На цьому тижні Комітет розглянув питання паспортної системи та рекомендував до прийняття у другому читанні проект закону про свободу пересування та вільний вибір місця проживання (проект № 1089).

Голова Комітету Геннадій Удовенко зазначив, що, виходячи з конституційного права громадян на свободу пересування та вільний вибір місця проживання і приведення норм законодавства України у відповідність із міжнародними нормами і стандартами, в Україні реалізовано низку законодавчих, організаційних та практичних заходів у сфері громадянства, міграції, розбудови відповідних державних інституцій для забезпечення постійного юридичного зв’язку між державою і громадянами з метою виконання взаємних прав і обов’язків.

Йшлося й про те, що Верховна Рада України постійно вдосконалює законодавчу базу щодо забезпечення прав людини і громадянина. Цьому сприяло, зокрема, прийняття законів “Про громадянство України”, “Про біженців”, “Про імміграцію”, нової редакції Цивільного та Сімейного кодексів тощо. “Це дозволило забезпечити становлення і розвиток інституту громадянства України як необхідного елементу суверенної держави; провести першу національну програму паспортизації населення; перевести у практичну площину питання реформування існуючої у колишньому СРСР адміністративно-дозвільної прописки у систему реєстрації фізичних осіб за місцем проживання шляхом реєстрації, яка має повідомляючий характер і спрямована на забезпечення конституційного права на свободу пересування та вільний вибір місця проживання; започаткувати роботу по створенню Єдиної державної автоматизованої паспортної системи”, – наголосив Г.Удовенко.

Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин крім законотворчої роботи здійснював систематичний контроль за реалізацією права громадян на свободу пересування та вільний вибір місця проживання. Значна увага приділялася паспортним документам, що є чинними в Україні, в цілому функціонуванню паспортної системи в державі.

Аналіз зазначених проблем свідчить про те, що мають місце ряд невирішених питань і проблем. Нагальною, на думку членів Комітету, є необхідність врегулювання питань організації ведення та використання персональних даних громадян, які зберігаються в центральній чи узагальнених регіональних базах даних.

Доцільно було б законодавчо визначити єдину концепцію розвитку “інтелектуальних” регіональних баз даних, системи збирання персональних даних, використання даних про місце проживання фізичної особи з метою виконання державних завдань, удосконалення управління, пов’язаного з місцем проживання фізичної особи, зберігання такої інформації, її поновлення та знищення, засобів і форм ведення таких обліків.

На засіданні Комітетут наголошувалося на необхідності запровадження Єдиної державної автоматизованої системи обліку населення.