Генеральному прокурору України О.В.Медведьку

Голові Державного департаменту України з питань виконання покарань В.В.Кощинцю

Шановні Олександре Івановичу та Василю Васильовичу!

Листом від 8 листопада 2007 року Харківська правозахисна група повідомила начальника Білозірської виправної колонії № 105 про те, що вона бере на себе зобов’язання надати безкоштовну правову допомогу низці засуджених, переведених із Ізяславської виправної колонії № 31 у січні 2007 року, серед яких був і Бексяк А.В. у разі притягнення їх до дисциплінарної відповідальності. У цьому листі Харківська правозахисна група просила, зокрема, начальника колонії завчасно повідомити Харківську правозахисну групу про будь-яке дисциплінарне провадження щодо Бексяка А.В. та інших зазначених у листі засуджених.

Харківська правозахисна група жодного разу не отримала такого повідомлення і не мала змоги надати правову допомогу, хоча Бексяк А.В. та інші засуджені, згадані у листі, неодноразово були притягнуті до дисциплінарної відповідальності. Таке ставлення адміністрації колонії до забезпечення правової допомоги засудженим під час дисциплінарного провадження ставить під сумнів справедливість такого провадження і обґрунтованість накладених стягнень.

Більше того, 5 лютого 2009 року начальник Білозірської виправної колонії № 105 відмовив адвокату Паньківу В.О. у наданні побачення з засудженим Бексяком А.В., незважаючи на те, що адвокат мав надавати правову допомогу на підставі договору з його матір’ю. Таким чином, засудженому Бексяку А.В. були штучно створені перешкоди в оскарженні його дисциплінарних стягнень. Це посилює враження, що дисциплінарні провадження були проведені із порушенням елементарних процесуальних вимог і накладені стягнення були необґрунтованими. У всякому разі ми не можемо знайти пояснень впертої протидії адміністрації колонії будь-якій можливості для засуджених отримати правову допомогу.

Харківська правозахисна група стурбована тим, що факти відмови засудженим, що утримуються в установах виконання покарань, у можливості отримати правову допомогу почастішали.

Наприклад, 28 жовтня 2008 року начальник Темнівської виправної колонії № 100 відмовив адвокату Бущенку А.П. у наданні побачення із низкою засуджених, незважаючи на те, що Харківська правозахисна група відповідно до статті 110 КВК звернулася із відповідним проханням до начальника колонії та надала усі необхідні документи, навіть ті, які не вимагалися законом, але вимагалися начальником колонії. 28 листопада 2008 року адвокат Бущенко А.П. та юрист Муканова А.С. через відсутність у колонії будь-якої особи, яка мала виконувати функції керівництва колонії, не змогли отримати побачення зі своїми клієнтами, що утримуються у Темнівській виправній колонії, незважаючи на те, що мали довіреності від засуджених.

Просимо Вас надати відповідні вказівки, спрямовані на безперешкодний доступ засуджених до правової допомоги, особливо під час процедури накладення дисциплінарних стягнень або оскарження таких стягнень до суду.

З повагою,

Євген Захаров, співголова Харківської правозахисної групи