Минулого тижня Верховна Рада України врешті прийняла рекомендації парламентських слухань “Духовна криза суспільства і шляхи її подолання”, що відбулися 5 листопада 2003 року. Не зрозуміло чому тільки криза того чи іншого явища перетворюється в обмеження прав людини та основних свобод або просто нехтування основами громадянського суспільства.

Тероризм, криза духовності, реклама алкоголю, боротьба зі злочинністю та багато інших важливих та наболілих проблем зазвичай в Україні перетворюються на обмеження прав людини та основних свобод.

Рекомендації парламентських слухань загалом не мають жодного юридичного значення, швидше є певною політичною декларацію, але все ж таки є індикатором бачення парламентарями тієї чи іншої проблеми, вони показують концептуальне мислення законодавця, яке швидше за все рано чи пізно знаходить своє відображення у прийнятих законах.

Таких парламентських рекомендацій абстрактного характеру практично не існує в західних країнах, бо певні положення, наприклад, цієї, явно є порушення компетенції парламенту та є прямим втручанням у діяльність виконавчої влади, а також просто позбавлені сенсу з огляду на їхню правову нікчемність. Вже на наступний день парламент може прийняти цілком протилежний за змістом закон.

Дані рекомендації, як на мене, не цілком узгоджуються з конституційною нормою, згідно якої: „Суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності. Жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов’язкова.” (стаття 15 Конституції України) Примітно, що дана стаття Конституції України не містить жодного винятку з вказаного правила. Проте законодавець останнім часом все більше прагне встановити таких винятків, зокрема, з метою захисту суспільної моралі. Це чітко проявляється у впровадженні цензурування, тобто попереднього погодження змісту, випуску будь-яких творів, реклами певної продукції тощо.

Порушення даної конституційної норми зазвичай проявляються також у порушенні права на свободу вираження поглядів, свободи совісті, право на освіту, право на приватне життя, виховання батьками свої дітей тощо.

Вже у першому абзаці автори рекомендацій визначили:

„Ядром гуманітарного розвитку, духовною і морально-етичною квінтесенцією національної самосвідомості Українського народу повинна стати єдина всеукраїнська ідея побудови та розвитку держави.”

Коли у західних державах розвивається самостійне мислення особи, перш за все як складової, якщо можна взагалі так казати, громадянського суспільства. А за логікою законодавця слід і далі розвивати залежність особи від держави і це, на його, думку має фундаментальне значення для розвитку його духовності. Чи це просто спроба побудови нової релігії?

Взагалі дана рекомендація помилково ґрунтується на тому, що саме держава формує та повинна формувати мислення громадян, а не громадянське суспільство диктує напрямок розвитку держави.

Перша рекомендація парламенту: розглянути проекти законів щодо захисту суспільної моралі. Нагадаємо, що в Україні вже прийнятий закон про захист суспільної моралі, який завдяки зусиллям багатьох депутатів містить не можливі до виконання правові норми, але все ж таки, окрім того, містить нову систему поширення будь-яких творів, яка ґрунтується на обов’язку отримати дозвіл від спеціального органу щодо не порушення цим твором суспільної моралі. Видається, що таке запровадження цензури мало би вирішити цю ситуацію. Але ж ні. Внаслідок того, що ті чи інші державні органи чи їхні посадові особи не виконують і так надто жорстке законодавство, парламентарі пропонують впровадити ще додаткові обмеження та правила. Все з одною благородною метою, проте нехтуючи основними конституційними права та свободами. То все ж таки можна примусити бути духовною та моральною особу? На жаль, відповідь на це очевидне запитання, в Україні на практиці різниця, бо парламентарі вважають що так.

При певній критиці та скептицизмі щодо даної рекомендації в ній міститься певні конкретні шляхи розвитку та збереження української культури, що справді потребує негайного захисту та стимулювання.

Володимир Яворський,

Секретаріат Ради українських правозахисних організацій

 

Додаток

РЕКОМЕНДАЦІЇ

парламентських слухань “Духовна криза суспільства

і шляхи її подолання”

(витяги)

Учасники парламентських слухань “Духовна криза суспільства і шляхи її подолання”, які відбулися 5 листопада 2003 року, обговоривши питання державної політики у галузі культури, науки, освіти, охорони здоров’я, інформаційної та молодіжної політики, прав людини на працю і соціальне забезпечення, мовну ситуацію в Україні, відзначають, що для подолання глибокої системної кризи у всіх сферах життєдіяльності та формування гуманістично орієнтованого суспільства, в якому визначальними будуть свобода, соціальна справедливість, духовний розвиток, вільна праця, необхідно забезпечити інтенсифікацію духовно-інтелектуального потенціалу суспільства, пріоритетність розвитку культури, мови, науки, освіти. Ядром гуманітарного розвитку, духовною і морально-етичною квінтесенцією національної самосвідомості Українського народу повинна стати єдина всеукраїнська ідея побудови та розвитку держави…

Подолання духовної кризи в суспільстві повинно здійснюватися шляхом:

– прищеплення молоді демократичного світогляду…;

– стимулювання прагнення до здорового способу життя;

– формування у дітей та молоді потреби та уміння жити в громадянському суспільстві, а також духовності та фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, трудової, екологічної культури;

– формування національних світоглядних позицій, ідей, поглядів і переконань на основі цінностей вітчизняної та світової культури;

– сприяння формуванню нової ціннісної системи суспільства – відкритої, варіативної, духовно та культурно наповненої, толерантної, здатної забезпечити становлення громадянина і патріота, консолідувати суспільство на засадах пріоритету прав особистості, зменшення соціальної нерівності;

З метою подолання системної кризи в усіх сферах, яка створює серйозні проблеми для подальшого розвитку суспільства на принципах гуманізму, демократизму, єдності загальнолюдських і національних цінностей, формування високодуховної людини, та необхідності консолідації, координації зусиль усіх центральних і місцевих органів державної влади, учасники парламентських слухань рекомендують:

I.  Верховній Раді України:

1. Розглянути проекти законів щодо захисту суспільної моралі, національної інформаційної політики, охорону культурної спадщини, підтримки розвитку національної кінематографії.

II. Кабінету Міністрів України:

 5. Розробити та подати на розгляд Верховної Ради України у 2004 році:

проект Закону України про культуру;

загальнодержавну програму гуманітарного розвитку України, в основу якої закласти необхідність прискореного розвитку інформаційно-освітніх процесів;

загальнодержавні програми збереження замків України, дерев’яної церковної архітектури, розвитку туризму, охорони та збереження нематеріальної культурної спадщини.

6. Доручити Національній академії наук України та Академії педагогічних наук України розробити Концепцію національної ідеї, яку впроваджувати в діяльність установ, підприємств, організацій та кожного громадянина України.

7. Розробити проекти законів щодо внесення змін до діючих галузевих законів про культуру.

13. Відновити у структурі Кабінету Міністрів України сектор мовної політики.

14. Внести на ратифікацію Верховній Раді України Конвенцію Міжнародної організації праці № 173 про захист вимог працівників у випадках неплатоспроможності роботодавця.

15. Підготувати та затвердити план заходів щодо ліквідації простроченої дебіторської та кредиторської заборгованості між суб’єктами господарювання, запобігання її утворення у майбутньому та посилення платіжної дисципліни.

16. Спрямувати державну політику в сфері формування професійно-технічної освіти населення на оптимізацію мережі навчальних закладів до потреб економіки, а також удосконалення державного замовлення у цій сфері.

17. Здійснити переорієнтацію формування обсягів і спеціалізації професійної підготовки кваліфікованих робітників відповідно до обґрунтованих напрямів економічного розвитку регіонів, поширити державного замовлення на підготовку кваліфікованих робітників у навчальних закладах професійно-технічної освіти на тендерній основі з наданням переваги тим закладам, які мають найвищі рівні працевлаштування випускників.

18. Передбачити у проекті Закону України про Державний бюджет України на 2005 рік кошти в загальному фонді Державного бюджету України на фінансування заходів, спрямованих на соціальний захист громадян.

19. У 2004 році внести зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 19 травня 2003 року № 740 “Про підвищення посадових окладів (ставок, заробітної плати) працівникам закладів і організацій окремих галузей бюджетної сфери” щодо суттєвого підвищення розмірів ставок, надбавок і доплат вихователям, класним керівникам та кураторам навчальних груп та іншим категоріям педагогічних працівників, які займаються виховною роботою в навчальних закладах.

20. Розробити та прийняти нормативно-правові акти щодо національно-патріотичного виховання молоді, захисту суспільної моралі, державної підтримки виховання дітей у сім’ї.

21. Вжити заходів щодо розвитку національної системи дизайну в Україні.

 III. Міністерству освіти і науки України:

спрямувати роботу органів управлінь освітою і наукових установ на створення системи виховної роботи, що базується на традиціях, звичаях українського народу, переорієнтувати навчальні заклади на здійснення потужного виховного впливу на особистість, на формування її державницького світогляду, свідомості та на виховання в учнівської та студентської молоді духовної культури;

впроваджувати в діяльність навчальних закладів інтерактивні форми профілактичної роботи педагогічних працівників щодо формування навичок здорового способу життя та системи гігієнічного навчання і виховання дітей та молоді, а також цілісної системи соціальної підтримки здорового способу життя, яка б стимулювала підлітків і молодь зберігати і зміцнювати своє фізичне і духовне здоров’я;

залучати до виховного процесу такий соціальний інститут як сім’я, сприяти забезпеченню високого рівня життєдіяльності родини, належних умов для фізичного, інтелектуального, морально-етичного, освітнього та духовного розвитку в ній дітей;

активізувати діяльність навчальних, просвітницьких закладів, спрямовану на виховання молодих громадян, а також розробку та видання типових програм, методичних посібників, підручників, запровадження нових методів навчання та виховання.

IV. Міністерству культури і мистецтв України:

забезпечувати реалізацію державної культурної політики, зміцнення духовних основ українського суспільства, використовуючи культурну спадщину Українського народу, кращі народні звичаї, традиції, здобутки українського мистецтва;

забезпечити підтримку української кінематографії як важливого чинника процесу виховання, зокрема, тиражування та закупівлі вітчизняних фільмів національно-патріотичного спрямування;

створити належні умови для кінообслуговування населення;

посилити організаційно-методичну допомогу дитячим школам естетичного виховання;

V. Міністерству охорони здоров’я України:

опрацювати діючі в Україні засади (медико-соціальної) організації протидії наркоманії та внести пропозиції щодо її вдосконалення з урахуванням міжнародного досвіду і міжнародних стандартів;

сприяти наданню консультаційної, психолого-педагогічної допомоги неповнолітнім і молоді в навчальних закладах, центрах соціальних служб для молоді та центрах ресоціалізації наркозалежної молоді, а також установах кримінально-виконавчої системи.

VI. Міністерству внутрішніх справ України:

налагодити належний контроль за діяльністю закладів з режимом роботи у нічний час та вжити заходів щодо недопущення відвідування їх неповнолітніми;

запобігати поширенню порнографії та інших матеріалів, що підривають суспільну мораль, відео- та кінопродукції, яка пропагує вживання наркотиків, культ насильства, жорстокості.

VII. Державному комітету телебачення і радіомовлення України:

не допускати пропаганди в електронних та друкованих засобах масової інформації культу насильства, жорстокості та бездуховності, поширення порнографії й інших матеріалів, що підривають суспільну мораль;

проводити цілеспрямовану інформаційну роботу щодо розвитку програм виховного та пізнавального спрямування, адресованих дитячо-юнацькій аудиторії;

збільшити та раціонально підібрати ефірний час для показу дитячих телепередач;

залучати кращих письменників, поетів, сценаристів України до створення передач, мультиплікаційних та художніх фільмів для дітей та юнацтва;

здійснювати переклад (синхронний) державною мовою передач, фільмів іноземного походження;

розширювати кількість ігрових передач за участю дітей, а також поновити програми пізнавального характеру;

пропагувати творчість обдарованих і талановитих дітей шляхом трансляції різних конкурсів, фестивалів, які проводяться в Україні;

пропагувати кращі здобутки національної культурної спадщини;

підтримувати професійну та самодіяльну художню творчість, діяльність творчих спілок та об’єднань, клубів за інтересами, фольклорних народних колективів;

не форсувати процес роздержавлення місцевих засобів масової інформації, оскільки досвід діяльності недержавних радіо-, телеорганізацій, преси підтверджує нехтування ними захисту моральних засад і духовності суспільства.

IX. Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям:

розширити мережу медичних закладів для лікування наркоманії і алкоголізму та створити центри медико-соціальної реабілітації, ресоціалізації наркозалежних підлітків;

відновити інфраструктуру для організаційної роботи з підлітками та молоддю за місцем проживання;

здійснити заходи, спрямовані на виявлення фактів незаконного відчуження житла, що належить неповнолітнім;

вдосконалювати та координувати діяльність органів культури, освіти, у справах сім’ї та молоді, внутрішніх справ, засобів масової інформації та громадськості щодо їхньої роботи по підвищенню рівня формування високої духовності громадян.