Фінальне завдання – дебати на тему доцільності воєнної цензури. Хто зі студентів переміг?
22-23 червня відбувся Дебатний турнір ім. Василя Овсієнка для студентів юридичних клінік «Права людини в умовах війни». Захід був присвячений 20-й річниці заснування Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ).
Співорганізаторами Дебатного турніру виступають Асоціація юридичних клінік України та Державний торговельно-економічний університет в межах програми USAID “Права людини в дії”, яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.
Турнір носить ім’я Василя Овсієнка – відомого публіциста, філолога та дисидента, який боровся за права людини. Василь був учасником Української Гельсінської Групи, Харківської правозахисної групи та активним членом наглядової ради УГСПЛ до останніх днів свого життя, а всю свою діяльність спрямовував на відстоювання прав людини та зміцнення української незалежності.
Позмагатися у Дебатному турнірі зібралися 12 студентських команд з таких навчальних закладів:
- Державний торговельно-економічний університет
- Донецький національний університет імені Василя Стуса
- Київський університет права НАН України
- Луцький національний технічний університет
- Національна академія внутрішніх справ
- Національний авіаційний університет
- Національний університет «Києво-Могилянська академія»
- Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
- Київський фаховий коледж туризму та готельного господарства
- Полтавський університет економіки і торгівлі
- Український Католицький Університет
- Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Хто такий Василь Овсієнко?
На відкритті виступили виконавчий директор УГСПЛ Олександр Павліченко, членкиня правління Асоціації юридичних клінік України Марія Цип’ящук, деканка факультету Міжнародної торгівлі та права Юлія Гончарова.
Олександр Павліченко розповів студентам про діяльність Василя Овсієнка і його зв’язок з Українською Гельсінською спілкою з прав людини.
Фото: Радіо Свобода
Український дисидент, політв’язень радянських концтаборів Василь Овсієнко пішов з життя у 2023 році у віці 75 років. Василь Овсієнко відбув за ґратами за свої переконання 13,5 років. Уперше за звинуваченням в антирадянській агітації та пропаганді був заарештований у березні 1973 року.
У вересні 1988 Василь Овсієнко увійшов до Всеукраїнської координаційної ради Української Гельсінської групи, очолив Житомирську філію організації.
З червня 1998 року Овсієнко став координатором програми Харківської правозахисної групи (ХПГ). Він записав і опублікував найбільшу кількість інтерв’ю із колишніми політв’язнями, склав біографічні довідки про кожного з них. Його робота лягла в основу електронного архіву справ політв’язнів ХПГ.
Василь Овсієнко разом із Євгеном Захаровим уклали 4-томне видання матеріалів Української Гельсінської групи, 2001 року та «Міжнародний біографічний словник дисидентів країн Центральної та Східної Європи й колишнього СРСР. Том 1. Україна» (208 імен, 2006 року).
Василю Овсієнку разом із однодумцями вдалося після розпаду СРСР і до того моменту, поки Володимир Путін на посаді президента Росії знову не закрив доступ до архівів та об’єктів ГУЛАГу, вивезти деякі речі із табору у Кучино, що у Пермській області Росії. Зокрема ключі від камери Василя Стуса.
У цьому таборі особливого режиму відбували вироки за сфальсифікованими звинуваченнями радянських судів українські дисиденти. Там загинув Василь Стус, звідти не повернулися Олекса Тихий, Юрій Литвин, Валерій Марченко.
Зібрана Василем Овсієнком інформація, його розповіді і поради допомогли Радіо Свобода підготувати серію текстів та відео до 40-річчя Української Гельсінської групи.
Змагання з дебатів і визначення переможців
В перший день турніру учасники навчалися і тренувалися аргументації та контраргументації. Далі студенти готувалися до змагань, а судді давали свої рекомендації.
Змагання проходили у форматі британських парламентських дебатів. Учасники та учасниці дізналися більше про сам формат, який передбачає участь в одному раунді чотирьох команд. Вони представляють позиції уряду та опозиції, але при цьому у кожного учасника є своя роль та функція: Премʼєр міністр та його/її заступник задають тон усім дебатам й пропонують найвагоміші аргументи на користь певного рішення; перша опозиція спростовує ці аргументи та наводить контраргументи; другі «столи» уряду та опозиції розширюють аргументацію та підсумовують позиції обох сторін.
На другий день турніру команди пройшли крізь три відбіркові раунди, які визначили переможців.
У фіналі зустрілися чотири команди, які отримали найбільше балів від суддів за результатами попередніх трьох раундів:
- «Онна-буґейся» «Правнича клініка» НаУКМА – Анна Максимчук та Марія Аршиннікова;
- «Movit Centum» Юридична клініка юридичного факультету Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича – Руслан Каряка та Дмитро Мельник;
- «Правнича оборона» Юридична консультація «Юридична клініка» Національного авіаційного університету – Олександр Куц та Нікіта Літвінов;
- «Юридична двійка» Юридична клініка Школи права Українського католицького університету – Юлія Захаревич та Ярослав Овчарук.
Темою фінального раунду дебатів стала доцільність воєнної цензури у країні, що перебуває у стані війни: чи варто замовчувати невдачі та прорахунки військового командування і які наслідки для країни це може мати. Усім чотирьом командам вдалося не просто знайти вагомі аргументи за і проти, а й наводити приклади, звертатися до практики різних країн, врешті апелювати не тільки до законодавства, а й до цінностей. Отож, фінал був яскравим і змістовним!
За рішенням суддів, найкращими у фінальному раунді стали Юлія Захаревич та Ярослав Овчарук з команди «Юридична двійка», які представляли юридичну клініку Школи права Українського католицького університету.
Найкращою спікеркою за результатами усіх раундів турніру стала Марія Аршиннікова з команди «Правничої клініки» НаУКМА.
Всі учасники отримали сертифікати, фіналістів нагородили медалями, а переможці –- Юлія Захаревич та Ярослав Овчарук з УКУ – кубок та цінні призи. Також всі юридичні клініки – учасниці турніру отримали книги Василя Овсієнка, які були надруковані Харківською правозахисною групою.
Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:
Facebook | Instagram | Telegram — УГСПЛ пише | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube | Viber
Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.
Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.
У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн–отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521–57–53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.