Розповіді про те, що діти – «наше все», втомили… У той час, коли великі дяді роблять політику – страждають маленькі люди, які теж мають права та потребують захисту… Під час Днів документального кіно з прав людини, які відкриваються 20 травня в Домі кіно, глядачі зможуть переглянути кіно про права дітей, зробити свої висновки та прийняти участь у спеціальному семінарі.

Найбільш вражаючих фільмів два: «Діти Беслану» Єви Еварт та Леслі Вудхед (Великобританія) та стрічка польських документалістів Анджея Целінські та Ганни Полак “Деті з Ленінградського”.

Єва Еварт і Леслі Вудхед записали свідоцтва дітей, які пережили терористичний напад на школу в Беслані у вересні 2004 року. Режисерам вдалося встановити відносини з дітьми, завдяки яким з’явився фільм вільний від поверхневого обговорення насильства і вражає своєю істинністю і правдивістю. Найбільшим досягненням режисерів – є демонстрація психологічних наслідків пережитого кошмару, які такі очевидні в дитячих розповідях сьогодні.

Завдяки номінації на Оскара “Деті з Ленінградського” став одним з відомих польських документів останніх років. Цей реальний і жорстокий портрет групи бездомних дітей, з одного з московських вокзалів, в драматичному скороченні передає долю декількох тисяч таких дітей в Російській столиці і ?декількох мільйонів, в пострадянських державах. Фільм Анджея Целінського і Ганни Полак не уникає дослівності, зареєстрована тут навіть обурююча сцена жорстокості міліції.