Публікація

Дискусія першоджерел про походження юридичних клінік

Експерт УГСПЛ, доктор юридичних наук Андрій Галай підготував огляд геналогії правничик клінік. Оригінально цей матеріал публікувався в Юридичній газеті. Нині пропонуємо електронну версію для широкого загалу.

На такий короткий нарис надихнуло одночасне опрацювання кількох іноземних джерел різних правових систем, які висловлюють різні позиції щодо цього. Адже як відомо, юридичні клініки – явище, поширене в усьому світі, відповідно цей фактор вже давно постав не лише практикою, але і науковим об’єктом дослідження.

Ми знаємо принцип, що юридична клінічна освіта виникла як реакція на потребу краще, практичніше навчати студентів праву, причому використовуючи постійну потребу суспільства в правовій допомозі нужденним.

Де ж ця ідея з’явилася? Хто її впроваджував першим?

Не будемо претендувати на 100% вірогідність, адже це вимагає досліджувати значно більше різноманітних історичних джерел, ніж ми можемо собі дозволити. Тому давайте подивимось разом на скановані сторінки мало охарактеризованих джерел, адже раніше в цю тему мало хто заходив без традиційного напівплагіатного копі-пасту з копі-пасту.

Американські сліди?

Перше джерело: Winkler, E. (2013) Clinical Legal Education: A Report on the Concept of Law Clinics.

С. 7

Записати

У ньому Е. Вінклер стверджує, що ідея юридичних клінік виникла в 1893 у США, перші юридичні клініки виникли на початку ХХ століття, а поширились у практично всіх університетах з 1960-1970-х (що ми, власне, і так знаємо). Виникли вони на його погляд як реакція на недостатню якість практичної освіти за аналогією з медичною освітою. Що ж, давайте для початку відштовхуватись від цього, чому ні? Ідея звучить дуже схожою на концепцію діяльності юридичних клінік.

Британське коріння?

Цей же автор стверджує, що первинне утворення, що реалізовувало соціальну функцію (правову допомогу нужденним) виникло значно раніше, коли у 1495 англійський король Генрі VII вимагав у суддів призначати бідним юристів для пошуку справедливості. І цитує при цьому відомих інших дослідників юридичного клінічного руху.

С.5

Записати

Отже. Чи можна 1495 рік вважати заснуванням юридичних клінік? Ми не бачимо тут згадки про надання такої допомоги студентами-юристами під час навчання. Тому мова може йти про щось подібне до pro bono юриспруденції. Не будучи істориком, все ж чомусь хочеться припустити, що щось подібне можна знайти, добре пошукавши, не лише в Давньому Римі, а й в інших державах з Київською Руссю включно.

Польський гонор?

Наші польські колеги на днях з “niesamowitoju” гордістю обговорюють знайдене джерело 1904 року, опубліковане до речі у Львові: Аrtykuł dr Szymona Rundsteina opublikowanego we Lwowie w 1904 roku przez Polskie Towarzystwo Nakładowe w książce “Studya i szkice prawne”, gdzie ostatni rozdział zaczynający się od 229 strony nosi tytuł “Kliniki prawne”

Ш. Рудштейн нарікає на теоретизованість юридичної освіти, скопійованої з німецьких, австрійських, швейцарських зразків та робить висновок про наслідки теоретичного навчання.

С. 229.

Записати

С. 232

Записати

Автор пояснює ідею юридичних клінік та скаржиться на консервативних юристів, які, як завжди, сприйняли ініціативу “в штики”. Це нам нічого не нагадує?

С. 233

Записати

Врешті Ш. Рудштейн відкидає претензії в некомпетентності та неможливості зберігати етику консультування юридичними клініками та наголошує на їх важливості.

С. 234

Записати

С. 235

Записати

Отже, польські колеги мають чим пишатись: 1904 рік, дуже чітко охарактеризована саме ідея юридичних клінік, що надають правову допомогу навчаючись праву.

Щоправда, згадаємо історичний контекст: на той час Польща була розшматована імперіями, книга видана у Львові, що був на той час частиною Австрійської імперії. Гадаю українцям натяк зрозумілий.

Що там німці?

Німецька юридична освіта недаремно визнається системною і якісною. І щодо юридичних клінік в минулому німецьким університетам є чим пишатися (зараз, юридичні клініки теж там є, але сьогодні вже польська мережа юридичних клінік, здається, справляє більших вплив на “нємцув”).

У 1900 році професор доктор Г.Фромгольд опублікував статтю про юридичні клініки.

Записати

Стаття дуже тезова, по суті це заклик до того, що юридичні клініки дають чудову можливість навчати праву практично. До речі він же наводить приклад Академічної спільноти правової допомоги нужденним у Копенгагені, тобто залучає до переліку країн, де обговорювались і впроваджувались моделі юридичних клінік в Данію.

Записати

Отже, ми можемо констатувати, що питання юридичних клінік піднімалось на зламі ХІХ-ХХ століть освітянськими спільнотами Центральної Європи (Австрійська та Німецька імперії, Данія). Також відмітимо, що один із приведених Г. Фромгольдом прикладів характеризував імітаційну юридичну клініку, у якій ключовою характеристикою була не правова допомога, а навчальний процес на основі реальних випадків.

Ще одна імперія?

В Україні, як і ще в одній донедавна демократичній країні, відомі і інші джерела походження юридичних клінік, які, схоже, невідомі європейській та заокеанській публіці.

При тому ці публікації датуються раніше, згадують питання першої половини ХІХ століття.

Передусім, це праця: Мейер Д.И. (1855) О значеніи практики вь системе современнаго юридическаго образованія. Її сьогодні непросто знайти у відкритому доступі, проте нам це вдалося. Виклад досить детально критикує теоретичність вищої юридичної освіти і обґрунтовує як вихід із цього “нєчто в родє юридической клініки”.

С.42

Записати

Отже, за часом публікації це однозначно перше із знайдених нами в літературі обґрунтувань юридичних клінік. Звісно, ми бачимо, що критика теоретичності юридичної освіти, яка і привела до винаходу явища юридичних клінік у той період була поширена усією Європою (що і наводить сам Д. Мейєр на прикладах німецьких праць кінця XVIII століття), але схоже юридична клініка як термін з’явилася саме у цій праці. Таким чином один із видатних представників цивільно-правової науки Д.Мейєр на сьогодні схоже дійсно своїм несміливим твердженням “нєчто вродє” є винахідником цієї інституції, що сьогодні поширена в усьому світі.

Причому організаційно юридична клініка, обґрунтована Д. Мейєром, причому на основі практики інших професорів (зокрема, Горюшкіна та Сандунова) має чимало ознак традиційного сьогодні розуміння юридичної клініки:

С.43

Записати

Цікаво, що ця праця наводить приклади участі студентів-юристів під час навчання у роботі над реальними юридичними справами і в Київському університеті. Виходячи із того, що наступний приклад датується 1835 роком, отже щось на зразок юридичної клініки (вочевидь не використовуючи прямо такої назви) було в Києві до 1835 року!

С. 48.

Записати

Отже, огляд цих джерел дозволяє зробити проміжний висновок як зародилася ідея та коли і де з’явилися перші юридичні клініки. Особливо приємно, що за цитованими російсько- і польськомовними джерелами Київ та Львів фігурують у зв’язку із першими згадками про юридичні клініки.

Історія запровадження юридичних клінік залишається мало розвіданою і її вивчення є актуальним предметом історико-правового дослідження. На жаль істориків права, охочих до здійснення такого дослідження наразі непомітно.

Якщо когось зацікавлять першоджерела – звертайтеся.

Підготував Андрій Галай

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування