Фундація сприяння правосуддю вважає відсутність коштів у судах основною причиною відсутністі справедливого суду в Україні

Декілька років поспіль з вуст суддів всіх рівнів, посадовців, представників громадських організацій та незалежних експертів не сходить тема недостатнього фінансування судів в Україні. Але всі ці роки, ані Президент, ані Кабінети Міністрів цього не чують і закривають очі, висловлюючи в той же час стурбованість рівнем корупції у судах.

Після завершення президентських виборів в Україні і з оновленням вищого посадового складу в органах державної влади, приходом демократично обраного Президента, ми почали очікувати здійснення всіх обіцяних Президентом та Урядом змін. Однією з таких змін повинно було стати забезпечення незалежності діяльності суддів. Але ситуація з незалежністю правосуддя досі не покращилася, системні зміни відсутні.

Ефективна робота судів не можлива за умов, коли в них відсутній папір, недостатньо видаткових матеріалів, коли за наявністю великої кількості справ, їх нема де розглядати, бо не виділено коштів на придбання необхідних приміщень, коли звичайний суддя залежний від всіх – від голови суду, судової адміністрації, Верховного суду тощо. Саме такі умови сприяють поширенню корупції в системі правосуддя. Нажаль, досі не відомо, що робить влада, щоб дійсно змінити цю ситуацію, крім того, що звинувачує суди у зловживаннях і недостатній ефективності роботи. Більше десяти років у державі різні інституції займаються вивченням стану судової реформи. На всіх рівнях створюються робочі групи з реформування судової системи, виділяються на це непомірні кошти. Але який сенс це робити, коли держава не може забезпечити навіть ту систему, яка є сьогодні?

Як стара, так і нова влада використовують одні й ті ж самі принципи у роботі з судовою гілкою влади. Принципи контролювання і тиску. Поки що інших принципів немає. На нашу думку, якщо влада не змінить погляди на суди, то найближчим часом у нас буде повністю зруйнована судова система взагалі, а про правосуддя не буде йти і мови.

До цих пір судді в більшості боялись виступити на захист правосуддя, боялись висловлювати своє незадоволення, але з такою безнадійністю не можна довго миритися.

Прикладом є рішення Ради суддів Автономної Республіки Крим від 08 квітня 2005 року:

1. Визнати розгляд справ у судах тільки в межах бюджетного фінансування та Регіональних програм забезпечення діяльності судів.

2. Визнати стан фінансового забезпечення організації діяльності судів АРК вкрай недостатнім та таким, що унеможливлює своєчасний розгляд справ.

3. Звернутися до Ради суддів України з проханням щодо розгляду цього питання на засіданні з метою термінового поліпшення стану забезпечення діяльності судів.

4. Звернутися до Міністерства фінансів України, Державної судової адміністрації України з проханням переглянути стан асигнувань на рік з метою пропорційного розподілу коштів.»

Подібне рішення в Україні повинно було стати сигналом до дії для Президента України, Кабінету Міністрів України, в програмах і заявах яких наголошується про те, що одне з головних завдань для України – це незалежність судової гілки влади. Але на сьогоднішній день питання не є вирішеним. Починає здаватись, що новій владі також не потрібна незалежна судова система, адже в першу чергу треба забезпечити достатнє фінансування роботи судів, чим поки що держава займається вкрай недостатньо.

Як нам повідомила голова ради суддів АРК, в Криму на сьогоднішній день не працюють п’ять судів, бо відсутні кошти на забезпечення роботи судів. Але чи збирається влада переглядати своє відношення до фінансування судової системи? Адже це не тільки фінансування суддів, це фінансування захисту прав 47 мільйонів громадян?

З огляду на зазначені факти, підтримуючі сміливість суддів Автономної Республіки Крим, з метою захисту прав та основних свобод людини, з метою забезпечення доступу до правосуддя в Україні Фундація сприяння правосуддю та Всеукраїнська незалежна суддівська Асоціація висловлюють щире занепокоєння діями та бездіяльністю Вищих органів державної влади України, які можуть привести до катастрофічних наслідків для держави та звертаються до Президента України, як гаранта Конституції, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України з проханням

• терміново переглянути засади фінансування судів,
• збільшити обсяги витрат на їх матеріально-технічне забезпечення,
• переглянути план асигнувань на рік та забезпечити пропорційний розподіл коштів для всіх судів помісячно,
та рекомендують Верховній Раді України терміново прийняти Закон про тимчасове фінансування судової гілки влади на час вирішення долі судової реформи загалом.

Катерина Тарасова

Фундація сприянню правосуддю