Публікація

Громадськість розчарована: рівень імплементації Національної стратегії у сфері прав людини складає всього 28%

26 травня відбулося публічне обговорення Національної стратегії у сфері прав людини та Плану дій на період до 2020 року, спрямованого на виконання цієї стратегії. Дискутували про досягнення, виклики та подальші кроки. Представником на заході від Української Гельсінської спілки з прав людини став її виконавчий директор Олександр Павліченко.

За 4 роки реалізації Національної стратегії у сфері прав людини спостерігається незначний прогрес – згідно оцінці громадських моніторів рівень її виконання становить всього 28%. Рівень виконання Плану дій – 1/3 від запланованого, в той час як Міністерство юстиції звітує про імплементацію понад половини передбачених Планом дій заходів.

На обговоренні заступниця Міністра юстиції з питань європейської інтеграції Валерія Коломієць зазначила, що динаміка виконання Національної стратегії кардинально не змінюється понад два роки через втрату актуальності завдань та недостатню взаємодію державних та центральних органів виконавчої влади. Та навіть у такій ситуації вдалось досягнути високих показників в забезпеченні рівних прав та можливостей для жінок та чоловіків, забезпеченні права на працю та соціальний захист, в сфері протидії домашньому насильству, звільненні заручників та відновлення їх прав, в сфері забезпечення прав громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території, та прав учасників антитерористичної операції.

Валерія Коломієць, заступниця Міністра юстиції з питань європейської інтеграції

Зазначимо, що наприкінці 2019 року при Міністерстві юстиції створено робочу групу, до якої входить й УГСПЛ, для розробки змін до Указу Президента України № 501/2015 «Про затвердження Національної стратегії у сфері прав людини», після схвалення якого розпочнеться напрацювання нового Плану дій з реалізації Національної стратегії до 2023 року, адже існуючий План дій закінчується 31 грудня 2020 року. Сама ж Національна стратегія є безстроковим документом, але зазначеним указом не було передбачено розроблення середньострокових імплементаційних планів на її виконання на період після 2020 року, у зв’язку з чим існує необхідність у внесенні відповідних змін до цього указу.

Отже, Валерія Коломієць розповіла, що новий План дій щодо реалізації Національної стратегії буде діяти протягом трьох років, що дозволить якісно напрацювати новий концепт самої стратегії, дозволить більш прогнозовано скласти сам план і уникнути в подальшому втрати актуальності заходів. Нам важливо щоб стратегія була дійсно реалізована, щоб з наступного року ми користувалися реалістичним виконуваним планом дій, який буде відповідати найбільш актуальним викликам у захисті прав людини в Україні, покривати якнайбільшу кількість стейкхолдерів та уразливі категорії людей. Права людини повинні стати кроссекторальною засадою, якою керуються органи влади у своїй діяльності.

Думку заступниці Міністра юстиції продовжив Тарас Тарасенко, народний депутат України. Він вважає, що однією з основних проблем у реалізації Національної стратегії стала відсутність єдиного координаційного центру, яких міг би створювати стимулюючі умови для кожного міністерства та відомства щодо виконання стратегії.

«Наразі йде робота щодо внесення змін до закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» задля посилання ролі Омбудсмана у захисті прав людини. Уповноважений міг би координувати дії щодо виконання Плану дій з реалізації Національної стратегії», – вважає Тарас Тарасенко.

Тарас Тарасенко, народний депутат України

Загальний прогрес виконання Національної стратегії вдалось оцінити завдяки індикаторам дотримання прав людини, які використовуються міжнародними інститутами (зокрема, Управлінням Верховного комісару з прав людини), джерелами для оцінювання виконання були всі офіційні документи, сайти державних органів влади, звіти Уповноваженого з прав людини тощо. Показники представив виконавчий директор УГСПЛ Олександр Павліченко. Серед найуспішніших:

  • на 53% виконано план щодо захисту прав учасників АТО (ухвалено належне законодавство, яке надає можливість отримувати статус учасника бойових дій тим, хто воював в складі добровольчих батальйонів, які не входили до складу офіційних військових формувань);
  • на 52% вдалося реалізувати захист прав внутрішньо переміщених осіб (з 2019 року ця група українських громадян має можливість брати участь у місцевих виборах, закріплено право ВПО на доступ до безоплатної вторинної правової допомоги в законі «Про надання безоплатної правової допомоги» )що призвело до збільшення кількості звернень: 4359 ВПО у 2017 та 7771 ВПО у 2019, тобто кількість звернень зросла майже на 80%);
  • заходи з протидії домашньому насильству виконані на 47%;
  • на 39% за ці 4 роки вдалося забезпечити рівні права та можливості жінок і чоловіків (новий Виборчий кодекс зобов’язав політичні сили під час формування партійних списків на кожні 5 кандидатів мати не менше ніж 2 особи кожної статі, що призвело до збільшення депутаток майже в два рази, і наразі жінка складають 20,5% членів парламенту, запроваджено посаду урядового Уповноваженого з питань гендерної політики);
  • рівень підвищення рівня обізнаності у сфері прав людини сягає 33%, а виконання зобов’язань щодо звільнення заручників та відновлення їх прав – 32%.

З завдань, що найменш виконані:

  • 0% – протидія та попередження дискримінації;
  • 4% – забезпечення права на охорону здоров’я;
  • 6% – забезпечення прав корінних народів і національних меншин;
  • 14% – забезпечення прав громадян України, які проживають у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі повноваження;
  • 21% – вжиття заходів на захист прав осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України.

Серед головних поразок – забезпечення прав громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України та лінії зіткнення. Для них не був створений механізм отримання пенсій та інших соціальних виплат без реєстрації в якості ВПО. А також не відбулося прогресу у розробці та впровадженні адміністративної позасудової процедури реєстрації фактів народження та смерті, які відбулися на тимчасово окупованій території.

«Для успішної реалізації нової стратегії необхідно дуже чітко уявляти оновлений план імплементації, який мусить мати визначені індикатори, щоб у нас не було подвійного оцінювання. Також має бути чітко визначена пріоритизація напрямків із врахуванням їх досяжності, і щоб за цими напрямками були створені імплементаційні документи із конкретними виконавцями, на яких має покладатись відповідальність за виконання. Також важливо враховувати понад 30 стратегічних документів, які вже реалізовуються, щоб не було перетинання, дублювання з ними. УГСПЛ готова надавати експертну, логістичну, адвокаційну підтримку в роботі над Національною стратегією та планом дій», – акцентував Олександр Павліченко.

Олександр Павліченко, виконавчий директор УГСПЛ

Участь у заході взяли і заступник голови Моніторингової місії ООН з прав людини Бенджамін Моро та заступник Голови Консультативної місії ЄС в Україні Фредрік Весслау. Обоє наголосили на важливості участі громадянського суспільства як у розробці оновленого плану дій, так і в моніторингу його виконання, та висловили готовність допомогти у цьому. Також були присутні представники інших, як державних, так й громадських та міжнародних організацій, зокрема, Програми розвитку ООН в Україні, Секретаріату Омбудсмана, Пенсійного фонду,  ГО «КРИМСОС», Освітнього дому прав людини в Чернігові, БФ «Право на захист» та ін.

Відеозапис обговорення можна переглянути нижче.

Gepostet von Національний індекс прав людини am Dienstag, 26. Mai 2020

 

З результатами громадського моніторингу імплементації Національної стратегії у сфері прав людини за 2016-2019 роки можна ознайомитися за посиланням https://cutt.ly/HySyqbA.

Зазначимо, що Українська Гельсінська спілка з прав людини і рік тому наголошувала на необхідності належного виконання Національної стратегії у сфері прав людини. Тоді результати періодичного аналізу теж були невтішними. За загальними підсумками, Національна стратегія та План дій станом на початок 2019 року, в частині, яка стосується захисту прав людини в умовах збройного конфлікту та окупації, були виконані лише на 27%.

Набутий Україною досвід зумовлює визначення критеріїв перегляду або ж підготовки нового Плану дій на реалізацію Національної стратегії у сфері прав людини. У процесі потрібно врахувати рекомендації, висновки та рішення міжнародних організацій або ж конвенційних органів (Універсального періодичного огляду, Комітетів ООН), план заходів з виконання Угоди про асоціацію з ЄС, Цілі сталого розвитку, рішення Європейського суду з прав людини та зробити пріоритетом вирішення проблем прав людини, пов’язаних зі збройною агресією. При перегляді Плану дій варто уникнути дублювання та забезпечити компліментарність – тобто виключити ті завдання, які вже передбачені іншими стратегічними документами, сфери регулювання яких перетинаються. Окрему увагу треба приділити таким аспектам як тривалість реалізації завдань/заходів Плану дій, реалістичності змісту завдання або заходу, ресурсній забезпеченості та вимірюванності.

 

 

Статтю підготовлено в рамках Програми Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Діяльність програми спрямована на допомогу жертвам збройного конфлікту на Донбасі та окупації Криму.

У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

 

 

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Спочатку деокупація, потім вода. Про це заявили українські урядовці та правозахисники під час міжнародної конференції щодо “водної блокади” Криму

21 жовтня у м. Херсон відбулася міжнародна конференція «Проблемні питання водопостачання та використання водних ресурсів...

23 Жовтня 2020

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: