Публікація

Кличко поставив під загрозу озеро Качине на Позняках

Олег Шинкаренко для Громадського радіо

Депутати Київради вирішили віддати під забудову озеро Качине на Позняках. Мер Кличко погодився, що будувати багатоповерхівку на перетині вулиць Здолбунівської та проспекту Григоренка цілком нормально.

Дрон повільно піднімається над замерзлим озером у холодне повітря. Весь обрій затуляє стіна багатоповерхівок. Вони, немов казкові велетні наступають, загрожуючи розчавити декілька хатинок, які лишилися, мабуть, ще від козацького села Позняки. Але далі багатоповерхівкам йти нема куди: попереду озеро. Влітку тут рибалять місцеві мешканці, і плавають качки. Тому озеро так і називається — Качине.

Сьогодні воно під загрозою, бо депутати Київради проголосували за його знищення. На його місці побудують “житловий будинок з об’єктами господарського та соціально-побутового призначення та підземним паркінгом”. Саме так написано у прес-релізі інвестора, який наполягає, що це просто якийсь кинутий котлован, куди назбиралось дощової і ґрунтової води. Однак захисники Качиного за допомогою старих карт доводять – озеро було тут і сто років тому.

Що кажуть старі карти?

17 серпня 2017 року в українській Вікіпедії з’явилася сторінка озера Качиного, де були викладені всі етапи боротьби за його існування та відповідні документи. Із різноманітними документами та картами варто розібратися докладніше. Для цього треба вивчити “Науково-експертний висновок щодо статусу озера Качине в Дарницькому районі Києва”, який виконав Інститут водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України на замовлення Української Гельсінської спілки з прав людини.

На карті «Київ з передмістями» (Карта 1), укладеної Картографічним відділом Головної геодезичної управи УНР у 1918 році озеро Качине виділено жовтим кольором. На зображенні (Карта 2) цей же фрагмент карти збільшено. Саме тому автори експертного висновку підкреслюють: «Самий факт існування цих водойм до початку господарського освоєння цієї території свідчить про те, що всі вони мали природне походження». Озеро є і на німецькій карті «Stadtplan Kiew» часів окупації 1943 року (Карта 3): можна побачити його виділене жовтим колом.

karty-1-2-3
Карти 1, 2, 3 Громадське Радіо

Помітно Качине також і на німецькій аерофотозйомці 1943 року (Карта 4). Але наразі всі, навіть автори документу «Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки», яким користується забудовник, пропонують карту, укладену Укргеодезкартографією у 1978 році. На ній озеро Качине виділене блакитним кольором і на ньому чітко помітний напис «озеро» (Карта 5 і Карта 6).

Карти 4, 5, 6 Громадське Радіо
Карти 4, 5, 6 Громадське Радіо

Однак це слово загадково зникає з карти, якою оперує землекористувач КП «Київське інвестиційне агентство», яке отримало цю земельну ділянку під забудову (Карта 7). Хоча цей план був створений на основі карти Укргеодезкартографії 1978 року.

Карта 7 Громадське Радіо
Карта 7 Громадське Радіо

Після детального аналізу цих та багатьох інших карт спеціалісти Інституту водних проблем і меліорації роблять висновок: «Наведені дані показують існування водойми біля перехрестя проспекту Григоренка і вулиці Здолбунівська … упродовж дуже тривалого часу, а головне — до початку тут інтенсивної господарської діяльності та забудови прилеглої території”.

На думку спеціалістів, ця водойма є природним водним об’єктом, а саме старичним озером, тому земля під ним належить до водного фонду. А отже на цій території заборонено будь-яке житлове будівництво.

Що показали депутатам?

23 грудня 2014 року в Київміськдержадміністрації влаштували конкурс із залучення інвестора до будівництва на земельній ділянці, де перемогло КП “Житлоінвестбуд-УКБ” (називатимемо його далі “інвестор”). Через три дні, 26 грудня 2014 року, відбулося голосування Київради. Депутати вирішили надати КП «Київське інвестиційне агентство» (називатимемо його далі “землекористувач”) земельну ділянку у постійне користування для громадської та житлової забудови. Ділянка площею 1,87 га (як два футбольних поля) знаходилася на перетині вулиць Здолбунівської та Тепловозної у Дарницькому районі Києва.

