Європейський Суд з прав людини у Страсбурзі надіслав у Національне бюро у справах дотримання Конвенції про захист прав і основних свобод людини Міністерства юстиції України три рішення, винесених проти нашої держави. Рішення були ухвалені 29 червня 2004 року за позовами двох викладачок Конотопського ПТУ та колишнього військовослужбовця, які скаржилися до Євросуду на порушення своїх прав – зокрема, щодо невиплати заборгованостей з надбавок за вислугу років та матеріальної допомоги, а також відшкодувань за речове забезпечення та витрат на проїзд.

Як повідомив Міністр юстиції України Олександр Лавринович, на даний час Мін’юстом здійснюється переклад вказаних рішень. Після їх опрацювання, Уряду України будуть надіслані пропозиції щодо виконання цих рішень. Олександр Лавринович підкреслив, що всі рішення Євросуду з прав людини виконується Україною у стовідсотковому обсязі.

Цими рішеннями Європейський суд вже вкотре визнав таким, що порушує статтю 6 Європейської Конвенції з захисту прав людини та основних свобод, адміністративну практику щодо невиплати заборгованостей по зарплаті через невиконання судових рішень. Тобто, уряд не може посилатися на відсутність коштів для цього у бюджеті, бо це власне проблема влади, а не громадянина, права якого порушені.

Також Європейський Суд в цих справах визнав недостатніми національні засоби захисту права особи на виконання судового рішення та повернення боргу від держави. Це в вочевидь свідчить про необхідність вжити негайних заходів, зокрема, через прийняття нового законодавства в контексті судової реформи в Україні.

Міністр також наголосив, що цього року в Національному бюро знаходилося на розгляді понад 200 справ, що надійшли з Європейського Суду. Під час опрацювання справ виявлені прогалини, які існують у національному законодавстві. Зокрема, в одному з ухвалених 29 червня рішень Євросуд наголосив на відсутності ефективного внутрішнього засобу захисту для відшкодування шкоди, нанесеної заявнику.

„Україна має нагально внести відповідні зміни у національне законодавство, оскільки кількість заяв проти України, які містять ознаки для їх розгляду Європейським судом, збільшується”, – підкреслив Олександр Лавринович.

За словами Міністра, під час опрацювання надісланих Євросудом справ виявлені прогалини в національному законодавстві у сферах виправно-трудового законодавства, законодавства про боротьбу із незаконним обігом наркотичних засобів, сімейного законодавства, ефективності оскарження дій суддів, законодавства про адміністративні правопорушення, оскарження дій слідчого під час попереднього слідства, проведення безоплатної адвокатської допомоги в цивільних справах, законодавства про банкрутство, кримінально-процесуального та цивільного процесуального законодавства в частині права на свободу та особисту недоторканість, а також щодо сфери дії Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна».

Серед основних категорій скарг, які були визнані Європейським судом як потенційно прийнятні до розгляду, Міністр назвав заяви на неможливість виконання рішень національних судів, надмірну тривалість проваджень справ у суді, застосування до обвинувачених незаконних методів ведення слідства та неефективного розслідування прокуратурою скарг на катування, порушення прав при затриманні та взятті під варту, а також порушення процесуальних прав українців.

З моменту набуття для України чинності Конвенції про захист прав і основних свобод людини (вересень 1997 р.) до Європейського суду з прав людини звернулося понад 8 тисяч осіб зі скаргами на порушення держаними органами України прав і свобод, гарантованих Конвенцією. З них в 2000 році Євросуд визнав можливими до розгляду та надіслав українському Уряду для надання зауважень 26 заяв, у 2001 – 13, у 2002 – 18, у 2003 році було надіслано 156 заяв.

Секретаріат Ради українських правозахисних організацій