Згідно ч. 2 ст. 200 ЦК України суб’єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями.

Відповідно до абзацу 4 п.5 Постанови Пленуму ВСУ від 28.09.1990 №7 “Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій” у випадках поширення відомостей, що принижують репутацію організації, остання, якщо вона є юридичною особою, має право звернутися до суду з вимогами про їх спростування, незалежно від того, якою особою (фізичною чи юридичною) поширено ці відомості.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.09.1990 № 7 “Про застосування судами законодавства що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій” судам необхідно врахувати, що згідно з ч. 2 ст. 124 Конституції України вимоги громадян або організацій про спростування опублікованих засобами масової інформації відомостей, що не відповідають дійсності й порочать честь і гідність особи, розглядаються судами й у тому разі, коли ця особа попередньо не зверталася до органів масової інформації про спростування зазначених відомостей.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 124 Конституції України, ч. 2 ст, 23, ч. 1 ст. 94, ч. 2 ст. 200 ЦК України, ст. ст. 4. 5, 217 ЦПК України, абзацом 4 п. 5. п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.09 1990 № 7 “Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій”

ПРОШУ СУД:

1. Зобов’язати Громадсько-політичний незалежний тижневик “Вгору”: спростувати відомості, які принижують ділову репутацію УМВС України в Херсонській області, викладені в статті “Міліція з народом?” від 06.01.2005, шляхом надрукування спростування тим же шрифтом та розміщенням під заголовком “Спростування” на тому ж місці шпальти, де містилося повідомлення, яке спростовується.

2. Компенсувати заподіяну УМВС України в Херсонській області моральну шкоду, шляхом стягнення грошової суми в розмірі 5.000 грн. з обох відповідачів солідарно на користь УМВС України в Херсонській області.

3. Викликати в судове засідання в якості свідків: Олігорського В.Ф., Кузьменко Ю.П., Корнішев Є.І., Кривоніс Г.В.

4. Допустити негайне виконання рішення.

Додаток:

– Громадсько-політичний незалежний тижневик “В гору” від 06.01.2005 №1 (119);

– Копії позовної заяви – 2;

– Квитанція сплати державного мита.

Начальник УМВС України

в Херсонській області ___С.В. Семків