Кількість порушень стрімко зростає напередодні виборів Президента 31 жовтня 2004 року
Вільні та справедливі вибори становлять одну з фундаментальних свобод в кожному суспільстві. Тільки за допомогою вільних і справедливих виборів громадяни мають можливість виразити оцінку шляху розвитку країни з часу минулих виборів, а також зробити вибір майбутнього. З-за відсутності вільних виборів люди стають повністю пасивним суб’єктом дій Держави. Історія Європи яскраво доводить, що вільні та справедливі вибори призводять до процвітання країни.
Міжнародна Гельсінська Федерація з прав людини та Українська Гельсінська спілка з прав людини глибоко стурбовані порушеннями міжнародних стандартів вільних і справедливих виборів, кількість яких наполегливо збільшується, особливо напередодні президентських виборів 31 жовтня. Ми звертаємося до відповідних органів влади вжити усіх можливих заходів протягом часу, що залишився до кінця виборів, для захисту політичних свобод та прав громадян. Ми побоюємося, що з-за таких серйозних та масових порушень українського виборчого законодавства та міжнародних стандартів, легітимність цих виборів буде під серйозним сумнівом.
За повідомленнями українських неурядових організацій, останніми тенденціями є використання в сотнях випадків дій міліції проти осіб та організацій, що підтримують опозицію: обшуки приміщень без санкції суду, арешти та побиття, стеження. Іноді неурядові організації чи громадські рухи звинувачуються не менше як в тероризмі. Такі дії проводилися з порушенням встановленої процедури, що дає підстави підозрювати, що різноманітні правоохоронні органи були використані для тиску на осіб та організації, що підтримують опозицію. Озброєні підрозділи використовуються в суспільстві з метою створення атмосфери страху. Україна знаходиться знову на межі відновлення поліційної країни, що ігнорує права своїх громадян та свої міжнародні зобов’язання.
Іншою значною особливістю триваючої виборчої кампанії є використання переслідування за вираження політичних поглядів, наприклад, звільнення з роботи чи виключення з університетів.
Газети та підконтрольні державі телеканали, особливо УТ-1, послідовно дезінформують громадськість щодо кандидатів у президенти в своїх новинах та інших програмах, просуваючи позитивне враження щодо Прем’єр-міністра Віктора Януковича та поширюючи обмежену інформацію або інформацію, що показує головного опозиційного кандидата Віктора Ющенко у виключно негативному світлі.
Зафіксовані випадки масової дискримінації опозиції: в період з травня по серпень кандидат від влади отримав у вісім разів більше ефірного часу на національних телеканалах у порівнянні зі своїми головними опонентами. Останні були звинувачені у підтримці екстремістських поглядів, а також у тісних зв’язках з екстремістськими організаціями. Нещодавно, презентуючи представників опозиції, ЗМІ використовували такі слова як „терорист” та „злочинець”, хоча жоден суд не мав навіть змоги визнати їх такими.
Єдиний незалежний телевізійний канал національного масштабу, „5 канал”, зараз перебуває під тиском завдяки нещодавньому політично вмотивованому позову в справі про дифамацію, скасуванню ліцензії на мовлення в Києві та масових вилучень каналу з трансляції в кабельних мережах за вказівкою влади. Працівники телеканалу оголосили голодування на знак протесту проти цих дій.
Плакати та футболки з символікою проти Ющенко масово випускаються, що не може відбуватися без відома центральних органів влади. Викликає також серйозні запитання щодо того, як фінансується виготовлення таких агітаційних матеріалів.
Так само як і свободу об’єднань, органи влади обмежують і свободу пересування, наприклад забороняють проведення зустрічей виборців з кандидатами. Міліція блокувала людей у провінціях, не дозволяючи їм їхати до Києва на зустрічі з опозиційним кандидатом. У ці дні Київ фактично ставав майже закритим містом.
Навіть більше ніж у попередні виборчі кампанії, влада широко застосовує у своїй кампанії „адміністративний ресурс”, що є величезним джерелом впливу Держави та тиску на виборців. Робітники різних підприємств і установ були примушені давати свій підпис на підтримку реєстрації у кандидати, а пізніше брати участь у масових заходах на підтримку Віктора Януковича.
Іншою серйозною підставою для стурбованості є сумнівна якість підготовки до роботи органів влади, наприклад, незадовільна ситуація зі списками виборців, формуванням виборчих комісій, підготовки прозорих урн для голосування і т.п. Центральна виборча комісія майже нічого не зробила щодо вирішення цих проблем і тим самим не виконала свою роль у забезпеченні прозорої та справедливої процедури.
Певна прозорість забезпечується присутністю представників від усіх кандидатів у виборчих комісіях, проте незалежні українські неурядові організації не мають змоги спостерігати за виборами. Це обмежує довіру до процесу та в подальшому зменшує легітимність результатів виборів.
Не зважаючи на численні заяви від іноземних урядів, міжнародних організацій, українських і міжнародних правозахисних організацій, українська влада обрала шлях не реагування на порушення прав людини та міжнародних зобов’язань. Вибори мають ризик досягти такого результату, що не матиме обов’язкової легітимності і який в подальшому призведе до значної затримки розвитку України до справжньої демократії і суспільства, що ґрунтується на верховенстві права.
Подальшу інформацію можна отримати у:
Євгена Захарова, голови Правління Української Гельсінської спілки з прав людини, тел.: (057) 7143558;
Анджея Жеплінського, професора права Варшавського університету, члена виконавчого комітету Міжнародної Гельсінської Федерації, тел.: + 48 22 5564441;
Аарона Роудса, виконавчого директора Міжнародної Гельсінської Федерації, тел.: +431 4088822
Володимира Яворського, виконавчого директора Української Гельсінської спілки з прав людини, тел.: (044) 4174118, (066) 2926536.
РУПОР