Увечері 26 серпня Український дім засвітився кольорами історичного національного білоруського прапору. Акцію на підтримку протестів у Білорусі за демократію та чесні вибори провели у рамках міжнародної акції солідарності #BelarusWatch. Її організувати волонтери, щоб привернути увагу лідерів різних країн світу до порушення прав людини у Білорусі. Подібні заходи вже пройшли у 16 країнах. В Україні акція відбулась не лише у Києві. Кольорами білоруського прапору засвітились будівлі Одеси, Харкова, Львова, Кривого Рогу, а також у Бердичеві, Житомирі, Івано-Франківську. 

До акції у Києві долучилися близько 50-100 людей. Про це повідомила активістка “Автомайдану” Катерина Бутко, яка брала участь у заході.  Вона зазначила, що приємно здивувалась, коли  побачила таку кількість учасників:

“Люди виходили у різних містах України. Це показує, що багато українців підтримує протести у Білорусі, враховуючи те, що у нас є свої внутрішні проблеми і складна ситуація в країні, але люди знайшли час. Хто, як не ми, можемо зрозуміти прагнення нації до самовизначення та незалежності”.

Фото: Герман Крігер, Watchers

Усього 6 років тому Україна боролася з “режимом Януковича”. Під час протестів на Майдані в інших країнах люди підтримували українців, деінде так само світився прапор України. Наприклад, жовто-блакитним був Муніципальний стадіон у Вроцлаві та Палац культури та науки у Варшаві. Катерина згадує, що відчувати підтримку під час боротьби за права було вкрай важливо і це додавало сили.

“Це було надзвичайно приємно – розуміти, що люди, які не перебувають в Україні, і зміна влади в Україні мало вплине на їх повсякденне життя, підтримували наші прагнення до демократії. Це, звичайно, надає сил, відстоювати свою позицію. Важливо пам’ятати, наскільки було приємно відчувати підтримку нам, тому зараз ми маємо надати її тим, кому вона необхідна.” 

Окрім підсвічування будівель, активісти як у США, Ірландії, Латвії, Литві, Німеччині, так і в Україні висували публічні вимоги до уряду, щодо складання списку санкцій проти чиновників Білорусі, які причетні до репресій та порушень прав людини в Білорусі. А також учасники вимагали невизнання результатів виборів. 

Публічні заяви та акції – це один із впливових методів, яким можна привернути увагу міжнародної спільноти до дотримання прав людини. Катерина зазначила, що цей метод, окрім підтримки білорусів, в Україні використовували, щоб привернути увагу до подій на Майдані.

Фото: Герман Крігер, Watchers

“Ми завжди просимо звернути увагу міжнародної спільноти на питання політв’язнів, які зараз знаходяться у Криму та на території РФ, або на порушення прав і свобод під час Майдану. Заяви та резолюції, які можуть зробити міжнародні органи, є вкрай важливим інструментом. І зараз у Білорусі та сама ситуація, коли лише тотальний контроль і реакція з боку міжнародної спільноти може стримати режим від порушення прав людини. Це один із небагатьох інструментів впливу та допомоги, без участі у протестах. Ми можемо підтримати право на самовизначення і незалежність, а також максимально звернути увагу України та міжнародної спільноти на те, що відбувається,” – говорить Катерина Бутко. 

Фото: Герман Крігер, Watchers

Протести у Білорусі почались 9 серпня, після закінчення виборів президента. На пост головнокомандувача претендували ще чотири кандидати, окрім Олександра Лукашенка, який знаходиться при владі 26 років. Найсильнішою опоненткою Лукашенка вважають Світлану Тіхановську. За підрахунками ЦВК вона набрала 10, 1%, натомість чинний президент, Олександр Лукашенко – 80,1%. Білоруси висловили незгоду з результатами виборів та продовжили виходити на протести та страйки з вимогами провести демократичні вибори. 

Протести розганяли: проти активістів застосовували водомети, гумові кулі, кийки та сльозогінний газ. Щонайменше загинули троє протестувальників, точна кількість постраждалих невідома.  ОМОН затримував людей та віз у СІЗО, де працівники із ними жорстоко поводились. Білоруси, які виходили після затримань, розповідали про насильство над ними. 

Через порушення прав людини Європейський союз обговорює введення санкцій проти Білорусі, зокрема й Олександра Лукашенка.

У суботу 29 серпня жінки у Мінську організували протестну ходу, якою хотіли нагадати силовикам, що “кров невинних з погонів не відмиє жодна домогосподарка”. За даними білоруських ЗМІ у марші взяли участь близько 10-15 тисяч жінок. Спочатку колона мала пройти до резиденції президента на площі Незалежності, але прохід перегородив ланцюжок автозаків. З гучномовців закликали припинити “несанкціоновану акцію”. Під час протестів Радыё Свабода та видання Deutche Welle повідомили про затримання своїх журналістів, за кілька годин їх відпустили. Жіноча акція протесту також відбулась і у Гомелі. 

У неділю 30 серпня білоруси продовжили виходити на вулиці з протестами. У цей день Олександр Лукашенко відзначав 66 День народження. Серед подарунків йому несли креативні плакати, домовину, у які хотіли поховати диктатуру, величезного таргана та унітаз із написом “змивайся”. У Мінську мітингувальники хотіли пройти на площу Незалежності, але вона знову була перекрита силовиками, які, за даним МВС Білорусі, затримали 140 осіб. У цей день в Україні пройшов пікет під посольством Білорусі, де вимагали звільнити затриманих протестувальників у Мінську.

Якщо ви знаєте про акції на підтримку протестів у Білорусі, що мають відбутися найближчим часом в Україні, зокрема у Києві, напишіть, будь ласка, повідомлення на нашу сторінку у Facebook.