Публікація

КРИМСЬКИЙ ПОРЯДОК ДЕННИЙ для Президента України Володимира Зеленського

Ми, представники правозахисних організацій, які протягом п’яти років окупації Криму документують злочини і порушення прав людини на окупованому півострові та допомагають жертвам конфлікту, звертаємося до Вас із закликом обговорити спільне бачення та можливості взаємодії.

АР Крим та м. Севастополь є невід’ємною частиною України, де на момент окупації в лютому 2014 року проживали більше 2 мільйонів громадян України. Вже 5 років кримчани є заручниками злочинної політики держави-окупанта, Російської Федерації, та щоденно стають жертвами грубих порушень прав людини та воєнних злочинів, що зафіксовано не лише правозахисними організаціями, але й численними міжнародними інституціями (ООН, ОБСЄ, Рада Європи).

Кожне рішення, кожна дія керівництва України щодо Криму мають вести до звільнення окупованої території та відновлення української юрисдикції. При цьому, державні органи мають робити все можливе для забезпечення та захисту прав і свобод громадян, які залишаються на окупованій території чи вимушено залишили її.

Проте, на жаль, змушені констатувати, що мешканці окупованих територій та внутрішньо переміщені особи вже п’ять років потерпають не тільки від дій країни-агресора, але і від порушень їхніх прав та дискримінації з боку української влади. При цьому, ми впевнені, багато з цих питань можуть бути вирішені завдяки виваженій, послідовній та фаховій позиції Президента України та його команди.

Нижче наводимо консолідовану позицію правозахисних організацій щодо важливих напрямів вирішення проблем внутрішньо переміщених осіб та мешканців окупованих територій в контексті захисту прав людини та вирішення гуманітарних питань. Реалізація зазначених рекомендацій дозволить Україні, окрім виконання зобов’язань перед власними громадянами, зробити реальні кроки до захисту тих, хто постраждав внаслідок конфлікту, та розбудови сталого миру в країні.

 

 

Захист політичних в’язнів та “заручників Кремля”

Опис ситуації

На даний час влада Російської Федерації незаконно, з політичних мотивів, утримує щонайменше 123 громадянина України на своїй території̈ та в окупованому Криму, а також як мінімум 130 осіб – військових та цивільних – утримуються контрольованими Росією бойовиками на окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Однак і досі в Україні відсутній комплексний закон, який би захищав таких політичних в’язнів і заручників Кремля. Закон має відповідати нормам міжнародного гуманітарного права та прав людини, встановлювати статус усіх категорій осіб, незаконно утримуваних у рамках збройного конфлікту, чітко окреслювати критерії визначення цих осіб, а також прозору та незалежну процедуру прийняття рішення про надання державної допомоги таким особам та їхнім родинам.

11 липня Верховна Рада у першому читанні ухвалила проект Закону “Про правовий статус і соціальні гарантії осіб, які незаконно позбавлені волі, заручники, або засуджені на тимчасово окупованих територіях України та за її межами” (реєстр. № 8205), проте цей законопроект, на жаль, не є тим комплексним рішенням, яке могло б забезпечити захист прав політичних в’язнів та містить ряд положень, що можуть призвести до погіршення регулювання питань захисту цій категорій осіб.

Крім того, не створено жодного перемовного майданчика для системної роботи зі звільнення осіб, які незаконно утримуються в Криму та на території РФ. Як відомо, “Мінський формат” передбачає перемовини виключно стосовно осіб, ув’язнених у зв’язку з війною на Сході України, і жодного випадку звільнення наших громадян із окупованого Криму та РФ за результатами саме “Мінських перемовин” – не відбулось.

 

Рекомендації:

  1. Просувати на міжнародному рівні ідею створення майданчика для обговорення та впливу на гуманітарну ситуацію в Криму, включаючи звільнення «заручників Кремля» на окупованому півострові та в РФ. Закликати західні країни здійснювати тиск на політичне керівництво РФ з метою залучення їх до перемовин в рамках такого формату.
  2. Ініціювати та підтримати необхідність законодавчого врегулювання питання захисту всіх категорій “заручників Кремля”. Розглянути можливість внесення проекту Закону «Про правовий статус осіб, які позбавлені волі внаслідок збройної агресії Російської Федерації»[1] (Додаток 1). Правозахисні НУО готові брати участь у робочих групах щодо фіналізації законопроекту. При цьому прийнятий парламентом VIII скликання в першому читанні законопроект №8205[2] містить положення, що можуть лише ускладнити захист та надання державної допомоги “полоненим Кремля” та потребує значного доопрацювання.
  3. Запровадити посаду Уповноваженого Президента з гуманітарних питань для здійснення системної роботи з питань підтримки та сприяння звільненню “заручників Кремля” (Додаток 2).

 

 

Врегулювання санкційної політики

Опис ситуації

Загальна санкційна політика України та відповідне законодавство потребує суттєвого доопрацювання задля ефективного застосування санкцій, в тому числі, до осіб, причетних до порушень прав людини та воєнних злочинів в рамках збройного конфлікту з РФ. Так, Закон України «Про санкції» містить низку недоліків, які роблять українську санкційну політику неефективною. Чинне санкційне законодавство не відповідає міжнародним стандартам та не дозволяє мотивовано апелювати до країн-партнерів, які у тій чи іншій формі запровадили «Акт Магнітського».

Рекомендації:

  1. Ініціювати внесення змін до Закону України «Про санкції» задля ефективного застосування санкцій до осіб, причетних до порушень прав людини в окупованому Криму, на Сході України та в РФ в зв’язку зі збройним конфліктом.
  2. Впорядкувати та посилити державну політику в сфері застосування санкцій до осіб, причетних до окупації Криму та політично мотивованих незаконних переслідувань громадян України, враховуючи рекомендації слухань в Комітеті ВРУ з питань прав людини та національних меншин і міжнаціональних відносин на тему «Удосконалення державної політики у сфері застосування санкцій до осіб причетних до політично мотивованих незаконних переслідувань громадян України» від 21 листопада 2018 року (Додаток 3).
  3. Внести зміни до Кримінального кодексу України в частині встановлення відповідальності за порушення санкційного режиму, підтримавши відповідний проект закону розроблений прокуратурою АРК (Додаток 9).
  4. Сприяти імплементації Україною «Акту Магнітського» як принципу застосування санкцій проти осіб, причетних до грубих порушень прав людини в іноземних державах.
  5. На рівні зовнішньополітичному – підтримати ухвалення Європейським Союзом “Глобального акту прав людини” – рамкове законодавство, яке установить принципові засади запровадження  на рівні ЄС санкцій проти осіб, що причетні до грубих порушень прав людини по всьому світу.

 

 

Усунення дискримінації кримчан та внутрішньо переміщених осіб з Криму

Опис ситуації

Після окупації Криму перед Україною постало чимало викликів щодо підтримки правових, соціальних, економічних, культурних та інших зв’язків з населенням окупованих територій, а також захисту та допомоги внутрішньо переміщеним особам (ВПО). На жаль, недостатньо збалансована та послідовна державна політика відносно ВПО призвела до виникнення цілого ряду системних проблем та дискримінаційних практик, із якими вони регулярно стикаються: кримчани обмежені в доступі до освіти; визнані «нерезидентами» та фактично позбавлені можливості користуватись банківськими послугами; позбавлені виборчих прав на місцевих виборах; позбавлені доступу до адміністративної процедури встановлення фактів народження та смерті на окупованих територіях (наразі, не більше 20% фактів народження та смерті в Криму зареєстровані Україною); обмежені в отриманні пенсійних виплат та ін. Більш того, необлаштовані КПВВ з Кримом та суттєві перешкоди в доступі до адміністративних послуг, є першою фізичною перепоною для підтримки зв’язків з населенням окупованих територій.

В особливо вразливому становищі опинились окремі категорії громадян України, що перебували в місцях несвободи в Криму. Так, на момент незаконної анексії в Криму перебувало щонайменше 4300 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, їхня доля невідома. Влада РФ примусово нав’язує таким дітям своє громадянство, сприяє їх усиновленню та вивезенню з Криму. Також за даними правозахисних організацій, з Криму до РФ було примусово переміщено не менше 4000 громадян України, які перебували в місцях позбавлення волі в окупованому Криму.

Рекомендації:

