Два роки в заручниках у Донецьку – ЄСПЛ розглядатиме скаргу колишньої бранки бойовиків

Європейський суд з прав людини прийняв до розгляду скаргу Олени Завальної, яка два роки перебувала в заручниках представників незаконних збройних формувань (НЗФ) у Донецьку та була «засуджена» за шпигунство.

Докази агресії

Олена Завальна – мешканка Макіївки. Весь час від початку збройної агресії РФ на території України вона жила у цьому місті, працювала в одному з комунальних підприємств. Але весь час не могла змиритися, що до нього прийшли чужинці, пересувається російська техніка. Події, які відбувалися навколо, вона фіксувала на фото і викладала у своєму Твіттері. І так тривало майже три роки. Поки таку діяльність не побачили бойовики.

Пані Олена згадує, 3 жовтня 2017 року як зазвичай вийшла на роботу зі свого приватного будинку: «Це було близько сьомої ранку. Навкруги не було ані душі. І тут раптом звідкись вибіг чолові у цивільному одязі, підбіг до мене та показав посвідчення «МДБ ДНР», наказав пройти з ним». Пройшли між дворами, а там – дві машини і ще кілька кремезних чоловіків. Один з них каже: «Ну що, Юля Іванова або як там Вас? ..», натякаючи, що знає про дописи у Твіттері.

Нині жінка каже, напередодні затримання підозрювала, що за нею стежать – бачила кількох чоловіків. Далі був обшук у помешканні, під час якого забрали ноутбук, телефон, паспорт. Коли пані Олену виводили з будинку, вона й не могла подумати, що додому ще довго не повернеться, а, можливо, й ніколи.

Завальну везли у машині з поліетиленовим мішком на голові, допит у невідомому їй приміщенні тривав весь день – так звані слідчі погрожували, пропонували вистрибнути з вікна четвертого поверху, не годували. Найбільшим злочином бойовики вважали те, що Завальна сфотографувала військову базу Гіві. Натомість пані Олена лише хотіла показати, як близько розташована вона до трьох житлових будинків, що небезпечно для цивільного населення. 

Таємні в’язниці

Далі Олену відвезли на «Ізоляцію» – це така таємна в’язниця так званого міністерства держбезпеки. Розташована у приміщеннях колишнього заводу ізоляційних матеріалів. Там вона була близько місяця. Побувала у кількох камерах, у кожній з них – так звані політичні. У приміщеннях цілодобово горіло світло та велося відеоспостереження. Передачу від рідних отримати було майже неможливо, а надто подзвонити їм чи попросити побачення. «Мені казали, що сину сповістили, ніби я потрапила під машину», – говорить пані Олена.

За місяць Олену Завальну перевели до СІЗО. Спочатку вона опинилася у камері, де були не лише так звані шпигунки, а й підозрювані у вбивстві, торгівлі наркотиками. Потім відправили до політичних.

«У камерах – бруд, багато клопів, прусаків. Зранку підйом о 06:00. Далі те, що називається сніданком. «Перлявочка, кашуля …», – так кричали «баландьори», пропонуючи перлову кашу. Прогулянка – ранком і ввечері. Йдеш коридором – страшний сморід. Двір для прогулянок – розміром три на три метри. Повітря свіжого не відчуваєш, – розповідає Завальна. – Відбій о 22:00. Якщо заснеш раніше, і це хтось з наглядачів помітить – кричатиме».

Саме у СІЗО жінці вперше вдалося подзвонити своєму сину, а той вже подав заяву в СБУ для обміну. Але звільнити у 2017 році Завальну бойовики відмовилися – довелось чекати ще два роки.

У жовтні 2019 року так званий Верховний суд «ДНР» засудив Олену Завальну до 13 років позбавлення волі, у грудні перевезли до жіночої виправної колонії у Сніжне.

За кілька днів до обміну Олену та ще кількох заручниць вивезли з колонії, а 29 грудня перевезли на лінію розмежування. Жінка згадує, як вони проїжджали по рідній вулиці у Макіївці, якою вона ходила від дитинства.

Заради справедливості

Ці свідчення Олени Завальної записали правозахисники УГСПЛ, аби задокументувати порушення прав людини в окупованому Донбасі й позиватися до Росії в міжнародних судах. Пані Олену опитувала юристка громадської приймальні УГСПЛ у Києві Вікторія Петрук. Згодом вона підготувала скаргу до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Нещодавно інстанція прийняла її до розгляду.

У заяві юристи описували історію пані Олени, з чого все для неї почалося, які до неї були претензії представників НЗФ, як її ув’язнили, у яких умовах перебувала. «Ми скаржилися на порушення відносно Олени Завальної статей 2 та 3 Конвенції – країна, яка здійснює ефективний контроль – Росія, не забезпечила ані питання її безпеки – пані Олену катували, могли вбити, ані надання медичної допомоги, – пояснює Вікторія Петрук. – Також на порушення статті 5-ї – у зв’язку з переміщенням до місць несвободи, статті 6-ї – через те, що ані досудове, ані судове слідство відносно неї здійснювалося не судами, встановленими законом, а утвореннями, які взагалі неможливо назвати судами. Також скаржилися на те, що проводився незаконний обшук, були вилучені особисті речі. Та й загалом, що після незаконного затримання та ув’язнення пані Олена відчуває та ще довго відчуватиме наслідки. Вона не може повернутися до постійного місця проживання – є ризики, що її будуть знову переслідувати».

Наразі не відомо, до яких висновків може дійти ЄСПЛ. Але юристи сподіваються, що візьме до уваги значну їх частину.

«Такі заяви до міжнародних інстанцій важливі, адже РФ, яка здійснює ефективний контроль, має відповідати за кожне безчинство, що здійснене під її наглядом чи особистим керівництвом, – переконана юристка. – Винний має понести відповідальність. Окрім того, важливо підтримувати людей, які були звільнені з заручників. І чим більше буде таких скарг, тим менше у Європи та міжнародних інстанцій буде можливостей забути, що на території України відбувається збройна агресія РФ».

Матеріал підготовлений за підтримки програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Діяльність УГСПЛ зі створення національної моделі перехідного правосуддя впроваджується в рамках цієї програми.

У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.