Фіктивні прийоми у лікаря: як порушується право пацієнта на приватність

Дарина (всі імена та прізвища в статті змінені) — вчителька історії та правознавства, яка стикнулася з фіктивними прийомами у лікаря. Декілька разів в системі HELSI вона знаходила записи про візити до лікаря, про які вона не знала. В час, коли вони нібито здійснювалися, Дарина знаходилася на роботі, вела уроки або ж займалася своїми справами. Фактично лікарі, до яких Дарина не зверталася, отримали доступ до медичної інформації в її профілі інформаційної системи HELSI та вносили туди недостовірні дані.

Як Дарина відновлювала справедливість та з чим стикнулася в процесі — розповів юрист Центру стратегічних справ УГСПЛ Євген Чекарьов.

Перший випадок

В листопаді 2022 року Дарина Щаслива отримала SMS повідомлення від E-health такого змісту: «Ваше направлення: 007…». В цей час вона була на роботі — перебувала на території школи міста Запоріжжя, де працює вчителем.

В особистому кабінеті інформаційної системи HELSI вона виявила, що Лукаш Олена – лікар-дерматовенеролог однієї з комунальних лікарень зробила запис про нібито її візит до лікарні. Порушуючи законодавство, в першу чергу, п. 3 ч. 5 розділу І Порядку направлення пацієнтів до закладів охорони здоров’я та фізичних осіб, лікар виконала такі дії:

1) на другій хвилині фейкового прийому, самостійно сформувала направлення до лікаря; 

2) встановила діагноз: «Основний R23.8 Інші неуточнені зміни шкіри»; 3) виписала направлення: «A33022 Аналіз; серологічні маркери сифілісу». 

Як виявилось, через чотири дні Лукаш Олена оформила ще один фіктивний прийом Дарині. Всі оформлені направлення за програмою медичних гарантій. 

І все це, як виявилось пізніше із листів-відповідей, «механічна помилка».

Захист прав

Дарина Щаслива – вчителька історії й основ правознавства, для неї важливо дотримуватись того, чому вона навчає дітей. Тож вона вирішила захищати свої права.

Одразу після виявлення перших записів, Дарина звернулась до директора лікарні, Голови НСЗУ, написала заяву до відділу поліції, ТОВ «ХЕЛСІ ЮА», скаргу до Міністерства Охорони здоров’я на незаконні дії лікарки. Представники МОЗ одразу відповіли: «Порушене у зверненні питання — виключна компетенція місцевих органів влади, які здійснюють керівництво комунальними закладами охорони здоров’я, затверджують порядки їх роботи та несуть відповідальність за дії лікарів (медичного персоналу), Ваше електронне звернення відповідно до статті 7 Закону України «Про звернення громадян» надсилається за належністю до Департаменту охорони здоров’я Запорізької обласної державної адміністрації, відділ звернень громадян».

Своєю чергою, чиновники від медицини передали інформацію до Територіального відділу освіти району, за місцезнаходженням школи. Керівник ТВО зателефонувала Дарині з метою з’ясування ситуації. Тобто інформація зі звернень Дарини, що містила лікарську таємницю та чутливу для неї інформацію була поширена особі, якій не адресувалось жодне з її звернень.

Таким чином наявний факт порушення ст. 10 ЗУ «Про захист персональних даних» службовцями Департаменту охорони здоров’я, які отримали лист Дарини Щасливої до МОЗ України і були зобов’язані не допускати розголошення інформації, яка їм стала відома у зв’язку з виконанням службових обов’язків.

Порушення лікарської таємниці вдруге

В лютому 2023 року Дарина випадково виявила в особистому кабінеті інформаційної системи HELSI новий запис, який внесла лікар амбулаторії загальної практики-сімейної медицини Ганна Яблукова, яка не є сімейним лікарем Дарини і до якої Дарина ніколи не зверталась. Не зрозуміло, з яких причин і, яку інформацію хотіла отримати / отримала лікар Ганна Яблукова, яка в причинах звернення до фейкового прийому вказала: «Звернення, ініційоване медпрацівником».

Дарину Щасливу не запитували про дозвіл на доступ до медичних записів. В час, коли їй було оформлено новий фейковий прийом Яблуковою, вона проводила онлайн-урок. 

Таким чином, наявний факт систематичного внесення лікарями записів в інформаційну систему HELSI про прийоми Дарини Щасливої лікарями, які фактично не відбувалися, під час яких Дарина знаходилась в інших місцях і виконувала свою роботу.

Вищезазначені дії лікарів порушують право на лікарську таємницю. Конвенція про права людини в біомедицині (Convention on Human Rights and Biomedicine. DIR/JUR (96), 14, Strasbourg 1996) відомості про стан здоров’я людини визнає складовою права на повагу до приватного життя (ст. 10) та охороняється також положеннями Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ст. 8). Фактично лікарі, до яких Дарина не зверталася, отримали доступ до медичної інформації в її профайлі інформаційної системи HELSI та вносили туди недостовірні дані.

Також порушено Закон України «Про інформацію»: не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом (ст. 11).

Заяви, скарги та боротьба за справедливість

Після виявлення записів, до одного з відділів поліції ЗРУП ГУНП України в Запорізькій області була подана заява про вчинення кримінальних правопорушень, на яку Дарина не отримала відповідь. Тому в березні вона подала скаргу на бездіяльність прокурора/слідчого/дізнавача, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (в порядку ст. 303 КПК України) до одного з районних судів м. Запоріжжя. 

Суддя виніс Ухвалу: скаргу Дарини задовольнити.

Через кілька днів Дарина звернулась із заявою до відділу поліції з вимогою надати їй витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за результатом виконання Ухвали суду.

Всупереч вимогам ст. 214 КПК України Ухвалу суду не виконували, відповідний витяг з ЄРДР не надавали.

У квітні Дарина надіслала скаргу на бездіяльність посадових осіб відділу поліції до окружної прокуратури міста Запоріжжя, яку надіслали на розгляд до ГУНП в Запорізькій області. 

В травні вона звернулась до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Лубінця Д.В. Отримала відповідь про те, що прийнято рішення відкрити провадження у справі порушення прав і свобод. 

Лише в середині травня 2023 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесена інформація про кримінальне провадження і Дарині Щасливій було надано відповідний Витяг з ЄРДР.

В червні 2023 р. при спілкуванні з оперативним співробітником, що проводив слідчі дії по справі, Дарині стало відомо, що всупереч положенням ч. 2 ст. 55 КПК України вона не є потерпілою в кримінальному провадженні (попри те, що кримінальне провадження відкрите за її заявою).

З метою поновлення порушеного права, Дарина наприкінці червня звернулась до слідчого по справі з клопотанням про залучення у якості потерпілого. Зазначене клопотання містило вичерпні, передбачені ст. 55 КПК України підстави для задоволення клопотання про залучення у якості потерпілого.

Жодних повідомлень про результати розгляду клопотання Дарини, всупереч вимогам ст. 220 КПК України вона не отримувала. 

Під час судового засідання в серпні 2023 р. суд розглянув Скаргу Дарини на бездіяльність слідчого, яка полягає у залишенні без розгляду клопотання про залучення у якості потерпілого (в порядку ст. 303 КПК України). Тоді їй вручили Постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання про визнання потерпілою. 

Через кілька днів Дарина подала до суду скаргу на постанову про відмову у задоволенні клопотання про визнання потерпілою (в порядку п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України).

Слідчий суддя виніс Ухвалу, її скаргу на постанову про відмову у задоволенні клопотання про визнання потерпілою задовольнити, а постанову скасувати. Ухвалою зокрема встановлено, що відмовляючи в залученні в якості потерпілого у кримінальному провадженні, слідчий фактично позбавила Дарину Щасливу права на участь у судовому розгляді справи, що стосується, в тому числі, її прав та обов’язків. Тим самим були фактично створені умови для порушення права Дарини на доступ до правосуддя (ст. 21 КПК України).

Отримавши Ухвалу суду, Дарина повторно подала клопотання про залучення у якості потерпілого слідчому відділу поліції. Через три дні вона намагалась отримати відповідь, але так і не отримала. Замість аргументованої відповіді на зазначене клопотання, як того вимагає ст. 220 КПК України, слідчий відділу поліції підготував для неї лист. Відповідь фактична надана лише через тиждень, а не в передбачений КПК строк.

У листі було повідомлено, що були відкриті нові матеріали кримінального провадження, та у відповідності до ст. 290 КПК України разом з обвинувальним актом скеровано до окружної прокуратури м. Запоріжжя.

На початку вересня Дарина Щаслива на сайті «Судова влада України» знайшла інформацію про судову справу, в якій обвинуваченою є лікар Лукаш Олена. В даній справі є потерпілий.

Тож Дарина планує завітати на судове засідання. До судді вона подала клопотання про залучення й її як потерпілого.

Чим небезпечна історія з фіктивними медичними послугами

Історія Дарини Щасливої є показником того, що медична інформаційна система (МІС) HELSI.me, ймовірно не забезпечує охорону передбачених законодавством прав пацієнтів, що в свою чергу, призводить до значних негативних наслідків як для пацієнтів, так і для державного бюджету. Інформацію про це ганебне явище підтверджує публікація на сайті ГУНП в Запорізькій області 02.06.2023 року, на якому опублікована новина про викриття правоохоронцями «схеми» надання фіктивних медичних послуг.

Виникає питання щодо записів лікарів про пацієнтів у МІС, до яких пацієнт не має доступу. Варто зазначити, що направлення від сімейного лікаря не є обов’язковим у випадках звернення до лікарів другої ланки: акушера-гінеколога, психіатра, нарколога, стоматолога, педіатра, фтизіатра (п. 4 розділу І Порядку направлення пацієнтів до закладів охорони здоров’я та фізичних осіб). Ці лікарі мають можливість незаконно створювати записи в ЕСОЗ, а пацієнт про це взагалі не знатиме, бо не отримає навіть SMS повідомлення про направлення. 

Крім того, що в умовах війни, державні кошти ймовірно використовуються не за цільовим призначенням, сьогодні медицина в Україні може бути каральним інструментом, можливо, вже є. За допомогою фейкових записів лікарів можна зруйнувати родину, кар’єру, довести людину до самогубства, інше. У більшості випадків людина не зможе довести, що не була на прийомі в лікаря. А якщо й має докази, на прикладі історії Дарини Щасливої, бачимо, що справедливості добитись вкрай важко.

Медична інформаційна система буде захищена лише тоді, коли на практиці буде надійний механізм фіксації відвідування лікаря в Україні буде за зразком, наприклад, Німеччини (доступ до профайла пацієнта лікар отримує після проводження пацієнтом через термінал пластикової картки, на зразок банківської) або Норвегії (пацієнт має брелок, який прив’язаний до банківської карти, на який надходить код для лікаря (доступ до системи).

Автор: Євген Чекарьов, юрист Центру стратегічних справ УГСПЛ

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду  «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України». Матеріал  представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram юридичний | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube