Інформація про психічний стан особи: хто, як і коли має право на доступ до цієї інформації?

У жодної людини немає бажання, щоб хтось сторонній без дозволу отримав доступ до персональних даних особи. Проте можна виділити інформацію про особу, яка є особливо чутливою. Наприклад, це інформація про психічний стан здоров’я людини. Захист доступу до цієї інформації є посиленим, і, окрім загальних норм, існують спеціальні норми, які мають забезпечити надійних захист цієї інформації. Так в Законі України «Про психіатричну допомогу» передбачені особливості доступу до такої інформації та додаткові гарантії для захисту.

Об’єм інформації про психічний стан особи та обов’язок щодо її нерозголошення

В першу чергу потрібно визначити які відомості підлягають особливому захисту. Це інформація про:

– наявність у особи психічного розладу,

– факти звернення за психіатричною допомогою та лікування у закладі з надання психіатричної допомоги чи про перебування у закладі соціального захисту осіб, які страждають на психічні розлади, або спеціальному навчальному закладі,

– а також інші відомості про стан психічного здоров’я особи, її приватне життя.

Обов’язок не розголошувати зазначені відомості покладаються на медичних працівників, інших фахівців, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, та осіб, яким у зв’язку з навчанням або виконанням професійних, службових, громадських чи інших обов’язків стала відома така інформація.

Право особи на доступ до інформації про стан свого психічного здоров’я

Право на одержання і використання конфіденційних відомостей про стан психічного здоров’я особи та надання їй психіатричної допомоги має сама особа чи її законний представник.

Лікар-психіатр зобов’язаний пояснити особі, якій надається психіатрична допомога, з урахуванням її психічного стану, у доступній формі інформацію про стан її психічного здоров’я, прогноз можливого розвитку захворювання, про застосування методів діагностики та лікування, альтернативні методи лікування, можливий ризик та побічні ефекти, умови, порядок і тривалість надання психіатричної допомоги, її права та передбачені цим Законом можливі обмеження цих прав при наданні психіатричної допомоги. Право на одержання зазначеної інформації щодо неповнолітнього віком до 14 років та особи, визнаної у встановленому законом порядку недієздатною, мають їх законні представники.

Особа при наданні їй психіатричної допомоги або її законний представник має право на ознайомлення з історією хвороби та іншими документами, а також на отримання в письмовому вигляді будь-яких рішень щодо надання їй психіатричної допомоги відповідно до закону.

Випадки правомірного розголошення інформації про психічний стан особи

 За усвідомленою письмовою згодою особи або її законного представника відомості про стан психічного здоров’я цієї особи та надання їй психіатричної допомоги можуть передаватися іншим особам лише в інтересах особи, яка страждає на психічний розлад.

Але таке розголошення може здійснюватися лише з певною метою, а саме:

– для проведення обстеження та лікування;

–  захисту її прав і законних інтересів,

– для здійснення наукових досліджень, публікацій в науковій літературі, використання у навчальному процесі.

Допускається передача відомостей про стан психічного здоров’я особи та надання їй психіатричної допомоги без згоди особи або без згоди її законного представника для:

1) організації надання особі, яка страждає на тяжкий психічний розлад, психіатричної допомоги;

2) провадження досудового розслідування, складання досудової доповіді щодо обвинувачених або судового розгляду за письмовим запитом слідчого, прокурора, суду та представника уповноваженого органу з питань пробації.

Заборона розповсюджувати інформацію за місцем роботи

У листку непрацездатності, що видається особі, яка страждає на психічний розлад, діагноз психічного розладу вписується за згодою цієї особи, а у разі її незгоди – лише причина непрацездатності (захворювання, травма або інша причина).

Заборона втручатися в особисте та сімейне життя

Забороняється без письмової згоди особи або без письмової згоди її законного представника та лікаря-психіатра, який надає психіатричну допомогу, публічно демонструвати особу, яка страждає на психічний розлад, фотографувати її чи робити кінозйомку, відеозапис, звукозапис та прослуховувати співбесіди особи з медичними працівниками чи іншими фахівцями при наданні їй психіатричної допомоги.

Заборона на доступ до інформації про стан свого здоров’я

У випадках, коли повна інформація про стан психічного здоров’я особи може завдати шкоди її здоров’ю або призвести до безпосередньої небезпеки для інших осіб, лікар-психіатр або комісія лікарів-психіатрів можуть таку інформацію обмежити. У цьому разі лікар-психіатр або комісія лікарів-психіатрів інформує законного представника особи, враховуючи особисті інтереси особи, якій надається психіатрична допомога. Про надану інформацію або її обмеження робиться запис у медичній документації.

Що робити, якщо відбувається порушення права на доступ до інформації про психічний стан

 Рішення, дії чи бездіяльність осіб, які порушують права, свободи та законні інтереси громадян при наданні їм психіатричної допомоги, здійсненні їх соціального захисту, наданні їм соціальних послуг або проходженні ними спеціального навчання, можуть бути оскаржені, за вибором таких громадян, до

– власника закладу з надання психіатричної допомоги, закладу соціального захисту осіб, які страждають на психічні розлади, спеціального навчального закладу або уповноваженого ними органу,

– або у порядку підлеглості до вищого органу чи посадової особи,

– або безпосередньо до суду.

Особи, які страждають на психічні розлади, та їх законні представники звільняються від судових витрат, пов’язаних з розглядом питань щодо захисту прав і законних інтересів особи при наданні психіатричної допомоги, здійсненні їх соціального захисту, наданні їм соціальних послуг або проходженні ними спеціального навчання в порядку, встановленому законодавством.

Автор: Ольга Семенюк, юристка та правозахисниця.