9 червня 2005 р. Європейський Суд з прав людини виніс рішення в справі Фадєєва проти Росії. Це буде рішення Європейського Суду, що стосується російських екологічних проблем.

Заявницю представляли юристи ПЦ „Меморіал” Кирило Коротеєв і Діна Ведернікова, а також англійські адвокати Вільям Баурінг і Филип Ліч (Європейський Центр захисту прав людини, Лондон). Юристам сприяв американський еколог професор Марко Чернайк (співробітник організації Всесвітній альянс екологічного права).

Надія Михайлівна Фадєєва проживає в м. Череповець Вологодської області, у санітарно-захисній зоні Череповецького металургійного комбінату, приналежного ВАТ „Сіверсталь”. Рівень забруднення атмосфери в місці її проживання на багато разів перевищує встановлені російським законодавство ПДК шкідливих речовин. В 1996 й 1999 роках вона двічі зверталася в Череповецький міський суд з позовами до ВАТ „Сіверсталь” про негайне переселення з санітарно-захисної зони. У результаті процесів у російських судах вона була
поставлена в загальну чергу на одержання житла. За кілька років вона не просунулася й до номера 5000 у цій черзі.

В 1999 р. Надія Фадєєва звернулася зі скаргою в Європейський Суд з прав людини. У жовтні 2003 р. її скарга була визнана прийнятною за ст.8 Європейської Конвенції з прав людини (право на повагу приватного й сімейного життя). 1 липня 2004 р. у Європейському Суді в Страсбурзі пройшли усні слухання по цій справі.

Європейський Суд з прав людини визнав, що сильні непрямі докази вказують на те, що причиною погіршення здоров’я заявниці стали шкідливі викиди в атмосферу. Суд також визнав, що за 95% шкідливих викидів відповідально саме ВАТ „Сіверсталь”. Потім, Суд указав на недостатність прийнятих державою мір: поставлені цілі по скороченню викидів так і не були досягнуті, дослідження й санкції не набули ніякого ефекту, а яка-небудь осмислена екологічна політика була відсутня.

Європейський Суд з прав людини, визнавши порушення ст.8 Конвенції, присудив заявниці 6,000 євро за понесену моральну шкоду. Суд указав, що влада Російської Федерації зобов’язана вжити заходів для поліпшення ситуації заявника. Суд присудив також 6,500 євро й 5,540 англійських фунтів за судові витрати.

Відбувся важливий прецедент захисту екологічних прав громадян в Європейському суді з прав людини. Хоча прецедент стосується громадянки Росії, в багатьох населених пунктах України також часто не дотримуються санітарно-захисні нормативи біля підприємств металургічних, хімічних, коксохімічних, нафтопереробних, гірничо-рудних тощо. Отже справа лише у належно підготовлених скаргах.

Доречі, як повідомив РУПОРу Сергій Федоринчик, керівник інфоцентру УЕА “Зелений світ”,
саме “Сіверсталь”, яка злочинно нехтує екологічною безпекою у Череповці, разом з “Альфа-банком” претендувала на “Криворіжсталь”. Саме в інтересах цих претендентів, а не у інтересах довкілля, діяв нинішній Міністр ОНПС України П.Ігнатенко, який заперечував у Печерському суді приватизацію “Криворіжсталі” на користь групи Ахметова-Пінчука.

„Якщо в результаті повторного продажу “Криворіжсталі” вона дістанеться “Сіверсталі”, мешканцям Кривого Рогу екологічного полегшення не настане. Його взагалі не настане, поки питання екологічної політики не стануть пріоритетними для керівництва України. Тоді і в умовах приватизації великих підприємств екологічні вимоги займатимуть суттєво більше значення”, – зазначив Сергій Федоринчик.

Також пан Федоринчик вважає, що потік скарг на порушення екологічних прав громадян спочатку до українських судів, а потім до Європейського суду з прав людини рано чи пізно допоможе зрозуміти керівникам держави хибність нехтування довкіллям.

Вікторія Онищенко

РУПОР