Адвокати Чугуївської правозахисної групи – члена Української Гельсінської спілка з прав людини отримали постанову Верховного суду, яка зобов’язує стягнути з України за рахунок коштів Державного бюджету на користь клієнта грошову компенсацію у розмірі 25 тис. грн. Юристам знадобилося 3 роки, щоб довести, що за шкоду за зруйноване житло в умовах антитерористичної операції відповідає Україна.

У липні 2015 року, у розпал антитерористичної операції, в селищі Новгородське ,яке підпорядковане Торецьку Донецької області, снарядами був пошкоджений житловий будинок, гараж та погріб Пелагеї Крамчанінової. Через обстріли її будинок став непридатним для проживання. Тоді правоохоронці відкрили кримінальне провадження, проте належного розслідування проведено так і не було.

Уже у липні 2017 Пелагея Крамчанінова звернулася до суду з позовом про відшкодування майнової шкоди. Відповідачем зазначила державу Україна в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної гвардії України, Державної казначейської служби України, Антитерористичного центру при Службі безпеки України, прокуратури Харківської області. Тоді Червонозаводський районний суд м. Харкова їй відмовив у задоволенні позову, адже позивачка до місцевої державної адміністрації чи органів місцевого самоврядування із пропозиціями про добровільну передачу пошкодженого будинку не зверталась, вирок у кримінальній справі – відсутній, а осіб, які вчинили злочин, не встановлено. Фактично з тих же причин Пелагеї Крамчаніновій відмовили і в апеляційній інстанції.

У касаційній скарзі позивачка з юристами наголошували на неправильності застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права та просили ухвалити нове рішення і задовольнити позов.Свою скаргу у Верховному суді мотивували тим, що висновок суду щодо необхідності встановлення осіб, які вчинили злочин, не ґрунтується на чинному законодавстві, оскільки встановлення осіб, які вчинили терористичний акт, не є умовою відшкодування шкоди державою на підставі частини першої статті 19 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», а належного розслідування держава не провела.

Серед доводів також було те, що суди першої і другої інстанції посилалися на статтю 86 Кодексу цивільного захисту України. Адже держава Україна в якості відповідача не надала доказів про те, що позивачка відмовилася добровільно передати пошкоджений будинок органу місцевого самоврядування. Крім того, у законі не йдеться про обов`язкову попередню передачу житла як передумови виплати грошової компенсації. Така передача може здійснитись як до, так і під час або після виплати компенсації, а Пелагея Крамчанінова від передачі будинку органу місцевого самоврядування не відмовляється.

Також жінка зазначила, що її житло зазнало серйозних руйнувань під час АТО, воно фактично знищено. А держава у таких випадках бездіє – субвенції на відновлення об`єктів житлового фонду приватної власності не надавались, закон чи нормативний акт щодо відшкодування шкоди особам, які постраждали під час проведення антитерористичної операції – відсутній, а державного органу, який мав би відшкодовувати шкоду так і не визначено.

«У правовій державі не можуть залишатися тривалий час порушеними конституційно гарантовані права громадянина лише через невизначеність та прогалини в законодавстві, бездіяльність посадових осіб, які зволікають із законодавчою ініціативою», – цитата з касаційної скарги Пелагеї Крамчанінової.

У березні 2020 року справу розглядала колегія Верховного суду. У своїй постанові судді зазначали , що суди першої та апеляційної інстанції неправильно застосували норми матеріального права, тож суд касаційної інстанції скасував попередні судові рішення та ухвалив нове – стягнути за рахунок держави грошової компенсації у розмірі 25 000 грн на користь позивачки. Верховний суд назвав і 4 аргументи:

• відсутність компенсації завданої шкоди впродовж тривалого часу та невідновлення житла;
• відсутність спеціального порядку відшкодування за пошкоджене внаслідок терористичного акту житло;
• нездатність держави захищати власність у розумінні ЄСПЛ;
• відсутність належного розслідування випадку заподіяння шкоди у розумінні ЄСПЛ за встановленого у відповідному кримінальному провадженні факту пошкодження внаслідок терористичного акту житла.

В УГСПЛ вважають, що це рішення може і має стати прикладом для інших постраждалих в зоні АТО-ООС.

Нагадаємо, раніше УГСПЛ презентувала дослідження щодо порушень прав власності в умовах збройного конфлікту на сході України. Також правозахисники розробили інструкцію для отримання компенсації за примусово відчужене майно в зоні проведення АТО.