Леонід Сітченко: «На адмінмежі з Кримом не вистачає інформації про правозахисні організації, які могли би допомогти кримчанам»

Моніторинг КПВВ «Каланчак» та «Чонгар» показав: обидва пункти працюють цілодобово, з початку пандемії Covid-19 кількість перетинів зменшилась до тисячі осіб в обидва боки щодня, процедура перетину адміністративної межі в середньому становить п’ять хвилин на людину.

Наприкінці жовтня юристи УГСПЛ побували з моніторинговим візитом на двох КПВВ на адміністративній межі з окупованою Автономною республікою Крим – «Каланчак» та «Чонгар» (КПВВ «Чаплинка» у зв’язку з малою кількістю перетинів припинив роботу з 19 жовтня). Мета візиту – оцінка процедури перетину та забезпечення пунктів інформаційними матеріалами щодо перетину межі, наявності центрів надання адміністративних послуг, центрів тестування на Covid-19 тощо. Візит відбувся без попереднього узгодження з Херсонським прикордонним загоном. Про нього розповідає – Леонід Сітченко, юрист громадської київської приймальні УГСПЛ, який займається питаннями Криму.

Леоніде, розкажіть про візит, чому вирішили не попереджати прикордонників?

Люди, які перетинають адміністративну межу, їдуть з тимчасово окупованих територій, дуже часто до нас звертаються за роз’ясненням процедури перетину. І ми хотіли побачити реальну ситуацію, як відбувається перетин. Наразі вона є абсолютно простою, але питання щодо правил перетину все одно виникають. Отже ми разом з херсонським адвокатом Олександром Даниловим поїхали спочатку на КПВВ «Каланчак», і вже на місці повідомили, що прибули з моніторинговим візитом. Тоді у супроводі начальника зміни перетнули межу, нам показали, як все добре працює, де є інформаційні матеріали. Потім поїхали на «Чонгар». Там вже нікого не повідомляли про свій візит, а самостійно перетнули український КПВВ й повернулись. Під час цього спостерігали, як відбуваються перевірки, кого і про що запитують. І це вже була ситуація, наближена до реальної.

Які інформаційні матеріали для охочих перетнути адмінмежу побачили або не побачили на КПВВ?

Нам важливо було зафіксувати, чи можна десь отримати інформацію про правозахисні організації, які надають правову допомогу кримчанам, адже для них це вкрай важливо. Але такої ми не знайшли.

Варто сказати, що в окупованому Криму взагалі брак інформації про Україну – багато українських ресурсів заблоковано. Звісно, інформацію можна отримати у соціальних мережах, але не всі кримчани, особливо старшого віку, ними користуються. Ми помітили, що деякі люди, приміром, не знають, що після проходження контролю, їм треба встановити спеціальний додаток на телефон і піти на самоізоляцію через карантин або ж зробити тест на Covid-19, аби вільно пересуватися далі. Так, прикордонники надають консультації, допомагають встановлювати додаток, навіть роздають свій Інтернет. Але ж цю інформацію важливо знати напередодні.

Як і важливо знати, що в Україні працюють правозахисні організації, які можуть допомогти. Вже після візиту ми зв’язались із представниками прокуратури АР Крим і домовилися, що на вході КПВВ «Каланчак» встановлять інформаційний банер, який раніше був на КПВВ «Чаплинка» – про організації, які надають правову допомогу. Пізніше має бути вирішене питання щодо встановлення такого на КПВВ «Чонгар». Прикордонники також зацікавлені у наданні такої інформації.

Які проблеми виникають у внутрішньо переміщених осіб через брак інформації?

Якщо ми говоримо про процедуру перетину, то про неї є інформація на КПВВ. Але вона надрукована на аркуші А4 суцільним текстом. Аби зрозуміти все або знайти те, що цікавить, треба уважно та довго читати. Натомість можна було б запропонувати альтернативу – довідки у доступній формі: які речі можна везти, обіг яких речей заборонений, чи пропустять за відсутності смартфону, як встановлювати додаток «Вдома». Приміром, під час перетину кордону ніхто не відмовляє, якщо особа не має смартфону – важливо, аби люди надали інформацію про місце проходження самоізоляції. З іншого боку – дуже складно зробити стандартний банер, бо процедура періодично змінюється, і можна просто не встигати його коригувати. Тому варто шукати форму. Але запит на інформацію доводить її важливість. Можливо, її треба дублювати на сайтах прикордонників, швидше оновлювати, бо на сторінках соцмереж вона губиться.

