“Кримський арешт”: юристи Української Гельсінської спілки з прав людини допомагають зняти арешт на майно, накладений органами влади у Криму
Після анексії Криму громадяни, які мали арештоване майно на півострові, потрапили у пастку. Адже зняти такий арешт в умовах окупації практично неможливо. Представники державної влади у таких ситуаціях лише розводять руками.
На жаль, в Україні розповсюдженою є практика, коли власник арештованого майна виконує всі свої зобов’язання, проте орган, що накладав арешт, всупереч законодавству не скасовує його. У майбутньому таке майно неможливо продати, подарувати або іншим чином розпорядитись ним. Як правило, з цієї ситуації є вихід — потрібно звернутися до суду із позовом про звільнення майна з-під арешту. Однак, якщо ви власник арештованого майна в окупованому Криму, ця проста ситуація перетворюється на суттєву проблему. Причина – після окупації Криму відповідні українські органи влади були ліквідовані, а документація втрачена.
«Зняття арешту з майна в судовому порядку – це завжди непроста процедура. Суд має викликати орган, що накладав арешт, заслухати його пояснення та пересвідчитись, що арешт може бути знято. У випадку зняття арешту, накладеного в Криму, зробити це неможливо. Тобто суд взагалі не може отримати ніяких відомостей про обставини накладення арешту та дізнатись, чи є арешт правомірним», – пояснює суть проблеми Анна Рассамахіна, юристка Спеціалізованої громадської приймальні УГСПЛ зі справ Криму.
За справи “кримського арешту” неохоче беруться приватні юридичні фірми. А якщо і беруться, то їхні послуги коштують дуже дорого. Проте таку нетипову та складну ситуацію допомагають успішно вирішити юристи Спеціалізованої громадської приймальні УГСПЛ зі справ Криму, яким вдалося випрацювати механізми розв’язання проблеми.
Свого часу до громадської приймальні звернулось двоє громадян, майно яких було арештоване в Криму. В одного – постановою прокуратури, у іншого – постановою податкової поліції (тоді ще міліції). Ситуації схожі, обидва арешти були винесені більше 10 років тому у межах розслідування кримінальних справ. Справи через деякий час були закриті за відсутності складу злочину, а скасувати арешти слідчі забули. Після окупації Криму ці люди переїхали на материкову Україну та придбали квартири, які автоматично потрапили під арешт. Адже запис в електронному реєстрі прав на нерухоме майно розповсюджується на будь-яке майно особи.
За справи “кримського арешту” неохоче беруться приватні юридичні фірми. А якщо і беруться, то їхні послуги коштують дуже дорого.
Безперешкодне здійснення права власності гарантується Конституцією України. Відповідно, як зазначає Анна Рассамахіна, незаконні обмеження цього права мають бути скасовані.
«Керуючись саме такою логікою, ми звернулись до суду з вимогою про зняття арешту. Та витребували докази того, що арешт майна є обґрунтованим, а особа, на майно якої накладено арешт, має невиконані грошові зобов’язання, – коментує юристка. – Іншими словами, ми запропонували Генеральній прокуратурі України, Міністерству внутрішніх справ та Державній фіскальній службі України надати інформацію про кримінальні справи, відкриті щодо наших клієнтів. Від вказаних органів надійшли відповіді про відсутність інформації щодо відкритих кримінальних проваджень. Ніхто не зміг підтвердити законність існування арешту майна. Цих доказів виявилось достатньо, і арешти було знято. Судові процеси тривали майже півтора року».
На жаль, багато питань щодо статусу окупованих територій та правових наслідків окупації не врегульовано на державному рівні. Нотаріуси, судді та інші чиновники часто залишаються наодинці з найскладнішими юридичними питаннями, пов’язаними з окупацією. Тому важливо шукати та находити вихід з цих складних ситуацій.
Якщо Ви стикнулися з проблемою зняття арешту з майна, накладеного свого часу органами влади у Криму, телефонуйте на гарячу лінію приймальні.
Усі консультації юристів приймальні є безкоштовними. Попередній запис за телефоном гарячої лінії: (050) 140-25-65.