Два роки очікування та реабілітації: як жінка з пораненням отримувала статус інвалідності внаслідок війни
Євгенія Ус отримала поранення ніг 16 березня 2022 року, коли російські військові обстріляли її мікрорайон у Чернігові. Разом із нею постраждав і її син, 10-річний Дмитро. Через кілька днів хлопчик помер у лікарні, а Євгенію за два тижні евакуювали до Києва: була загроза ампутації ноги, а в Чернігові лікувати жінку не було можливості через бойові дії довкола. Відтак у київській приватній лікарні її прооперували за кошти благодійників.
З того часу для Євгенії Ус почалося лікування та реабілітація, які тривають вже понад два роки. А ще – боротьба з системою за право отримати статус людини з інвалідністю внаслідок війни. Зараз Євгенії зняли гіпс, і вона пересувається на милицях.
У квітні 2024-го, за понад два роки після поранення, жінка нарешті має посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни. Чому так довго тривав процес отримання статусу, які перешкоди були на шляху та як з ними справлялися, – розповів координатор громадської приймальні УГСПЛ у Чернігові, юрист ГО МАРТ Дмитро Науменко.
Як цивільній людині отримати «військову інвалідність»: алгоритм та перепони
Механізм отримання цього статусу прописаний в законі «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та постановах Кабміну №225 та №306.
Людина збирає всю медичну документацію: епікризи, виписки тощо. Проходить МСЕК, де їй визначають ступінь втрати працездатності та групу інвалідності. З травня 2023 року МСЕК у довідці до акта огляду комісії вказує справжній характер шкоди здоров’ю. До того в графі «причина інвалідності» писали «загальне захворювання» навіть після поранення уламками боєприпасів чи кулями.
Якщо людина пройшла МСЕК до травня 2023-го, то раніше треба було звертатися до комісії, аби там вказали справжню причину інвалідності. Часто це робили вручну: закреслювали «загальне захворювання» і від руки дописували те, як було насправді. Зараз за виправленням потрібно йти вже після того, як міжвідомча комісія встановить причинний звʼязок отриманих поранень, як наслідок збройної агресії РФ.
Паралельно з цим після поранення потрібно написати заяву в поліцію та отримати витяг з ЄРДР. А згодом – висновок судово-медичної експертизи. І на цьому етапі в людей можуть бути проблеми. Деякі справи розглядає Нацполіція, деякі – СБУ. Як саме розподіляють справи між цими органами, – наразі невідомо. Але тут завжди діє принцип територіальності: злочин розслідують органи тієї території, де він стався.
Якщо місто чи село, де стався злочин, окуповані чи там тривають бойові дії, то знайти слідчого може бути ще важче. На практиці юристи стикаються з тим, що дуже складно дізнатися адреси, куди релоковані такі слідчі органи.
«Аби дізнатися, хто слідчий у справі щодо поранення Євгенії, я писав запит до Нацполіції та СБУ. У відповіді зазначили відомості про кримінальне провадження та слідчого, але його контактних даних не надали. І взагалі фізично зустрітися чи додзвонитися слідчому – ще той квест. Навіть якщо маєте номер телефону, не факт, що він відповість на дзвінок. В усякому разі так було у нас», – ділиться Дмитро Науменко.
Він додає, що часто в одне кримінальне провадження об’єднують різні види злочинів: пошкодження майна, поранення, загибель людей.
«Це стається через те, що у нас є тільки одна стаття КПК, за якою кваліфікують воєнні злочини – це 438-а. Але коли все в одному провадженні, то там займається слідча група, це може бути п’ять і більше слідчих. І потім не зрозуміло, хто саме веде досудове розслідування по конкретному епізоду. А це, своєю чергою, може призвести до бездіяльності слідчих, уникнення персональної відповідальності, затягування строків», – пояснює Дмитро.
Судово-медична експертиза
Судово-медичну експертизу (СМЕ) Євгенії Ус призначили аж через півтора роки після поранення. В Кримінальному процесуальному кодексі (КПК) немає чітко визначених для цього строків. Але за його нормами, слідчий або прокурор зобов’язані забезпечити її проведення, щоб встановити тяжкість та характер тілесних ушкоджень. Дмитро вважає, що в нинішніх умовах завантаженості слідчих, ці строки можуть становити 2-3 місяці, але аж ніяк не півтора роки.
Юрист переконує, що механізм призначення СМЕ простий і чітко прописаний у статтях 242-245 КПК України. Слідчий бере ухвалу про вилучення медичних документів у слідчого судді. Вони становлять таємницю, тому не можна просто прийти й забрати їх з лікарні. З цією ухвалою представник поліції звертається до медичного закладу, і той передає всю інформацію.
Якщо людина має на руках медичні документи, їх також треба передати слідчому. Дмитро Науменко рекомендує зробити це під розписку.
«Загалом, це простий і досить короткий по часу процес. Чому на практиці його так затягують, – незрозуміло. Женя лікувалася в кількох медзакладах, ми зв’язувалися з юристами лікарень, там оперативно все підготували. Чекали лише, поки слідчий з ухвалою звернеться до них. Але оце очікування тривало понад рік», – говорить Дмитро.
Дізнавшись, що й через пів року СМЕ не призначали, юрист написав клопотання про це на ім’я слідчого. За законом, той має три дні, аби відреагувати на нього. Але слідчий Євгенії Ус не реагував. Тому Дмитро написав скаргу в прокуратуру. Також її можна подати й до суду.
Зрештою, слідчого Євгенії Ус звільнили у грудні 2023 року. А питаннями СМЕ зайнявся його колега, якому передали матеріали провадження.
Що входить в пакет документів
Маючи всі ці висновки на руках, потрібно подавати пакет документів до Міжвідомчої комісії, яка збирається раз на місяць при Міністерстві ветеранів України. Вона вирішує, чи пов’язувати інвалідність з війною.
Отже, в пакеті мають бути:
- висновок МСЕК;
- витяг з ЄРДР;
- висновок судмедексперта;
- довідка про несудимість;
- копії паспорту, реєстрації, ІПН;
- заява в довільній формі з обов’язковим зазначенням адреси, на яку потрібно буде прислати відповідь.
Весь цей пакет треба відправити за адресою: 01001, Київ, провулок Музейний, 12. Відповідь має надійти впродовж 30 календарних днів.
Маючи позитивний висновок Міжвідомчої комісії, треба звернутися в МСЕК, аби у її висновку написали правильний діагноз (мова про тих, кому встановили цивільну інвалідність за «загальним захворюванням»). Він має точно співпадати з тим, як написано у висновку Міжвідомчої комісії. Також треба звернутися до управління соціального захисту для отримання посвідчення та до пенсійного фонду і відповідних установ, щоб мати пільги (комунальні служби тощо).
«Тоді, у лютому та березні 2022-го, люди в Чернігові були в безпорадному стані. Або ж була ситуація, коли Чернігів обстрілювали і на першому місці стояло питання евакуації, бо Женя могла втратити ногу. Але ж час минув, тут все заспокоїлося. Але з людьми слідчі не комунікували. У випадку Євгенії: у травні 2022-го дзвонив прокурор, сказав, що її визнали потерпілою. Я взяв Євгенію у супровід у серпні 2022-го, через пів року від моменту отримання поранення. А слідчий прийшов сфотографувати місце злочину аж у червні 2023-го… Мабуть, їй би ніхто й не подзвонив, якби ми не почали цей процес самі. Я так вважаю, бо до мене досі звертаються такі клієнти: понад два роки пройшло після поранення, а люди не опитані і не знають, хто слідчий», – ділиться юрист.
І додає, що зараз Генпрокуратура вийшла з ініціативою, аби слідчі в обов’язковому порядку зв’язувалися з рідними загиблих дітей, пропонували адвоката, безоплатну правову допомогу тощо. А ось по дорослим питання залишається невирішеним.
Ми звернулися до ГУ Нацполіції в Чернігівській області, аби зрозуміти причини перепон, з якими стикаються потерпілі. І ось що нам відповіли.
Як зрозуміти, хто розслідує справу, і знайти слідчого
Обстріли населених пунктів кваліфікують за статтями 438 (порушення законів та звичаїв війни) та 110 (посягання на цілісність та недоторканість України) Кримінального Кодексу України. За законом, саме слідчі СБУ розслідують такі злочини. Проте, за наявності підстав, прокуратура може змінити підслідність. І тоді такі справи переходять до Нацполіції.
Отже, виходить, що зрозумілої системи розподілу все ж таки немає. Тому, аби дізнатися, який саме орган розслідує справу, людям потрібно звертатися особисто чи письмово до відділення Нацполіції та СБУ за місцем вчинення злочину. Також в поліції кажуть, що це можна зробити за телефонами «гарячих» ліній.
Номер кол-центру Нацполіції – 0800500202. Телефон для подачі усних звернень та отримання інформації щодо реєстрації звернень від фізичних осіб, поданих до СБУ, – +38 (044) 293-89-99.
Коли мають призначити судмедекспертизу
В поліції пояснили, що судмедекспертизу щодо поранення людини призначають негайно після отримання всіх необхідних для її проведення медичних документів. СМЕ трупу – негайно.
Якщо ж слідчий чи прокурор затягує проведення слідчих дій, то потерпілий може подати до суду, в прокуратуру. Або ж скаржитися по «вертикалі»: безпосередньому керівнику слідчого, керівникам слідчого управління головного управління Нацполіції в області, Головного слідчого управління НПУ. Також можна звернутися на «гарячу» лінію НПУ.
Про «пошуки» потерпілих
Слідчий має встановити всіх людей, які постраждали від конкретного випадку агресії. Потім визнати їх потерпілими у кримінальному провадженні і допитати, призначити необхідні судові експертизи (судово-медичні, будівельні, товарознавчі, автотоварознавчі).
Але люди, так само, мають право самостійно звернутись з такими заявами до правоохоронного органу – Нацполу чи СБУ. Там їхні заяви мають зареєструвати та негайно (не пізніше 24 годин з моменту надходження) внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР).
Людина, яка звернулась із заявою, має право отримати витяг з ЄРДР.
Чому різні види злочинів об’єднують в одне провадження
Як правило, всі кримінальні провадження, розпочаті за заявами різних людей щодо отримання поранень, пошкодження майна тощо внаслідок конкретного авіаудару чи обстрілу, у подальшому об’єднують в одне провадження. Це рішення (про виділення або об’єднання) приймає прокурор.
Коли ж конкретна людина звертається за витягом з ЄРДР за певним епізодом такого об’єднаного кримінального провадження, то технічно неможливо сформувати такий витяг. Система ЄРДР формує його з усіх кримінальних проваджень, об’єднаних в одне під єдиним номером. Ця проблема є розповсюдженою, однак до цього часу вона технічно не вирішена.
Через це, в Нацполіції рекомендують заявникам одержувати витяги з ЄРДР за їх заявами одразу після внесення відомостей про кримінальне правопорушення. Після об’єднання кримінальних проваджень в одне ЄРДР формує витяг, який включає всі його епізоди. Неможливо виокремити один, не порушивши форму та зміст витягу як документу.
Пільги та «зафіксована» пенсія
У лютому 2024 року Кабмін ухвалив постанову №185. За нею пенсії людей, що мають «військову інвалідність», дещо збільшили, але зафіксували.
Що це означає: до 1 березня 2024 року мінімальні пенсії таких людей залежали від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Для І групи це було 650 %, ІІ групи – 525 %, ІІІ групи – 360 %. Зараз ці пенсії не прив’язані до цього показника. Тобто вони не змінюватимуться, коли зростатиме прожитковий мінімум.
Наразі люди з «військовою інвалідністю» отримують:
– І група – мінімальний розмір пенсії 15 347 грн (збільшили на 1 742,50 грн);
– ІІ групи – 12 396 грн (+1 407,75 грн);
– ІІІ групи – 8 500 грн (+965,20 грн).
Також ця категорія постраждалих має право на такі пільги: 100% знижка на комунальні послуги; безоплатні обстеження та диспансеризація, протезування, санаторно-курортне лікування, оздоровлення тощо.
Джерело: Матеріал Наталії Найдюк
Нагадуємо, що мережа громадських приймалень УГСПЛ надає юридичну допомогу постраждалим унаслідок війни Росії проти України, за підтримки Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Ми працюємо у 18 областях країни. Щоби дізнатися наші контакти, натисніть ТУТ.
Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:
Facebook | Instagram | Telegram юридичний | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube