Публікація

Колмогоров-2: історія загибелі Романа Постоленка

Нещодавно із гучною медіа-підтримкою та особистим втручанням самого президента Петра Порошенка вирішувалася доля прикордонника Сергія Колмогорова. Нагадаю, що його визнали винним у вбивстві пасажирки автомобіля на блокпосту у Маріуполі 9 вересня 2014 року. Прикордонники наказали водію зупинитися, а коли він цього не зробив, командир блокпосту наказав стріляти. В результаті водій не постраждав, а пасажирка загинула. Справу Колмогорова відправили на повторний розгляд в суді першої інстанції, а самого його звільнили з-під варти. Так от постраждалим представникам загиблої в суді, ще пощастило, адже чим би ця справа не закінчилася, вони мають шанс отримати хоч якусь компенсацію від держави. Але справ, подібних на справу Колмогорова, є декілька. І там все значно сумніше насамперед тому, що про них ніхто не розповідає.

У лютому 2015 року таксист Роман Постоленко підвозив до військової частини двох солдатів, але до самих її воріт не доїхав, бо там не було асфальту. Військові вийшли з машини та дістали гроші, аби заплатити. В цей момент прикордонники вирішили, що це сепаратисти, бо машина зупинилася поперек дороги, та відкрили по таксі вогонь на ураження. Пізніше нарахували 199 пострілів. Роман Постоленко отримав 10 кульових поранень та помер на місці. Крім того, було поранено одного військового. Дружина Романа Ірина Постоленко у всьому звинувачує прикордонників.

DSCN2387
Фото надане Іриною Постоленко

Після трагедії військова прокуратура АТО порушила кримінальну справу, проте досі жодному з прикордонників не оголосили про підозру, хоча особи всіх були встановлені. А в листопаді того ж року справу закрили через те, що в діях прикордонників нібито відсутні ознаки складу злочину.

Адвокат потерпілої, юрист Української Гельсінської спілки з прав людини Юлія Науменко подала скаргу на це рішення до суду та прокуратури. Суд першої інстанції відмовив в задоволенні скарги, а від прокуратури досі немає жодної реакції. Юлія Науменко впевнена, що справу закрили безпідставно.

Міністерство оборони та Військова прокуратура випустила постанову про закриття кримінального провадження. У постанові зазначено, що постраждалі військовослужбовці були вдягнені у цивільний одяг у зв’язку із відсутністю сухого форменного. У полі вони зупинилися тому, що до місця дислокації вогневого опорного пункту заборонено під’їжджати цивільному транспорту. Постраждалі військовослужбовці відкрили вогонь по прикордонниках тому, що машина розвідувально-пошукової групи під’їхала із сонячного боку. Через це постраждалі також переплутали прикордонників із бойовиками і вирішили заховатися за машиною таксі. Після перестрілки на бронемашинах прикордонників було виявляено 12 слідів від куль.

«У зв’язку із викладеними обставинами, дії прикордонного наряду… є такими, що відповідають вимогам Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України… і повинні розцінюватись як необхідна оборона», — вважає слідчий першого відділу військової прокуратури Донецького гарнізону старший лейтенант юстиції О. Продан.

DSC00365
Роман Постоленко. Фото надане Іриною Постоленко

Вже два з половиною роки дружина загиблого таксиста Ірина Постоленко разом із своїм адвокатом намагається добитися справедливості. У травні 2017 року слідчий суддя Красноармійського міськрайонного суду Донецької області Карабан І. І. постановив задовольнити скаргу Ірини Постоленко та скасувати постанову старшого слідчого першого відділу військової прокуратури Донецького гарнізону Романішина від 07.12.2016 про закриття кримінального провадження.

Що ж відбулося за останні півроку після цього рішення? Військова прокуратура повідомила, що призначена чергова експертиза. І більше нічого. І тут є одна дуже важлива деталь: Ірина Постоленко втратила чоловіка та машину через помилку військових. Держава мала би заплатити за це їй хоча би якусь компенсацію, але цього не станеться, доки у справі не з’являться хоча би підозрювані.

«Для отримання компенсації спочатку треба зробити повідомлення про підозру, — каже адвокат Юлія Науменко, — і тоді ми могли би заявити цивільний позов до Державної прикордонної служби України. Я вбачаю тут завдану матеріальну та моральну шкоду. В Україні життя людини цінується значно дешевше, аніж у країнах Європейського Союзу. Наприклад, якщо порівнювати із сумами відшкодування людям, які загибли на Майдані, то це могло би бути близько одного мільйона гривень. Європейський суд з прав людини у випадку вбивства з вини держави зазвичай присуджує компенсацію у 60 000 євро (близько 1,8 млн гривень)».

Yulia Naumenko, a lawyer of the Strategic Litigations Center of UHHRU
Yulia Naumenko, a lawyer of the Strategic Litigations Center of UHHRU

Адвокат Юлія Науменко вже склала позов і до Європейського суду з прав людини щодо порушення права на життя людини, а також на відсутність ефективних засобів захисту права, адже було порушене кримінальне провадження, але через майже три роки не знайдено навіть підозрюваних, хоча картина злочину абсолютно ясна та зафіксована у документах.

Найгірше для Ірини Постоленко, що її справою практично ніхто не цікавиться. Чому? Це прозвучить, можливо, дуже цинічно, але у справі Сергія Колмогорова є постраждалий, до якого привернута увага суспільства. Це сам Сергій Колмогоров. Ви, до речі, пам’ятаєте, як звали жінку, яку він застрелив? А у справі Романа Постоленка ніби ніхто й не постраждав. Принаймні офіційно.

Підготував Олег Шинкаренко спеціально для Лівого берега

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування