Ключові проблеми України у розслідуванні воєнних злочинів. Результати дослідження

20 вересня Українська Гельсінська спілка з прав людини презентувала дослідження «Міжнародні злочини в Україні: огляд національного розслідування та судової практики» в Українському кризовому медіацентрі.

Дослідження, яке підготували фахівці Української Гельсінської спілки з прав людини за період з 27 лютого 2014 року по 1 травня 2023 року, мало на меті дослідити ключові проблеми України у розслідуванні міжнародних злочинів та у судовій практиці. У підсумку, фахівці розробили рекомендації для органів державної влади задля підвищення ефективності роботи правоохоронної та судової систем України. 

Для цього вони дослідили міжнародні стандарти та іноземний досвід, провели огляд відповідного національного законодавства, проаналізували матеріали кримінальних проваджень щодо воєнних злочинів та відповіді на запити про надання публічної інформації й провели анонімне опитування, в якому взяли участь 147 представників Національної поліції України, 108 представників органів прокуратури, 20 адвокатів, 207 потерпілих від воєнних злочинів.

Більшість з 255 опитаних представників органів досудового розслідування відзначили наявність складнощів, які стають на перешкоді ефективному розслідуванню міжнародних злочинів. Серед них — великі масштаби скоєних міжнародних злочинів на території України, законодавчі перепони, брак необхідних ресурсів та знань специфіки розслідування таких злочинів. 

 – Тільки 12% опитаних нами представників поліції проходили спеціальне навчання щодо особливостей розслідування таких міжнародних злочинів. Це дуже маленький процент. Але позитивний момент – більше 50% опитаних прокурорів проходили навчання. Практично всі представники правоохоронних органів зазначили, що вони мають потребу в отриманні нових знань. І їх цікавить, наприклад, особливості досудового розслідування даної категорії злочинів, зокрема, в порядку «in absentia», роботи з доказами, практика інших країн по розслідуванню міжнародних злочинів, досвід застосування міжнародного права в контексті певних злочинних дій з боку РФ, що пов’язана з розкраданням культурної спадщини України, – розповідає співавторка дослідження, юристка Центру стратегічних справ УГСПЛ Наталя Войнова.

За результатами ознайомлення із матеріалами 21-го кримінального провадження, що стосуються воєнних злочинів, вчинених після 24 лютого 2022 року, у 50% справах розслідування не відбувається взагалі — в матеріалах справ наявні лише заява про злочин та докази, надані потерпілою стороною. Втім, у більшості випадків ОДР проявили оперативність у реєстрації проваджень. 

Щодо проблем, представники потерпілих вказують на непроведення першочергово необхідних слідчих дій або недбале їх проведення; втрату доказів, хаотичне, непослідовне і безсистемне зберігання матеріалів; необґрунтовану і неодноразову зміну підслідності; недосвідченість слідчих. Прослідковуються проблеми у комунікації з потерпілою стороною та пасивність у проведенні слідчих дій. 

– У половині досліджуваних кримінальних провадженнях розслідування не проводилось взагалі. Крім декількох випадків, комунікація органів досудового розслідування із потерпілою стороною була дуже незадовільною. Ми відмітили дуже серйозні помилки, такі як втрата речових доказів, які вже неможливо відновити, не проведення експертиз, першочергових слідчих дій, розтину у випадку насильницької смерті цивільної особи, – каже співавторка дослідження, юристка Центру стратегічних справ УГСПЛ Анна Козьменко. –  Важливо підвищити кваліфікацію слідчих і прокурорів не двохгодинними тренінгами для «обраних» прокурорів Офісу генерального прокурора, а щоб це було навчання на системному рівні для всіх слідчих і прокурорів всіх рівнів і в усіх областях. Внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу з метою полегшення збору і фіксації доказів. Але поки ми писали ці рекомендації, вже частина з них почала втілюватись у життя. І ми дуже тішимось цьому. 

Переглянувши тексти вироків у Єдиному державному реєстрі судових рішень за 9 років та 2 місяці, фахівці УГСПЛ вивели орієнтовну цифру винесених вироків в Україні за вчинення міжнародних злочинів. Загалом, національними судами України винесено орієнтовно 585 вироків, з яких найбільше вироків за статтею 436-2 КК України — 514 вироків.

За досліджуваний період українськими судами винесено 31 вирок з правовою кваліфікацією за статтею 438 КК України. В більшості дані учасників процесу знеособлені, вироки всі обвинувальні, а в більшості текстів вироків є згадки різних норм міжнародного права. З досліджуваних вироків лише 4 винесено судами в ході повного судового розгляду за участю обвинувачених та з дослідженням доказів їх вини. 

За вищеназваними 31 вироками:

• засуджено 39 осіб, з яких 9 громадян України та 30 громадян Росії
• 38 засуджених особи чоловічої статі і одна засуджена жіночої статі
• 27 вироків набрали законної сили, а 4 перебувають на апеляційному розгляді;
• суди призначали покарання у вигляді позбавлення волі від 8 до 15 років. Зокрема, двічі було призначено судами найвищу міру покарання – довічне позбавлення волі, але в одній справі вирок було в апеляційному порядку пом’якшено до 15 років позбавлення волі, а в іншій справі ще триває апеляційний розгляд.

В першу чергу, держава має впровадити чітку політику щодо національної системи переслідування за міжнародні злочини та визначити перелік відповідальних органів та гарантії їхньої якісної роботи. Фахівці рекомендують запровадити ефективну координацію усіх органів досудового розслідування та швидкий обмін інформацією між органами, спростити бюрократичні процедури та затвердити алгоритм розслідування міжнародних злочинів із детальним описом вжиття невідкладних слідчих дій. Також експерти відзначають потребу ратифікувати Римський Статут.

Детально ознайомитись із результатами можна у дослідженні за посиланням.

Також можна ознайомитись з резюме дослідження українською та англійською мовою.

Цей захід став можливим завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені в цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID та Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.

USAID є однією з провідних установ в світі у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує країни-отримувачі допомоги на шляху до самостійності та стійкості і сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час загальна сума допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на нашу сторінку у Фейсбуці: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.