Розпорядження про результати конкурсу підписав сам мер Віталій Кличко.

Розпорядження про результати конкурсу підписав сам мер Віталій Кличко. У цьому документі зазначено, КП «Житлоінвестбуд-УКБ» стало переможцем конкурсу із залучення інвестора, а КП «КІА» стало замовником реалізації проекту. Окремо було зазначено, що саме в цьому майбутньому будинку мали поселити й потерпілих від діяльності групи компаній «Еліта центр». Тобто весь проект мав, окрім того, благодійну мету.

Отримавши цю землю, землекористувач через чотири дні, а саме 30 грудня 2014 року, підписав інвестиційний договір із інвестором, який переміг у конкурсі тиждень тому. Але, як з’ясувалося пізніше із прес-релізу, який можна прочитати на сайті інвестора, будинок на озері вирішили побудувати, м’яко кажучи, не зовсім для потерпілих від “Еліта центру”. “Постраждалі інвестори “Еліти Центр” отримають 8% збудованого житла”, — так написано у прес-релізі. Тобто переважна більшість квартир (92%) піде, очевидно, на продаж.

Секретар Постійної комісії Київради з питань екологічної політики Олексій Новіков (депутатська фракція “Єдність”) вважає, що потерпілі тут просто використані для прикриття цієї оборудки: “Це просто щит, яким вони прикриваються для знищення озера, — сказав він, — Коли терористи вимагають мільйон доларів та гвинтокрил, вони приставляють дуло пістолета до дитини або жінки. І ось вони тероризують наш бюджет, взявши у заручники постраждалих від “Еліта Центру”.

За що ж і як саме голосували депутати 26 грудня 2014 року? Всього було обрано 119 депутатів, в голосуванні взяли участь 73, “за” проголосували — 66. Всі інші утрималися або не голосували. Наприклад, сам Віталій Кличко участі у голосуванні не брав. Депутатська фракція “УДАР-Солідарність” дала найбільше голосів за знищення озера — 58, один голос дала Радикальна партія Олега Ляшка, один — Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”, один — Демократична партія України, а також п’ятеро позафракційних депутатів: Олександр Бродський, Вадим Столар, Костянтин Яловий, Алла Шлапак та директор підприємства-інвестора Вячеслав Непоп. Того самого інвестора, який буквально три дні тому переміг на конкурсі Київміськдержадміністрації.

Проти не проголосував жоден депутат.

Проти не проголосував жоден депутат. Чому ж так сталося?

Депутат фракції “Солідарність” Віталій Росляков сказав, що дуже добре пам’ятає, як перед голосуванням до мерії приходили постраждали від афери “Еліта центр”. “Не допомогти киянам ми не могли”, — додав він і особливо підкреслив: “Нам надали усі картографічні матеріали, їх же показували всім депутатам на екрані в сесійній залі”.

Рибалка та будівельники на озері Качиному. Громадське Радіо Детальніше читайте на Громадському радіо: https://hromadskeradio.org/programs/vlasna-dumka/klychko-postavyv-pid-zagrozu-ozero-kachyne-na-poznyakah

Втім не всі з тих, хто проголосував “за”, насправді розуміли, за що вони голосують. “Ми не знали тоді, який це проект, — сказала Алла Шлапак, — це могло бути озеро з благоустроєм, а це не значить засипати озеро. Землекористувач не показав нам проект”. Депутатка пояснила, що на етапі розробки інвестиційного проекту відбулося “щось таке, на що депутати Київради не впливають” і “за національними крадійними схемами”.

Депутат Всеукраїнського об’єднання “Свобода” Петро Кузик уточнив, як саме землекористувач показав перед голосуванням документи: “Зазвичай показують топографію, карту місцевості, знімки, а там просто назвали номер справи — і все”. За словами депутата, коли потрібно “протягнути” через сесію одіозний проект, то існує поширена практика: “Коли там є парки, дерева, ліс, то їх на карті місцевості не показують. Я не пам’ятаю, щоб там щось таке було на екрані”.

Втім у відповідь на запит інвестор КП «Житлоінвестбуд-УКБ» повідомило, що депутати Київради отримали всі необхідні документи, а крім того, проект рішення був розміщений на сайті Київради. А до того ж розгляд проекту рішення супроводжувався демонстрацією на екрані місця розташування відповідної земельної ділянки та фотофіксацією її фактичного стану.

Втім у відповідь на запит інвестор КП «Житлоінвестбуд-УКБ» повідомило, що депутати Київради отримали всі необхідні документи, а крім того, проект рішення був розміщений на сайті Київради. А до того ж розгляд проекту рішення супроводжувався демонстрацією на екрані місця розташування відповідної земельної ділянки та фотофіксацією її фактичного стану.

“Свободівець” Володимир Назаренко каже, що підготувати новий законопроект, який би врятував озеро, доволі складно, бо ця земельна ділянка знаходиться не в оренді, а в постійному землекористуванні у КП “КІА”. А розірвати це не так просто, як, наприклад, договір оренди із забудовником. “Постійне землекористування — це майже приватна власність, — каже Володимир Назаренко, — на моїй пам’яті немає прецедентів, коли скасовували постійне землекористування. Юридично це дуже складно”. Але і землекористувач і забудовник працюють на підставі розпоряджень мера Віталія Кличка. А отже мер може наказати цим комунальним підприємствам відмовитися від забудови озера. Якщо землекористувач відмовиться від постійного землекористування, то Київрада просто прийме це до відома, вважає Назаренко.

Чи може Кличко врятувати озеро?

Чи може Кличко наказати землекористувачу та інвестору не знищувати озеро? Він отримав від нас офіційний запит із цим питанням, але сам відповідати на нього не став. Замість нього відповіла помічниця заступника голови КМДА Олександра Спасибка Христина Акопян. У своїй відповіді вона навела чотири документи, згідно з якими озеро Качине — це зовсім ніяке не озеро.

1. Лист КП “Плесо” по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду Києва.

2. Лист “Інституту генерального плану Києва”.

3. “Проект прибережних захисних смуг водних об’єктів Києва. Дарницький район”.

4. Висновок Науково-дослідного центру екологічної безпеки та природокористування.

Рибалка на озері Качиному Громадське Радіо
Рибалка на озері Качиному. Громадське Радіо

На жаль, у відповіді КМДА не згадали про лист від Управління водних ресурсів у Києві та Київській області до землекористувача від 18 листопада 2014 року, відправлений за місяць до скандального голосування. В ньому йдеться про те, що «згідно представлених матеріалів, земельна ділянка… знаходиться на водному об’єкті. Землі під водним об’єктом … відносяться до земель водного фонду, які надаються комунальним підприємствам виключно тільки в оренду… з метою рибогосподарських потреб… і не може бути використана з метою забудови… Управління водних ресурсів у Києві та Київській області не може погодити даний проект». Щодо рибогосподарських потреб — це зауваження дуже влучне. Адже ось на цьому фото ми бачимо, як місцеві мешканці рибалять у озері поруч із качками, що полюбляють у ньому плавати. Але, як вдалося з’ясувати, цей лист від Управління водних ресурсів у Києві на адресу КП «Житлоінвестбуд-УКБ» не надходив, а отже про заборону будівництва там не в курсі.

Також у листі не згадали, що у травні 2016 року законністю використання земельної ділянки поблизу озера Качиного зацікавилася прокуратура Києва. Вона надіслала листа до Держсільгоспінспекції України із запитом. Відповідь була така: «Проект землеустрою розроблений безпідставно. На вказаній території розташований водний об’єкт. Твердження «Інституту Генерального плану Києва» про те, що «на зазначеній земельній ділянці водні об’єкти відсутні», не відповідає дійсності. Вказана водойма є старичним озером».

В результаті 2 серпня 2016 року за клопотанням Київської прокуратури Дарницький райсуд арештував земельну ділянку із озером Качиним. Також суд заборонив будь-які дії зі знищення або перетворення цього водного об’єкта. Але 10 жовтня 2016 року Апеляційний суд Києва зняв арешт з озера, вказавши дві причини:

1. Слідчий не визначив конкретні підставу та мету арешту майна.

2. Розгляд клопотання слідчого здійснювався без повідомлення і виклику в судове засідання власника майна.

Між іншим, представниця вже згаданого КП “Плесо” на засіданні у КМДА 27 липня 2016 року сказала, що немає жодного закону в Україні, який би дозволяв засипати та забудовувати природні водойми. “Якщо буде політична воля депутатів, ми готові взяти на баланс озеро Качине та привести його до ладу”, — сказала вона.

Інститут водних проблем і меліорації НАНУ: «Озеро Качине існує і перетворювати його на будмайданчик заборонено законом». 

Пізніше, у 2016 році, Українська Гельсінська спілка з прав людини звернулася до Інституту водних проблем і меліорації НАНУ, щоб уточнити статус водойми. Експерти цього закладу видали “Науково-експертний висновок щодо статусу озера Качине в Дарницькому районі міста Києва” на 29 сторінках та із бібліографією, яка мала посилання на тридцять джерел. З нього випливало, що озеро Качине існує і перетворювати його на будмайданчик заборонено законом.

То що ж там тоді є? У січні 2015 року “з метою виконання робіт з підготовки території під будівництво будинку” інвестор уклав підрядний договір із будівельною компанією “Азур груп” (називатимемо її далі “підрядник”). І от представники підрядника називають озеро “фрагментом заболоченої місцевості, яка унеможливлює доступ техніки на майданчик для попереднього проведення геологорозвідувальних й інших пошукових робіт. Саме з цієї причини й здійснюються роботи по засипці частини ділянки, підтоплених ґрунтовими водами”. Підрядник одразу ж розпочав засипати озеро будівельним сміттям, піском та ґрунтом.

Якщо Віталій Кличко не наказує інвестору та землекористувачу припинити наступ на Качине, то, можливо, йому варто допомогти? Саме так і вирішив зробити вже згаданий депутат Олексій Новіков. Він заснував та очолив робочу групу з питань виникнення конфліктної ситуації на будівництві, а також підготував проект рішення Київради “Про включення до складу об’єктів водного фонду озера Качине…”. У своєму проекті він пропонував “скасувати рішення Київської міської ради… у зв`язку з порушенням вимог земельного законодавства”. Олексій Новіков сказав, що він підготував цей проект до голосування, і той пройшов погодження у всіх інстанціях. Але Віталій Кличко відповів, що проект рішення був підготовлений із порушеннями і не виніс цей проект на голосування.

На скандальну будову витратили майже 17 мільйонів

Через три роки після підписання договору будівельний майданчик так і не підготовлений, але на сам проект вже було витрачено солідну кількість грошей, про що йдеться у прес-релізі інвестора. Ще у 2014 році інвестор заплатив землекористувачу понад три мільйони гривень за підготовчі роботи. У 2015 році інвестор заплатив Департаменту економіки та інвестицій КМДА понад п’ять мільйонів гривень на розвиток інфраструктури.

Директор КП-інвестора В’ячеслав Непоп повідомив, що витрати по об’єкту досягли майже 17 мільйонів гривень.

На засіданні робочої групи у КМДА у листопаді 2016 року директор КП-інвестора В’ячеслав Непоп повідомив, що витрати по об’єкту досягли майже 17 мільйонів гривень. Чи можливо припинити роботи на озері після таких вкладень капіталу?

У своєму прес-релізі 2015 року інвестор обіцяє, що ключі від квартир постраждалі від “Еліта Центр” зможуть отримати у 2016-2017 роках. Але якщо поїхати на будівельний майданчик, то видно, що роботи там не ведуться. Що ж трапилося?

Щойно підрядник розпочав ліквідацію озера, на його захист встали місцеві мешканці та екологічні активісти. Навесні 2015 року це призвело до масштабних зіткнень із групою людей, які нагадували “титушок”. І ця група намагалася прибрати захисників озера, щоб вони не заважали його засипати. Але бійки тільки привернули увагу до скандальної забудови. Туди підтягнулися журналісти, народні депутати, активісти Євромайдану та юристи Української Гельсінської спілки з прав людини. Будівництво довелося припинити на невизначений термін.

Підрядник із інвестором залякують активістів судом

Тамара Харчилава Громадське Радіо
Тамара Харчилава Громадське Радіо

Через рік підрядник із інвестором позвалися проти п’ятьох захисників озера в суді: підрядник виступив як позивач, а інвестор — як третя особа на стороні позивача. Обидва вимагали стягнути з них майже 200 тисяч гривень за те, що вони нібито затримали на 10 годин роботу будівельної техніки та знищили паркан будмайданчика. Але через три місяці позивачі раптово змінили відповідачів. Тепер ними стали: Сергій Куценко, Сергій Миронюк, Вікторія Бегаль і Тамара Харчілава. Найбільшу суму (100 тисяч гривень) має сплатити Сергій Миронюк. Решта суми розподілена рівномірно між іншими відповідачами. Чому ж позивачі раптово вирішили поміняти відповідачів?

Тут є цікава деталь: 14 червня 2016 року (за п’ять тижнів до заміни) двоє з нових відповідачів — Сергій Миронюк та Сергій Куценко — зареєстрували ГО “Озеро Качине”, а 6 липня (за два тижні) заявили про реєстрацію місцевої ініціативи щодо включення до складу об’єктів водного фонду озера Качиного. Сергій Куценко каже, що позов проти нього є явним тиском забудовника на громадську організацію.

Сергій Куценко каже, що позов проти нього є явним тиском забудовника на громадську організацію.

Тут є цікава деталь: 14 червня 2016 року (за п’ять тижнів до заміни) двоє з нових відповідачів — Сергій Миронюк та Сергій Куценко — зареєстрували ГО “Озеро Качине”, а 6 липня (за два тижні) заявили про реєстрацію місцевої ініціативи щодо включення до складу об’єктів водного фонду озера Качиного. Сергій Куценко каже, що позов проти нього є явним тиском забудовника на громадську організацію.

Як же у список нових відповідачів потрапили ще двоє? “Я завжди мала із собою дозвіл на проведення мирної акції протесту проти забудови озера Качиного, давала з цього приводу інтерв’ю журналістам, викликала поліцію, писала заяви про злочин, — каже Вікторія Бегаль, — от мене й вирішили за це покарати”. Тамара Харчилава часто вигукувала гасла у мегафон і до того ж має яскраву зовнішність, що вирізняє її поміж інших протестантів.

Адвокатка відповідачів, юристка Української Гельсінської спілки з прав людини Олена Сапожнікова вважає, що цей позов є просто спробою залякати всіх учасників протесту проти забудови озера, а також помститися деяким з них. “Я лише не розумію, чому серед десятків, якщо не сотень учасників протесту були обрані саме ці люди, — каже Олена Сапожнікова, — мої клієнти реалізували своє право на мирне зібрання, а за це отримали переслідування, і якщо суд винесе рішення проти них, то це буде означати, що в Україні вийти на акцію мирного протесту небезпечно”.

Що буде далі?

Карта 8. Громадське Радіо
Карта 8. Громадське Радіо

Сьогодні озеро Качине виглядає так. (Карта 8) Помітно, як крайній фрагмент водойми вже засипала компанія-підрядник. Навесні ліквідація озера, очевидно, продовжиться. “Наразі забудовники вичікують, але через деякий час вони будуть домовлятися з якимись силами та намагатися знову заходити на майданчик, — вважає депутат Київради Олексій Новіков, — я впевнений, що там знов будуть протистояння. Люди знову будуть виходити (на захист озера — О.Ш.), і це дуже погано”. На думку депутата, поліція та муніципальна варта будуть на боці забудовника, розпочнуться фізичні сутички із активістами.

Олексій Новіков каже, що це схема, коли землекористувач готує привабливу ділянку, вона передається забудовнику, який збитки покладає на киян, а прибутки забирає собі. “Причина того, що трапилося, у тому, що вони просто банально хочуть заробити грошей”, — вважає Олексій Новіков

У своєму коментарі директор КП “Житлоінвестбуд-УКБ” В’ячеслав Непоп повідомив, що “кошти з бюджету Києва не залучаються для реалізації цього проекту”.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування