Публікація

Гроші дітей обминають. Внаслідок нерозпорядливості чиновників

Демографічна ситуація в Україні продовжує залишатися складною. Якщо у 1991 році загальна чисельність дітей віком до 17 років становила в Україні 13,2 мільйона, то у 2005 році ця цифра зменшилася до 9 мільйонів. При цьому відбулося помітне збільшення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. На початок минулого року на обліку їх перебувало 97,8 тисяч, з яких 40 відсотків виховувалось і утримувалось в закладах інтернатного типу. З метою поліпшення соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, відбулася зміна пріоритетів державної політики щодо форм їх виховання та утримання. Основне її спрямування – першочергове забезпечення права дитини на виховання в сім’ї шляхом усиновлення, опіки, передачі на виховання у дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім’ї. Законом України “Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”, який набув чинності з 02.02.2005, серед основних засад державної політики щодо соціального захисту цієї категорії дітей, зокрема, визначено належне матеріально-технічне забезпечення незалежно від форми їх влаштування та утримання.

Проте реформування системи соціального захисту таких дітей розпочалося без попереднього ухвалення Урядом його загальної концепції та визначення основних етапів. Внаслідок цього запровадження у 2006 році нового механізму фінансування за принципом “гроші ходять за дитиною” відбувалось безсистемно, без належного нормативно-правового та організаційного забезпечення. Це, в свою чергу, негативно позначилося на виконанні відповідних бюджетних програм щодо соціального захисту дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, які у 2006 році були вперше затверджені у державному бюджеті – такий висновок Колегії Рахункової палати України за результатами аудиту запровадження у 2006 році механізму утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, за принципом “гроші ходять за дитиною”.

Як встановлено аудиторами, 60 відсотків коштів державного бюджету або понад 45 мільйонів гривень, які призначалися на поліпшення соціального захисту зазначених категорій дітей, залишилися невикористаними. У той же час, кількість вихованців у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях збільшилась, порівняно з початком року, на 1302 особи, тоді як у розрахунках до бюджету передбачалось збільшити їх кількість за рік на 2309 осіб.

У рамках реалізації в Київській області експерименту з призначення і виплати державної соціальної допомоги за принципом “гроші ходять за дитиною”, допомогу отримали лише 77 відсотків дітей, які мали на неї право. Протягом 2006 року з інтернатних закладів Київської області передано у сім’ї 190 дітей або 12 відсотків загальної кількості вихованців, які перебували у закладах станом на 01.01.2006, з них під опіку – 144 дитини.

Мінсім’ямолодьспорт та Київська облдержадміністрація не забезпечили у 2006 році належну організацію проведення експерименту. Постановою Уряду, прийнятою лише 12 липня 2006 року, проведення експерименту передбачалось з 1 червня по 31 грудня 2006 року, при тому, що у державному бюджеті кошти на цю мету були передбачені ще з лютого. При запровадженні державної соціальної допомоги з липня, виплата її розпочалась тільки у жовтні. Експеримент розпочато без попереднього визначення нового механізму фінансового забезпечення, внаслідок чого не досягнуто мети щодо однакового фінансового забезпечення дітей, незалежно від форм їх влаштування.

І хоча експеримент продовжено на 2007 рік і для цього з державного бюджету виділено ще 25 мільйонів гривень, його проведення без визначення мети та попереднього відпрацювання організаційно-правових умов фахівці Рахункової палати вважають малоефективним.

Аудиторами встановлено, що всупереч статті 13 Закону України “Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”, Мінсім’ямолодьспорт не створило банк даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, що стримує реалізацію заходів з їх соціального захисту. Перш за все, це стосується влаштування дітей, удосконалення їх статистичного обліку, обгрунтованого планування та розподілу між регіонами видатків на виплату допомог. Не врегульовано також питання фінансового забезпечення придбання житла для дитячих будинків сімейного типу і його облаштування, що теж не сприяло розширенню цієї форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Неналежне організаційне та нормативно-правове забезпечення впродовж 2005-2006 років Мінсім’ямолодьспортом заходів з реформування системи соціального захисту дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, негативно позначилось на вирішенні поставлених на державному рівні завдань щодо поліпшення соціального захисту цієї категорії дітей та реалізації їх права на сімейне виховання.

Інформацію Рахункової палати з пропозицією врахувати матеріали аудиту при удосконаленні законодавства з питань соціального захисту дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, направлено Верховній Раді України. Мінсім”ямолодьспорту направлені Висновки Колегії для усунення виявлених порушень та недоліків.

 

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування