Спойлер – можна. Хоч конфлікти мають різні природу, характер та інші особливості, не останню роль у них відіграє Російська Федерація, як і решта країн міжнародної спільноти. Про уроки Сирії з постконфліктного правосуддя та гуманітарного відновлення розповіли на вебінарі керуючий партнер міжнародної правозахисної групи Global Rights Compliance Уейн Джордаш та засновник Програми правового розвитку Сирії Ібрагім Олабі. Модерувала захід правозахисниця, радниця з питань адвокації Global Rights Compliance, експертка програми USAID «Права людини в дії» Марії Томак.

Війна в Сирії триває 9 років. Вона стала одним із головних викликів попереднього десятиліття для регіону, а також для всього світу, місцем, де відбуваються численні злочини проти людяності та воєнні злочини. Дані про жертв різняться залежно від джерел. Наприклад, Сирійський центр моніторингу за дотриманням прав людини (SOHR) станом на березень 2018 р. зафіксувала смерть 353 900 осіб, включно з 106 000 цивільних. До цього числа не врахували 56 900 осіб, які зникли без вісти та, за припущенням правоохоронців, також загинули. Представники SOHR також висловлюють здогадку, що близько 100 000 смертей не задокументовані. Інше джерело даних – Центр документування правопорушень. Він покладається на звіти активістів усередині Сирії та доповідає про порушення міжнародного гуманітарного права і законів про права людини. Станом на лютий 2018 р. Центр зібрав дані про 185 980 смертей, пов’язаних з бойовими діями у Сирії, включно з 119 200 мирних жителів.

Щойно активні бої у Сирії вщухли, міжнародна спільнота зіштовхнулася з проблемою постконфліктного правосуддя та гуманітарного відновлення країни. Керуючий партнер міжнародної правозахисної групи Global Rights Compliance, а зараз спікер вебінару – Уейн Джордаш був залучений до взаємодії із бізнесом та громадянським суспільством, аби забезпечити відповідність зусиль із відновлення Сирії стандартам прав людини та міжнародного гуманітарного права. 

«Всеосяжний підхід перехідного правосуддя має початися з встановлення правди. Це не легкий процес, попри успіхи України, тож вона має чимало викликів. По-перше, конфлікт продовжується. По-друге, Росія – дуже складний ворог, який використовує неправдиву інформацію, Третє – Україна не має доступу до Донбасу і Криму. І це важливі перепони на шляху до встановлення того, що насправді відбувається і хто насправді несе відповідальність», – наголосив Уейн Джордаш.

Другий спікер вебінару – засновник Програми правового розвитку Сирії Ібрагім Олабі. Він працює із проблематикою прав людини в країні, зокрема, в частині дотримання міжнародно визнаних стандартів з боку бізнесу. Ібрагім консультував щодо питань, що пов’язані із Сирією, ООН та Міжнародну асоціацію адвокатів. 

«Не ігноруйте твітер і фейсбук. Ми зневажливо ставилися до фейсбуку і до цих фейсбучних революціонерів і не поширювали те, що відбувається у соцмережі. І коли ви зневажаєте цей фронт (а я називаю це фронтом), російські тролі вступають у гру. І вони коментують, щоб продемонструвати «інший» погляд». А згодом люди починають ставити під сумнів те, що відбувається. І, відповідно, публіка (британська, європейська) ставить під сумнів факти і вони мають сумніви, щодо Сирії», – порадив Україні Ібрагім Олабі.

Також засновник Програми правового розвитку Сирії переповів ще одну помилку під час подолання наслідків збройного конфлікту.

«Ми вчинили помилку, коли вірили в гуманітарну допомогу і права людини, і в заяви Уряду «Ніколи знову», говорячи про попередні конфлікти. Це не було зробленим. Держави піклуються про свої інтереси, люди – про свої. Думайте про держави, як про людей. Думайте про агенції допомоги, як про людей», – зазначив наприкінці виступу Ібрагім Олабі.

Під час вебінару спікери розповідали про дилеми, з якими зіштовхнулася Сирія. Наприклад, що має бути в пріоритеті  – гуманітарне відновлення чи правосуддя та притягнення до відповідальності тих, хто здійснив воєнні злочини та злочини проти людяності. Вибір пріоритетів великою мірою визначає постконфліктний сценарій. Нині, коли українська концепція перехідного правосуддя фактично доопрацьована і найближчими днями буде відправлена до Офісу Президента, Україні також важливо розуміти власні першочергові або ж головні цілі, як і те, чим вона може поступитися. Спікери на вебінарі також прокоментували останні гучні європейські судові процеси щодо воєнних злочинів у Сирії, участь Російської Федерації у війні та розказали про роботу з просування санкцій. 

Вебінар англійською мовою можна переглянути нижче. Незабаром УГСПЛ підготує українські субтитри до відео.

Вебінар з синхронним перекладом українською можна переглянути тут.

Співорганізаторами вебінарів є Українська Гельсінська спілка з прав людини у партнерстві з Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим. Записи попередніх вебінарів Ви можете переглянути за посиланнями:

1. Докторка права, професорка з міжнародного кримінального права Копенгагенського університету (Данія) Ірина Марчук розповідала про іноземний досвід перехідного правосуддя: https://cutt.ly/XylPSJB.
2. Адвокат, експерт Регіонального центру прав людини Роман Мартиновський говорив про змішаний суд, який в Україні може стати ефективним механізмом притягнення до відповідальності за скоєння воєнних злочинів: https://cutt.ly/yylPNYn.
3. Постійний Представник Президента України в АРК Антон Кориневич на вебінарі говорив про застосування міжнародного гуманітарного права, поняття збройних конфліктів та їх класифікацію: https://cutt.ly/HylP7Vr.
4. Аналітикиня, експертка з питань нормотворення УГСПЛ Олена Семьоркіна розповіла про міжнародні підходи до відновлення довіри до влади як складової гарантій неповторення порушень прав людини (у рамках четвертої складової перехідного правосуддя): https://cutt.ly/EylAuBe.
5. Начальник управління Прокуратури АРК Євген Комаровський сконцентрував увагу учасників на перехідному правосудді в роботі правоохоронців: https://cutt.ly/xylAjgj.
6. Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич розповідав про міжнародні злочини (злочин геноциду, злочини проти людяності, воєнні злочини, злочин агресії): https://bit.ly/35IPGEf.
7. Катерина Бусол з Chatham House, Robert Bosch Stiftung Academy Fellow присвятила лекцію регіональним та історичним аспектам комісій з встановлення істини: https://cutt.ly/IyQWJOP.
8. Адвокатка, правозахисниця, омбудсмен (2012-2018 рр.) Валерія Лутковська провела компаративний аналіз репарацій в країнах з перехідним правосуддям https://cutt.ly/UyI8IZe.
9. Суддя Верховний СудМикола Мазур розповів про  кримінальне провадження щодо злочинів, пов’язаних із окупацією Криму та конфліктом на Донбасі, коли обвинувачені відсутні (процедура in absentia): https://bit.ly/2MpDmQi.
10. Кандидатка юридичний наук Оксана Сенаторова розповіла про кримінальну відповідальність за воєнні злочини: https://bit.ly/30S940X.
11. Кандидатка юридичних наук Ґаяне Нуріджанян розповіла про переслідування міжнародних злочинів у МКС: https://bit.ly/38fwU8p.

Пізніше УГСПЛ планує подовжити обговорення аспектів перехідного правосуддя у такому ж форматі з міжнародними експертами та з правниками в рамках регіональних зустрічей.

Довідково. Наприкінці минулого року УГСПЛ разом з партнерами-правозахисниками презентувала дорожню карту подолання наслідків збройного конфлікту на сході України і тимчасової окупації Криму (https://cutt.ly/TickxAF). У 2017-2018 роках при Офісі омбудсмана групою експертів був розроблений тематичний законопроект (https://cutt.ly/BickAo7).

Ці напрацювання було взято за основу робочою групою з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Комісії з питань правової реформи при Президентові України, до якої залучені й експертів УГСПЛ. Мета – розробка національної концепції перехідного правосуддя для України, запровадження якої в подальшому має стати важливим кроком до встановлення справедливості, деокупації та реінтеграції й розбудови сталого миру, зокрема й на шляху повернення Криму.  

Серія вебінарів, присвячена різним аспектам перехідного правосуддя та міжнародному гуманітарному і кримінальному праву, стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID Ukraine – USAID Україна) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.