Історія місцевого індексу прав людини на Черкащині: не моніторинг заради моніторингу, а праця на результат - Українська Гельсінська спілка з прав людини
Повернутись назад

Історія місцевого індексу прав людини на Черкащині: не моніторинг заради моніторингу, а праця на результат

Новина

Варто почати з 2015-2016 років, коли була розроблена і апробована ініціатива Української Гельсінської спілки з прав людини, яка отримала назву “Правозахисна паспортизація областей”. Ця програма здійснювалась у поєднанні зусиль громадських моніторів з колективом Офісу Омбудсмана та полягала у проведенні моніторингу дотримання прав людини на місцевому рівні за визначеними індикаторами.

Місто Умань було одним із населених пунктів, у якому проводилась перевірка органів місцевого самоврядування та було апробовано інструмент “паспортизації”. Участь у моніторингу особисто для мене стала першим подібним досвідом, дала можливість зрозуміти важливість оцінювання влади та встановлення цілісної картини стану з прав людини.

Але, крім позитивних вражень мені дещо не вистачало практичності та чіткості в інструменті паспортизації. Також я побачив, що добре володіючи інструментами громадського контролю, недержавним організаціям під силу самостійно проводити подібні зрізи.

Як підсумок я зрозумів, що сьогодні:

– моніторинг дотримання прав людини на місцевому рівні проводиться не систематично, хоча заслуговує розширення;

– місцева влада не охоче йде на контакт та співпрацю з громадськістю, її треба привчати до відкритості;

– у громадськості ще немає по справжньому якісних інструментів з моніторингу, які показують цілісну картину стану дотримання прав людини на місцевому рівні.

Тому я свідомо, розуміючи, що це вимагатиме додаткових зусиль та підготовки, долучився до розробки і апробації оновленого інструменту «Місцевий індекс прав людини».

Моїми особистими пріоритетами у Місцевому індексі прав людини стали:

1. Зробити інструмент однаково актуальним для місцевої влади та громадськості.

2. Бачити цей індекс дієвим і спроможним для використання звичайним місцевим громадським активістом.

3. Бути впевненим, що оцінка здійснюється для усіх прав людини, які життєво важливі для людей.

4. Розглядати цей проект як реальну можливість змінювати життя в територіальних громадах на краще.

Перша апробація моніторингу Місцевого індексу прав людини у Білозірській ОТГ на Черкащині дозволяє мені сказати, що розробники досягли очікуваної мети. Нарешті в Україні створено інструмент, який дозволить змінити ситуацію з дотримання прав людини на місцевому рівні. Він важливий як для громадськості, так і для самоврядування, яке може самостійно «проінспектувати» свою діяльність та покращити її.

Яким чином Місцевий індекс прав людини змінює ситуацію на Черкащині трохи згодом…