А якщо говорити про проблеми, які виникають не лише під час перетину, а й на окупованій території, тоді ж потрібна допомога правозахисників. Приміром, контакти приймалень УГСПЛ могли б бути розміщені на банерах біля КПВВ?

Саме такі банери, насправді, були на КПВВ у місцях, де громадяни перетинали межу автотранспортом. Але там, де перетинають адмінмежу у пішому порядку – ні. І це – проблема. Ми знаємо, що багато людей, що виїжджають з Криму, потребують правової допомоги, але де вони її можуть отримати, не знають. Люди звертаються до адвокатів, а вони часто не працюють з подібними запитами, і часто відмовляють в наданні правової допомоги. Люди опускають руки, нічого не роблять, аби відновити своє право, яке було порушено. А насправді існує великий пул організацій, які працюють з питаннями внутрішньо переміщених осіб, і можуть допомогти, і про них варто було б розповсюджувати інформацію.

З якими проблемами кримчани можуть звертатися до правозахисників?

Їх, насправді, багато. Це і порушення прав на тимчасово окупованій території, а також порушення чи обмеження на підконтрольній Уряду України.

Якщо говорити про те, що відбувається на окупованій території, то правозахисники можуть допомагати звертатися до Європейського суду з прав людини для відновлення порушених прав. Звісно, для цього потрібні відповідні документи, що підтверджують факт порушення, бо Європейський суд просто так на слово не повірить. Потрібно аби факти порушень були належним чином зафіксовані. Наприклад, мова може бути про випадки вилучення земельних ділянок у людей, які не взяли так зване громадянство РФ. Також звертаються з питанням продажу квартир на тимчасово окупованих територіях, або успадкування – важливо, аби ці процеси були зафіксовані і для української держави, і відбувалися так, аби люди не втратити доступ до цієї власності.

Що ж стосується допомоги на підконтрольній Уряду України території, то це вирішення питань пенсійного забезпечення, пільг, які можуть надаватись людям, відповідно до того, що вони мають статус внутрішньо переміщених осіб, або осіб, які проживають на тимчасово окупованій території. Це питання доступу до освіти, встановлення фактів смерті, народження, факту розлучення, дозволу на вивіз дитини за кордон. Дуже актуальним є питання про медичні права, вакцинацію. Зокрема, як людям з тимчасово окупованих територій отримати доступ до вакцини, яка визнана ВООЗ. На території Криму таких вакцин немає. Тобто РФ не забезпечує людей, що проживають на півострові, такими вакцинами.

Насправді, це великий об’єм можливих консультацій і предметів правової допомоги. Але повторюся, не всі юристи в Україні є експертами в питаннях прав людини. А такі організації, як УГСПЛ та інші, які працюють з ними від самого початку окупації, вже досконало знають всі процедури, тому можуть буквально на пальцях роз’яснити й допомогти вирішити проблему. І для цього потрібно іноді лише одна розмова, одна консультація, один телефонний дзвінок. І ми, правозахисники, дуже доступні люди, завжди намагаємося бути на зв’язку – месенджери, телефони, електронна пошта.

Повернемося до моніторингу. Які конкретні зауваження у вас виникли?

Про це ми написали у звіті. З одного боку, ми побачили, що процедура перетину достатньо швидка, у середньому займає п’ять хвилин на людину, КПВВ доволі добре обладнані, реконструйовані у 2019 році – великі, нові, гарні. Є доступ до ЦНАПів. Там кримчани можуть замовити паспорт громадянина України у вигляді ІD-картки, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, зареєструвати нерухомість, бізнес та інше. Є можливість зробити тест на Covid-19. Після того, як зникне митниця на КПВВ, можливо, процес трохи ускладниться, перевірки стануть ретельнішими – але це інше питання (з 21 листопада 2021 року на контрольних пунктах в’їзду-виїзду «Чонгар» та «Каланчак» митного посту «Крим» припиняється здійснення митних формальностей у зв’язку з рішенням про скасування режиму вільної економічної зони «Крим» на тимчасово окупованій території України, – ред.). Але разом з тим, ми на власні очі побачили проблеми, про які йдеться у скаргах громадян. Наприклад, про те, що на КПВВ «Чонгар» немає кулерів з водою, які є на КПВВ «Каланчак». Тобто особи, які перетинають адмінмежу, переважно люди старшого віку, яким може стати погано, не мають доступу до води. А ще немає медичних бригад, які б там чергували цілодобово, чи окремих людей, які могли б надавати медичну допомогу в невідкладних випадках. Так, з досвіду ми знаємо, швидкі на КПВВ приїздять оперативно, але було б набагато простіше, аби лікарі чергували там і могли надавати допомогу в режимі 24/7.

Чи можна щепитися від Covid-19 на КПВВ?

З 1 грудня вже так. З понеділка по п’ятницю. Мають бути наявні три види вакцин. Також можна зробити експрес-тест, і вже за 15 хвилин зніматися з самоізоляції. Біля пунктів утворюються черги. За словами військовослужбовців прикордонної служби, в середньому протягом дня тестування проходить близько 300 осіб. Звісно, з огляду на ситуацію, яка є в Криму, хотілось би, аби доступ до вакцинації у кримчан був раніше – за інформацією навіть окупаційної адміністрації, вона там жахлива. Але держава відреагувала зараз, що вже добре. До того нам розповідали, як громадяни України з Криму їдуть до Херсону 60 кілометрів, аби вакцинуватися.

Окремо варто сказати, що на КПВВ немає організацій чи центру безоплатної правової допомоги, які могли б надавати послуги на місці, як це відбувається на лінії розмежування на тимчасово окупованих територіях окремих районів Луганської та Донецької областей. Було б логічно, аби і біля Криму вони з’явилися. І ми будемо про це говорити, адже нині безоплатна правова допомога може надаватися й особам, що проживають на тимчасово окупованій території. Раніше люди, які не мали довідки внутрішньо переміщеної особи, а проживали на окупованій території і періодично перетинали адмінмежу з Кримом та на Донбасі, не мали такого можливості.

Ви згадали, що після скасування режиму вільної економічної зони «Крим» на тимчасово окупованій території України процедура перетину адмінмежі може ускладнитися, чому?

Насправді, новина про скасування режиму подавалась як велика перемога. Відтепер на КПВВ не буде митниці. Раніше для перетину КПВВ діяли ті ж правила, що і для перетину державного кордону України. Наприклад, з тимчасово окупованої території можна було вивезти гроші в еквіваленті десять тисяч євро. Після 21 листопада правила змінилися.

Набув чинності Наказ Мінреінтеграції № 258 «Про затвердження Переліку і обсягів (вартості/ваги/кількості) обмежених або заборонених до переміщення через адміністративну межу товарів, а також товарів, які можуть бути віднесені до особистих речей». Ним встановлено певні обмеження вартості, ваги, кількості при переміщенні інших товарів, які не мають ознак вжитку, та переміщуються як особисті речі через адміністративну межу у ручній поклажі та супроводжувальному багажу фізичної особи. Зокрема, з контрольованих Україною територій на тимчасово окуповану територію можна провозити все без обмежень. З тимчасово окупованої ж на контрольовані – речі, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10 000 гривень, їх сумарна вага не має бути понад 75 кг на одну особу. За умови, що харчові продукти – не більше 2 кг кожного найменування та непродовольчі товари – не більше двох одиниць кожного найменування. Також наказом унормовано порядок перевезення готівкових коштів фізичними особами через адміністративну межу. Так, фізична особа може переміщувати через адміністративну межу готівкові кошти у сумі, що не перевищує 100 тисяч гривень, або еквівалентній сумі, зокрема в іноземній валюті за крос-курсом, визначеним Національним банком України на день перетинання адміністративної межі. Якщо ж сума перевищуватиме 100 тисяч гривень, особа мусить надати підтверджувальний документ про походження коштів.

Але наразі варто говорити про загальне враження від відвідин КПВВ. Процедура перетину є достатньо простою, КПВВ – добре обладнані. Частина віконець була закрита, але нам сказали, як тільки збільшується потік – вони відкриваються. Є вбиральні для людей з інвалідністю, у деяких місцях навіть гаряча вода та бойлери. Щодо скарг про постійні обшуки під час перетину пунктів окупанта, інформацію перевірити ми не могли.

Фото: https://armyinform.com.ua.

Матеріал підготовлено в рамках програми Агентства США з міжнародного розвитку USAID Ukraine – USAID Україна «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.