Критика вчителів у шкільних статтях та самоврядування: як учні знайомляться з правами людини

Українська Гельсінська спілка з прав людини провела вебінар «Як забезпечити права дитини в школі». Тренером виступив Олександр Войтенко – історик, співавтор платформи Stories that Move, співавтор та автор посібників з громадянської освіти та прав людини, історичної пам’яті, освітній експерт з прав людини Всеукраїнської освітньої програми «Розуміємо права людини» та експерт УГСПЛ. 

Як забезпечити права дитини в школі на практиці? Основні рекомендації та поради дає Олександр Войтенко

Хартія з освіти для демократичного громадянства та освіти з прав людини, прийнята Кабінетом Міністрів Ради Європи (2010), визначає освіту з прав людини таким чином:

«Освіта з прав людини означає освіту, навчання, просвітницьку, інформаційну, практичну діяльність та активні дії, спрямовані на надання тому, хто навчається, знань, вмінь та навичок, а також формування моделей поведінки та ціннісного ставлення у плані розбудови та захисту універсальної культури прав людини в суспільстві задля підтримки та захисту прав людини та основних свобод».

Права людини як рамкові умовами функціонування сучасної української школи

Приєднання України до міжнародної системи з прав людини та ратифікація парламентом основних пактів та конвенцій, створили правове поле, яке базується на принципі верховенства права. Права та свободи людини стали рамковими умовами взаємодії держави та людини в Україні. Тобто, сучасна українська школа має діяти відповідно до гарантій прав людини, які забезпечуються державою. 

Що особливого у такій школі?

Розбудова освітнього середовища має відповідати стандартам і принципам прав людини через пропагування освіти для демократичного громадянства і прав людини та формування компетентностей щодо розуміння прав людини, демократичних цінностей, механізмів їх захисту та підтримки в освітньому просторі.

У рамках проекту «Школа – територія прав людини», що реалізовувався всеукраїнською освітньою програмою «Розуміємо права людини», були сформульовані наступні завдання для шкіл, які прагнуть відповідати стандартам поваги до прав людини у освітньому просторі:

• Сприяти підвищенню обізнаності про права людини в школі та формуванню культури  прав людини;
• Розробити  модель організації шкільного життя та шкільного простору, що ґрунтується на повазі до прав людини та прав дитини і відповідає стандартам і принципам прав людини.
• Сприяти спільному розумінню основних принципів і методів навчання для формування поваги до  прав людини відповідно загальноприйнятих міжнародних стандартів;
• Створити на базі навчальних закладів-учасників проекту середовище, де права людини стануть засадничими у відносинах між усіма учасниками навчально-виховного процесу;
• Сприяти інтеграції принципів прав людини  в усі етапи планування та реалізації внутрішніх нормативних документів та структуру закладів освіти в цілому…

Що потрібно робити школі задля того, щоб права людини стали реальністю:

1. Підтримувати усвідомлення різноманітності та важливості дотримання рівності, а також важливості протидії будь-якій формі дискримінації, будь то за ознаками раси, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, фізичного або психічного здоров’я та інших характеристик.
2. Сприяти розвитку аналітичних навичок у вирішенні проблем, пов’язаних з правами людини, з метою прийняття рішень, які відповідають нормам прав людини.
3. Забезпечувати громади та окремих осіб здатністю визначати свої потреби, пов’язані з правами людини, і створювати умови для їх реалізації.
4. Дотримуватися принципів правозахисної діяльності, що враховують особливості кожного навчального закладу та соціальний контекст.
5. Допомагати усвідомленню знань і навичок використання внутрішньошкільних, місцевих, національних і міжнародних документів і механізмів у сфері прав людини для захисту прав людини.
6. Створювати умови для викладання і навчання, які були б вільними від страху і сприяли б участі, реалізації прав людини та повному розвитку особистості.
7. Бути актуальними для повсякденного життя учнів та залучати їх до діалогу про способи та засоби впровадження прав людини в реальні умови їх соціального, економічного, культурного і політичного життя.

Як досягти поставлених цілей?

Досягнення цих цілей можливе за умови розуміння перш за все педагогічними колективами що ж таке права людини: які їх прояви в школі, які дії педагогів можуть розпізнаватися як надмірне втручання в те чи інше право та створення зрозумілої системи підтримки домагань та захисту своїх прав.

Наприклад, свободу вираження поглядів усі ми реалізуємо ледь не щодня – добираючи одяг, який підкреслює нашу ідентичність, висловлюючи свої думки з важливих питань, які стосуються життя колективу, створюючи стіннівку чи готуючи святкову програму чи перфоменс. І хоча ця свобода може бути обмежена, відповідно до закону, варто задуматися наскільки такі обмеження потрібні у демократичній спільноті. 

Нам може не подобатися стаття з критикою педагогів в учнівській статті, проте, якщо вона не містить образ, варто розглядати її саме у контексті розвитку демократичних традицій спільноти.

Чи питання створення учнівських організацій, їхньої діяльності або ж проведення мирних зібрань – безпосередньо стосуються свободи мирних зібрань та асоціацій. Тож шкільне керівництво має з повагою ставитися до подібних ініціатив, бо вони навчають демократії в дії.

Неприпустимим є і неправомірне втручання в приватне та сімейне життя своїх вихованців. Таємниця медичних діагнозів учнів, їх приватні акаунти в соцмережах, особисті записи чи листування не можуть бути предметом обговорень у колективі.

Вчителеві сьогодні варто зануритися у права людини, щоб краще зрозуміти, де права людини «живуть у школі». Сьогодні є багато навчальних курсів, які допомагають педагогам у цьому. Так, наприклад, на платформі EdEra є курс «Права людини в освітньому просторі», створений ОБСЄ за підтримки МОН України, або ж курс «Людина та держава. Правила гри». 

Самоврядування як спосіб навчання основним правам

Важливим елементом навчання демократії є питання залучення учнів до процесу ухвалення рішень. Самоврядування в школі є  одним із ключових показників можливості всіх учасників навчально-виховного процесу задовольняти  свої потреби та реалізовувати й захищати свої права через діяльність різноманітних органів самоврядування в освітніх закладах, діяльність яких передбачена законодавством та нормативною базою самих шкіл.
Саме через участь учні та учениці на практиці можуть краще зрозуміти свої права та свободи, впливати на життя школи.

Індикаторами у цій сфері є:

• Наявність у закладі органів самоврядування.
• Прозорі та зрозумілі процедури прийняття рішень та їх оскарження.
• Відповідність положення про ці органи та процедури потребам учасників.
• Хто і як розробляв положення про органи самоврядування? Чи обговорювалися вони в широкому колі перед прийняттям? Чи враховувалася думка учнів, батьків та педагогів при їхній розробці?
• Яким є реальний вплив органів самоврядування на шкільне життя.
• Ініціативи органів самоврядування у питаннях діяльності навчального закладу.
• Незалежність таких ініціатив від керівництва, т.ін.

Реагуючи на виклики війни, педагогам варто наголошувати на тому, що навіть у цей складний час, коли українці боронять незалежність, вони роблять це задля збереження та утвердження ідеалів демократії, цінностей, на які вона спирається – права та свободи людини.

Автор: Олександр Войтенко – історик, співавтор платформи Stories that Move, співавтор та автор посібників з громадянської освіти та прав людини, історичної пам’яті, освітній експерт з прав людини Всеукраїнської освітньої програми «Розуміємо права людини» та експерт УГСПЛ. 

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram юридичний | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube

Матеріал підготовлено за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка впроваджується УГСПЛ.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.