Голова Комітету Геннадій Удовенко наголосив, що Комітет на період п’ятої сесії Верховної Ради України четвертого скликання планує спрямувати свою діяльність на здійснення законопроектної роботи з питань прав людини, етнічних відносин, громадянства, міграційних процесів, депортованих народів і національних меншин та жертв політичних репресій. А також – посилення контролю за виконанням законодавства у цих галузях.

За його словами, особливу увагу слід зосередити на захисті основоположних конституційних прав і свобод людини. Зокрема, стосовно соціального захисту; особистій недоторканності, повазі до гідності особи; свободі пересування та вільному вибору місця проживання. Свою діяльність Комітет здійснюватиме у співпраці з органами державної влади та місцевого самоврядування, громадськими правозахисними організаціями та національно-культурними товариствами, міжнародними інституціями в Україні.

Планом передбачається підготовка та винесення на розгляд Верховної Ради України 28 законопроектів. Зокрема, проектів законів про основні засади державної міграційної політики; про статус кримськотатарського народу; про забезпечення рівності прав жінок і чоловіків; про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою”; про надання притулку в Україні іноземцям та особам без громадянства (друге читання); шість законопроектів про внесення змін до законів “Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні”; “Про національні меншини в Україні”; “Про громадянство України”; “Про звернення громадян”; проекту постанови про визнання голодомору 1932-1933 років геноцидом проти українського народу тощо.

Частина законопроектів, зазначив Г.Удовенко, передбачає внесення змін і доповнень до чинного законодавства з метою їх удосконалення, приведення їх положень до вимог Конституції України, міжнародних стандартів та інших законів України. Так, зміни до Закону “Про громадянство України” більш чітко визначають умови набуття громадянства за народженням, за територіальним походженням, внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування і прийняття до громадянства України, поновлення у громадянстві України; умови виходу з громадянства України і підстави втрати громадянства України; повноваження спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань громадянства і підпорядкованих йому органів та Міністерства закордонних справ України, дипломатичних представництв і консульських установ України.

Метою проекту закону про основні засади державної міграційної політики в Україні є забезпечення ефективного державного управління міграційними процесами, сталого демографічного та соціально-економічного розвитку країни, зміцнення національної безпеки, інтеграції в загальноєвропейську міграційну систему створення умов для безперешкодної реалізації прав і законних інтересів мігрантів.

Законопроекти про внесення змін до Закону “Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні” спрямовані на врегулювання комплексу питань, пов’язаних із правовим статусом реабілітованих громадян, що потерпіли внаслідок політичних репресій, посилання їх соціального забезпечення та захисту.

Комітет також розглядає і планує подати свої пропозиції до проектів законів: щодо внесення змін до Закону “Про жертви нацистських переслідувань”; про демографічну безпеку; про Єдиний Державний реєстр дітей, які залишились без опіки батьків і можуть бути усиновлені та громадян, що бажають усиновити дитину та ін.

На своїх виїзних засіданнях Комітет передбачає розглянути стан законодавчого врегулювання та реалізації державної політики щодо забезпечення прав кримськотатарського народу і національних меншин, які були депортовані і добровільно повертаються в Україну; про становище і проблеми русинів Закарпаття; про реабілітацію осіб угорської та німецької національностей, які зазнали репресій за національною ознакою у 1944-1945 роках на Закарпатті.

В порядку контролю за виконанням законів, постанов та власних рішень Комітет має перевірити хід реалізації законів України “Про звернення громадян”, “Про біженців”, “Про ратифікацію Європейської конвенції про запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню”; постанови “Про Рекомендації парламентських слухань щодо вшанування пам’яті жертв голодомору 1932-1933 років”.

Планом роботи Комітету передбачається проведення комітетських слухань, здійснення підготовки та участь у проведенні семінарів, конференцій круглих столів, розширених засіданнях Комітету.

Секретаріат Ради українських правозахисних організацій