Європейський Суд з прав людини 10 лютого виніс рішення в справі Г.Науменко проти України (скарга № 42023/98).

Науменко скаржився на жорстоке та нелюдське поводження з ним у в’язниці. Він був засуджений до страти, проте у зв’язку з призупинення виконання таких вироків, а пізніше скасування смертної кари вирок було замінено.

Він скаржився, що у в’язниці щодо нього було застосовано примусове медичне лікування, безпідставне застосування наручників, побиття та інші форми нелюдського поводження.

Також в скарзі зазначалося про неефективність національних систем захисту при порушенні цих прав.

Суд анонімно постановив, що в цій справі не було порушення статті 3 (заборона катувань, жорсткого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання),  а також не було порушення статті 13 Європейської Конвенції.

Щодо статті 3, то Суд не побачив в справі істотних доказів щодо підтвердження фактів, вказаних заявником.

Суд не визнав не ефективним розслідування випадків, вказаних скаржником, оскільки Г.Науменко недостатньо співпрацював з прокурором, який міг би вплинути на захист відповідних прав.

Володимир Яворський,

Секретаріат Ради українських правозахисних організацій