  1. Ініціювати врегулювання особливостей ведення економічних відносин з окупованою територією та скасування Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» (закон разом з Постановою НБУ №699 визначає кримчан як «нерезидентів» України).
  2. Підтримати (або ініціювати) законопроект, який би забезпечив створення механізму реалізації внутрішньо переміщеними особами виборчого права, в тому числі задля надання права голосу на місцевих виборах внутрішньо переміщеним особам[3].
  3. Сприяти перегляду порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї та внесенню відповідних змін до Постанови КМУ №367 від 04.06.2015 року[4]. А саме змінити процедуру в’їзду до Криму для іноземних правозахисників, адвокатів та журналістів – з дозвільної на повідомну, а також запровадити онлайн-процедуру подання документів для в’їзду в окупований Крим або через закордонні консульські установи України в країні перебування іноземця на його рідній мові (Додаток 4).
  4. Забезпечити належне облаштування КПВВ на адміністративному кордоні з окупованим Кримом та облаштування сервісних центрів задля забезпечення доступу кримчан до відповідних послуг з урахуванням пропозицій неурядових організацій (Додаток 5).
  5. Сприяти внесенню змін до законодавства та запровадженню адміністративної (позасудової) процедури визнання фактів народження та смерті, які відбулися на окупованих територіях України. Міністерством з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб розроблений відповідний законопроект, який переданий на розгляд в КМУ (Додаток 6).
  6. Сприяти зміні підходу щодо доступу до української освіти дітей, які проживають на окупованих територіях (як загальної середньої, так і до вступу в заклади вищої освіти). Міністерством з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб спільно з неурядовими організаціями розроблена відповідна Концепція забезпечення рівних можливостей в реалізації освітніх прав особами, які проживають на тимчасово окупованих територіях України (Додаток 7).
  7. Розробити та запровадити системну державну політику щодо захисту прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які залишилися в окупованому Криму.
  8. Розробити та запровадити дієвий механізм повернення на підконтрольну уряду територію України осіб, які були засуджені Україною та перебувають в місцях несвободи на окупованих територіях або примусово переміщені в РФ.
  9. Сприяти захисту майнових прав мешканців та ВПО з Криму шляхом усунення КМУ перешкод для перевезення особистих речей з окупованих територій. А саме сприяти скасуванню обмеженого переліку особистих речей, дозволених для ввозу/вивозу на окуповані території, та затвердженню вичерпного переліку заборонених для вивезення/ввезення речей.
  10. Реалізувати послідовну державну політику підтримки правових, інформаційних, економічних, культурних та інших зв’язків з населенням окупованого Криму.

 

 

Запровадження сталої політики подолання наслідків збройного конфлікту

Опис ситуації

Україна потребує вироблення підходів і шляхів подолання наслідків збройного конфлікту та впровадження національні моделі перехідного правосуддя. Вона передбачає реалізацію заходів із відшкодування збитків жертвам збройного конфлікту; притягнення винних до відповідальності; реалізацію права знати усю правду про перебіг подій; інституційні реформи як гарантії неповторення збройного конфлікту. На жаль, такого бачення на державному рівні до цього часу не розроблено. Більш того, наприклад, досі у Кримінальному кодексі не передбачено відповідальності за злочини проти людяності, а положення щодо воєнних злочинів не в повній мірі відповідають вимогам міжнародного права. Системне та ефективне документування та розслідування злочинів внаслідок окупації під загрозою через низьку координованість та спроможність відповідних українських правоохоронних органів. При цьому, правоохоронні органи працюють в умовах відсутності доступу до окупованого Криму та потребують системної комунікації з центральними органами влади, правозахисними організаціями, експертами, посольствами.

Рекомендації:

  1. Сприяти прийняттю та реалізації національної моделі перехідного правосуддя. Підтримати концепцію, розроблену групою правозахисних організацій спільно з Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини «Про засади державної політики захисту прав людини в умовах подолання наслідків збройного конфлікту» (Додаток 8).
  2. Сприяти імплементації міжнародного гуманітарного права на національному рівні та підтримати законопроект №9438 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права»[5].
  3. Сприяти вирішенню питання переміщення (повністю або частково) всіх українських правоохоронних органів, які займаються розслідуванням злочинів, вчинених в Криму, до м. Київ з метою кращої координації, посилення кадрового потенціалу та професійної спроможності задля розслідування воєнних злочинів, злочинів проти людяності та порушень прав людини на окупованих територіях.
  4. Ініціювати питання відповідальності РФ за проведення на окупованих територіях політики, яка змушує людей залишати територію півострова, та за штучну та навмисну зміну демографічного складу Кримського півострову.
  5. Підтримати ратифікацію Римського статуту, аби Україна стала повноправним членом Міжнародного кримінального суду.

 

 

 

Організації, що опікуються питаннями захисту жертв окупації Криму та мають консолідовану позицію щодо побудови сталої політики щодо мешканців та ВПО з Криму:

 

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Найбільша асоціація правозахисних організацій України, об’єднує 29 правозахисних недержавних організацій. Метою діяльності УГСПЛ є захист прав людини. УГСПЛ вважає себе частиною гельсінського руху і продовжувачем традицій та діяльності Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод. З початку окупації Криму в 2014 році послідовно та системно займається питаннями захисту жертв збройного конфлікту (захист в судах, аналітика, адвокація).

 

Контакти: Дар’я Свиридова, +38(066)3981477, d.svyrydova@helsinki.org.ua

 

 

 

Медійна ініціатива за права людини

Громадська ініціатива, що розслідує та висвітлює порушення прав людини в контексті російської агресії проти України. Особлива увага ініціативи прикута до випадків, пов’язаних із подіями Майдану, окупацією Росією українських територій, антитерористичною операцією на Сході України. Проте автори ініціативи пильно відстежують важливі, на їхню думку, справи, судові процеси, резонансні порушення прав і свобод громадян.

 

Контакти: Марія Томак, +38(050)3457457, tomak.maria@gmail.com

http://mipl.org.ua/

Центр інформації про права людини ZMINA

Проводить інформаційні кампанії, освітні програми, займається моніторингом та документуванням випадків порушень прав людини, готує дослідження та аналітику і добивається змін завдяки національній та міжнародній адвокації. Займається інформаційно-просвітницькою, освітньою, моніторинговою та адвокаційною діяльністю у сфері прав людини. Забезпечують якісну інформаційну підтримку соціально важливих громадських ініціатив, надає експертну підтримку правозахисникам і мас-медіа, поширює тільки перевірену інформацію. Організація допомагає журналістам, блогерам і громадським ініціативам, які працюють в окупованому Криму.

 

Контакти: Тетяна Печончик, +38(067)4459543, tetyana.pechonchyk@gmail.com

https://humanrights.org.ua/

 

 

Кримська правозахисна група

Ініціатива представників правозахисних організацій, метою якої є сприяння дотриманню і захисту прав людини в Криму шляхом залучення широкої уваги до проблем прав людини і міжнародного гуманітарного права на території Кримського півострова.

 

Контакти: Ольга Скрипник, +38(050)3971761, helga.yalta@gmail.com

https://crimeahrg.org/uk/

 

КримSOS

діяльність спрямована на висвітлення незаконності окупації Криму та репресивної політики РФ стосовно кримчан, підтримання зв’язків півострова з материковою Україною, а також консолідацію українського суспільства через захист прав, свобод та iнтepeciв внутрiшньо перемiщених осiб (ВПО) й інших людей, котрі постраждали внаслідок збройного конфлікту на сході України та в Криму.

 

Контакти: Ташева Таміла, tamila.tasheva@krymsos.com

http://krymsos.com/

 

 

Регіональний центр з прав людини

Займається пошуком правових рішень проблем кримчан, що постраждали від конфлікту. Заснована та діяла в Криму, після окупації в 2014 році перемістилась в Київ. Складається з професійних юристів і адвокатів з Криму, які мають більше 10 років досвіду ведення справ в міжнародних інстанціях. Супроводжують близько 50 справ в Європейському суді з прав людини, підготовлено 6 звернень до Міжнародного кримінального суду.

 

Контакти: Ольга Андросова, kutsolga@gmail.com

http://precedent.crimea.ua/

 

 

Об’єднання родичів політв’язнів Кремля

Об’єднання є громадським рухом рідних незаконно ув’язнених Росією громадян України, який бореться за їх звільнення. А також проводить чисельні просвітницькі кампанії у співпраці з іншими НГО в Україні та за кордоном з метою артикуляції проблеми українських бранців в Криму та РФ.

 

Контакти: Ігор Котелянець, +38(099)9429089, kotelianets@gmail.com

https://www.relativespp.org

Центр громадянської просвіти «Альменда»

Заснована та діяла в Криму до окупації півострову. Після окупації організації з командою перемістились в Київ. Основний фокус роботи – просвітницькі проекти з прав людини; допомога кримські молоді в питаннях доступу до середньої та вищої освіти на підконтрольній Уряду території; моніторинг, аналітичні дослідження, інформаційні кампанії, правові консультації з теми реалізації права на освіту дітьми з Криму.

 

Контакти: Валентина Потапова, +38(050)6961019, potapova.vip@gmail.com

http://almenda.org/

Центр громадянський свобод

Центр заснований у 2007 році для просування цінностей прав людини. Основні напрямки діяльності: освітні заходи, впровадження реформ, пов’язаних з правами людини, моніторинг політичних переслідувань в Криму та Донбасі, участь у різноманітних програмах міжнародної солідарності. Координують такі ініціативи як Правозахисний порядок денний, Євромайдан SOS, кампанія LetMyPeopleGo.

 

Контакти: Олександра Матвійчук, avalaina@gmail.com

http://ccl.org.ua/

 

Ukrainian Legal Advisory Group

Основні напрямки роботи: забезпечення правосуддя, як національного так і міжнародного в контексті збройного конфлікту на території України, а також захист прав людини під час конфлікту шляхом відстоювання прав і свобод в національних та міжнародних судах.

 

Контакти: Надія Волкова, +38(097)9441599, nadia.milesinbello@gmail.com

https://ulag.org.ua/

 

[1] Проект розроблений групою правозахисних НГО, актуальність та важливість законопроекту обговорювалась на зустрічі Президента України з правозахисниками та родичами в’язнів Кремля 30 травня 2019 року.

[2] http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=63748

[3] Раніше спільно з правозахисними організаціями було розроблено та зареєстровано в парламенті VIII скликання законопроект http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=61425

[4] Постанова КМУ №367 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/367-2015-%D0%BF

[5] Законопроект №9438 від 20.12.2018: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=65266

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: