Публікація

Громадяни України, які шукають тимчасового захисту від війни, потребують допомоги як на рідній землі, так і за кордоном

15 червня у Комітеті Верховній Раді України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів відбулися  слухання на тему «Захист прав і свобод громадян України, які перебувають на території держав-членів ЄС та інших держав як тимчасово переміщені особи, внаслідок збройної агресії Російської Федерації». Агентство ООН у справах біженців наприкінці березня цього року заявило, що масовий приїзд українців в Європу після 24 лютого – «найшвидше зростання кризи біженців з часів Другої світової війни» .

Комітет провів цей захід спільно з чотирма іншими Комітетами Верховної Ради України:

– Комітетом з питань гуманітарної та інформаційної політики;

– Комітетом з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва;

– Комітетом з питань інтеграції України до Європейського Союзу;

– Комітетом з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин.

На заході також були присутні представники таких державних органів та неурядових організацій:

  • Управління Верховного комісара ООН у справах біженців з питань захисту, Регіонального Бюро УВКБ ООН в Європі,
  • Офісу Уповноваженого з прав дитини та сім’ї Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;
  • Міністерства освіти і науки України;
  • Міністерства культури та інформаційної політики України;
  • Національного інституту соціологічних досліджень;
  • Національного агентства України з питань державної служби;
  • Науково-дослідного інституту соціальної політики Міністерства соціальної політики України та Національної академії наук України;
  • Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;
  • Навчальний інститут права КНУ ім. Тараса Шевченка;
  • Ради Коаліції пакету реанімаційних реформ;
  • Федерації професійних спілок України;
  • Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України;
  • БО «БФ «Право на захист»;
  • ВГОЇ «Правозахисна спілка інвалідів»;
  • Національної асамблеї людей з інвалідністю в Україні, ГО «Розвиток особистості дитини плюс»;
  • ГО «Донбас-SOS»;
  • ГО «Крим- SOS»;
  • Центру прав людини ZMINA;
  • Української Гельсінської спілки з прав людини.

Загалом до участі у комітетських слуханнях долучилося безпрецедентна кількість учасників – 152 особи.

 

Ключові тези.

  • Найбільше людей виїхали з України у проміжку з 27 лютого до 9 березня. З 17 березня кількість тих, хто виїжджає, поступово зменшується, що свідчить про спадання першої хвилі біженців. Загалом, станом на 30 травня 2022 року 6,8 млн українських біженців, серед яких переважно жінки та діти, потребували захисту та допомоги в сусідніх країнах. Водночас більше 2 млн українців вже повернулися з-за кордону на Батьківщину.

    Переважна більшість біженців – це жінки. За віком найбільшу групу становлять люди віком від 30 до 39 років (37%). 26% – громадяни, кому від 40 до 49 років, 19% – люди віком від 16 до 29 років, 11% – віком 60 і більше років, 8% – ті, кому від 50 до 59 років.

    Більше половини тих, хто виїжджає за кордон у зв’язку з воєнними діями – жителі Сходу та Півдня країни, найбільше серед східних областей представлена Харківська. Значна частина тих, хто виїхав – жителі центральних областей, у тому числі жителі Києва та Київської області.

  • Що стосується країн ЄС, то в першу чергу існує необхідність контролю за додержанням прав українців на соціальний захист, медичну допомогу, доступу до освіти для дітей та підлітків, а також їх можливостей бути долученим до ринку праці (відповідно до політики приймаючих країн в сфері зайнятості). Водночас, найактуальнішою, як зазначають експерти, є проблема житла. Крім того, більшість людей через війну опинилися у ситуації раптової бідності.
  • Опитування польської агенції EWL засвідчує: серед українців, які знайшли прихисток у Польщі, лише 20 % мають дистанційну роботу в Україні та засоби для існування. Більшість біженців – жінки, значна частина з яких опікується малолітніми дітьми. Брак знань державних мов країн перебування суттєво обмежує їхні можливості працевлаштуватися.

  • Є низка європейських держав, зацікавлених в поповненні своїх людських ресурсів, тому вони створюють умови, щоб біженці залишалися. Важливою є розробка механізму повернення громадян до України у період відбудови по закінченню війни.
  • Голова Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу Іванна Климпуш-Цинцадзе висловила вдячність Європейському Союзу за те, що вже на початку березня 2022 року «він застосував спеціальну директиву ЄС про тимчасовий захист для українців». Водночас Голова Комітету виказала стурбованість щодо відсутності централізованої реєстрації українців в країнах їх кінцевого перебування. За її словами, не всі держави – члени ЄС користуються послугами європейського агентства з охорони зовнішніх кордонів країн-членів Європейського Союзу щодо відповідної реєстрації тимчасово переміщених українців за кордоном Frontex.

«Ми можемо втратити розуміння того, де люди далі знаходяться і тому не завжди будемо могти ефективно захистити наших громадян а кордоном як дорослих так і дітей, – пояснила пані Климпуш-Цинцадзе. – Ми маємо ризики того, що сьогодні частина українців, які шукали прихисток від війни, можуть стати жертвами торгівлі людьми чи сексуального насильства навіть за кордоном». Народний депутат України запропонувала рекомендувати ЦООВ звернутися до Frontex з проханням налагодити співпрацю з усіма країнами-членами ЄС щодо реєстрації українців за кордоном.

  • У своєму виступі Голова підкомітету у справах сім’ї та дітей Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Тетяна Скрипка повідомила, що через війну росії проти України понад 2 мільйони українських дітей опинилося за кордоном.

«Тисячі дитячих закладів в сфері відання Мінсоцполітики та МОЗ, Міносвіти разом з дітьми та супроводжуючим персоналом були евакуйовані за кордон і, враховуючи не просту безпекову ситуацію в державі, відповідні заклади продовжують евакуйовуватися і сьогодні», – зазначила пані Скрипка, додавши, що особливої уваги потребують, зокрема, діти-сироти та діти, що перебувають за межами держави без супроводу. Також, за словами народного депутата України, існує нагальна необхідність ведення консульськими установами обліку українських дітей, що виїжджають до держав тимчасового прихистку.

  • Пропозиція Голови Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко до рекомендацій Слухань стосувалася створення скоординованої комплексної державної політики захисту прав переміщених осіб усіх категорій, а саме: внутрішньо-переміщених осіб (в межах держави), тимчасово переміщених українців (за кордоном) та примусово переміщених осіб на територію країни-агресора.

«Якщо ми говоримо про міжнародні правові механізми захисту їх прав, то можна використати наступні  інструменти: лобіювати створення відповідних регламентів та директив ЄС, якщо мова йде про європейську державу; створити європейську конвенцію в рамках ПАРЕ; підготувати двосторонні договори з державами перебування українців», – запропонував пан Мережко.

  • На думку Голови Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин Дмитра Лубінця, Рекомендації слухань мають увійти до стратегії Дій Уряду, що має бути спрямована не лише на захист прав громадян, які вимушено виїхали за кордон, а й на розробку механізмів повернення українців на Батьківщину.

«Нажаль для всіх нас велика частина людей, що виїхала, не планує повертатися», – наголосив він. Окремо пан Лубінець зупинився на кричущому питанні примусової депортації громадян України росією на територію держави-агресора, кількість яких за оцінками Комітету сягнула 1 млн 300 тис українців. З них майже 240 тис осіб – це діти. «Дуже часто ми фіксуємо, що у наших громадян забирають українські паспорти, дають тимчасові посвідки переселенців і відправляють в найбільш депресивні регіони російської федерації». – повідомив Дмитро Лубінець.

  • Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Михайло Цимбалюк подякував урядам та народам країн тимчасового перебування українців, які щиро допомагали громадянам України після «першої хвилі» евакуації за межі країни.

«Але нині є тривожні сигнали. Є небажання або певні труднощі у влаштуванні наших громадян за кордоном. Наприклад, є випадки виселення українців в Болгарії через початок літнього курортного сезону, заява мера Праги про призупинення з 16 червня прийому українських громадян через відсутність місць», – зазначив Михайло Цимбалюк.

  • Голова підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Анатолій Остапенко у своєму виступі відзначив важливість зусиль держави в адаптації громадян, що повертаються в Україну, в тому числі і на ринку праці шляхом перекваліфікації відповідно до наявних вакансій.

«Також важливо забезпечити, щоб документи, що посвідчують, зокрема, освіту українця та його кваліфікаційних рівень, приймалися світовою спільнотою. Це дасть можливість громадянам України скористатися правом на працю та бути повноцінним членом глобального суспільства», – закликав пан Остапенко.

Значна кількість представників державних органів та неурядових організацій під час заходу надали інформацію за його темою до проведення заходу, тому на заході, окрім наданої ними інформації, уже був представлений  проект рекомендацій цих слухань.

 

Олена Сапожнікова, юрист УГСПЛ долучилася до заходу онлайн і запропонувала доопрацювати проект:

“Документ, на жаль, не містить положення про сприяння в документуванні злочинів Російської Федерації на території України. Проте переміщені особи є свідками, які надають важливу інформацію. УГСПЛ з 2014 року збирають докази масових порушень прав людини, викликаних російською агресією. Ми могли б продумати спільно механізм сприяння цьому напрямку.”

Голова Комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова позитивно відрагувала на пропозицію:

“Погоджуюсь, що ці люди багато знають, до них потрібен доступ.А для цього їх потрібно знайти… Ми розуміємо важливість питання, тому відкриті до Ваших ідей”.

Також Олена Сапожнікова зауважує, що у другому абзаці вступу рекомендацій міститься текст, який потрібно змінити, оскільки війна розпочалася не 24 лютого 2022 року, а в лютому 2014 року (дивіться, наприклад, рішення Європейського суду з прав людини «Україна проти Росії» від 16 грудня 2020 року, заяви №20958/14 та №38334/18), тому потрібно написати можливо про загострення війни або про повномасштабне воєнне вторгнення Російської Федерації 24 лютого тощо.

“Також у рекомендаціях вказується інформація УВКБ ООН, що кількість внутрішніх і зовнішніх переміщених осіб в Україні становить 29 % населення, тобто 12,8 млн осіб, але не вказаний період і немає розбивки в межах цих двох категорій. Тому подальшу інформацію складно аналізувати в поєднанні з попередньою. Зокрема, в рекомендаціях вказується, що станом на 25 травня цього року за даними дипломатичних представництв України закордоном кількість осіб, які прибули до іноземних держав з України складає 4 649 255 осіб. Найбільша кількість осіб була з 27 лютого по 17 березня і потім цифри пішли на спад та люди почали повертатися, а саме 2 048 500 осіб повернулися з 28 лютого. Варто, певно, поновити цифру станом на 20-ті числа червня, щоб рекомендації виглядали більш актуальними. Далі наводиться частина дослідження соціологічної служби Центру Разумкова за назвою «соціологічний портрет українського біженця», однак не вказано період дослідження та загальна кількість опитаних, не вказана назва цього дослідження, і є незрозумілим, яким чином його використовувати в аналізі, оскільки вжите поняття «біженець» є некоректним, бо більшість українців, які перемістилися після 24 лютого не є біженцями. Таким чином вступ потребує ретельного доопрацювання шляхом приведення у відповідність термінології та зазначенням повної інформації про використані джерела”, – говорить правник.

З повним переліком пропозицій від Олени Сапожнікової можна ознайомитися ТУТ.

 

Підсумувала майже 4-годинні комітетські слухання Голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова:

 

«Ситуація, в якій ми зараз знаходимося у зв’язку з російською військовою агресією – це виклик. І виклик не лише для України, але, як виявилося, і для Європи, і для інших держав світу. Наші громадяни, до речі, перебувають в 44 країнах. Я вже не кажу про продуктову кризу в світі, яку спровокувала ця агресія. Отже, серед проблем тимчасово переміщених українців за кордоном, що потребують вирішення є, зокрема, такі: мовна проблема при забезпеченні права на освіту та працю, визнання освітніх дипломів, проблема житла, проблема примусового усиновлення та торгівлі дітьми, проблема наявності документів у громадян держави для повернення в Україну, проблема доступності навчання, потреба у грошовій допомозі для придбання речей первинної необхідності, необхідність доступу до інформації та правової допомоги, забезпечення засобами реабілітації осіб з інвалідністю, проблема повернення депортованих українців та багато іншого».

Проведення спільних слухань дозволило здійснити фаховий і глибокий аналіз проблем наших громадян, які з початку збройної агресії Росії проти України були вимушені покинути небезпечні регіони в пошуках безпеки, захисту та допомоги.  Учасники слухань мають можливість  додати пропозиції до кінця 24 червня, після чого текст рекомендацій буде доопрацьований. За підсумками слухань, на основі виступів та письмових пропозицій народних депутатів України, представників центральних органів виконавчої влади, наукового середовища, міжнародних та громадських організацій 5 Комітетів Верховної Ради України – ініціатори заходу – напрацюють остаточний текст Рекомендацій Слухань, які будуть опубліковані на веб-порталі Комітету.  

 

Запис слухань

З матеріалами слухань можна ознайомитися в розділі «комітетські слухання» на веб-порталі Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

 

За матеріалами юриста-аналітика Української Гельсінської спілки з прав людини, адвоката Олени Сапожнікової та Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

 

Участь УГСПЛ у заході здійснювалась  за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка впроваджується УГСПЛ.

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Планування післявоєнного відновлення довкілля. Партнер УГСПЛ по Ініціативі “Трибунал для Путіна” — ЕПЛ випустив аналітичну записку

Партнер УГСПЛ по ініціативі “Трибунал для Путіна” МБО “Екологія-Право-Людина”  випустив аналітичний документ з основними дороговказами та законодавчими основами...

25 Червня 2022

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: