Європейський суд з прав людини у Страсбурзі підтвердив у нещодавніх п’яти рішеннях проти Туреччини, що засудження цивільної особи військовим суддею за будь-яких обставин є порушенням статті 6.1 Європейської Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

У всіх п’яти справах (Çınar проти Туреччини, скарга № 48155/99; Erolan та інші проти Туреччини, скарга № 56021/00; Hıdır Özdemir проти Туреччини, скарга № 46952/99; Içöz проти Туреччини, скарга № 54919/00; Metin Polat та інші проти Туреччини, скарга № 48065/99) заявники були засуджені до різного терміну ув’язнення національним судом безпеки за допомогу та сприяння незаконній військовій організацій.

Посилаючись на статтю 6.1 Європейської Конвенції (право на справедливий суд) заявники скаржилися, що даний суд не був незалежним і тому, відповідно, не був справедливим.

Суд вже неодноразово наголошував, що цивільні особи, яких обвинувачують у вчиненні злочину, мають законні підстави боятися, що національний суд безпеки, який включає військових суддів серед своїх членів, може не бути незалежним та неупередженим. Відповідно, Суд у всіх справах анонімно постановив, що було порушення статті 6.1 європейської Конвенції.

Суд також неодноразово вже наголошував, що утворений суд, який не має достатнього рівня незалежності та неупередженості, за будь-яких обставин не може гарантувати справедливий процес для особи, яка перебуває під його юрисдикцією. Тому не суд постановив, що не має потреби досліджувати інші аспекти справедливого процесу по цим справам.

Цікаво, що суд не присудив компенсації заявникам, оскільки вважав, що таке рішення вже є винагородою. А найкращою винагородою має стати перегляд усіх цих справ незалежним та неупередженим судом. Одночасно Суд призначив відшкодування за витрати по цим справам.

Нагадуємо, що в Україні існує ціла система військових судів, в яких працюють військові судді. Цей Суд ніяк не можна назвати незалежним та неупередженим. Проте відповідно до українського законодавства ці суди розглядають багато справ, в тому числі кримінальних, за участю цивільних осіб. Тобто вироки по таким справам, винесені українськими військовим судами суперечать європейській практиці та порушують право на справедливий процес.

Зараз триває процес підготовки до третього читання Цивільного процесуального кодексу України та інших законів, якими передбачається скасування військових судів в країні, де не має військового становища. Проте такому кроку є багато противників і дані рішення Європейського суду з прав людини мають бути додатковим аргументом до скасування військових судів в Україні.