Як відголосок радянської доби час від часу в ЗМІ можна побачити новини про те, як голова чергового Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі – ОСББ) для того, щоб змусити членів погасити наявні заборгованості з оплати комунальних послуг, різними шляхами взиває їх до совісті.

Найчастіше це відбувається, коли просто в під’їзді вивішується список боржників із зазначенням прізвищ, ім’я, по-батькові, номеру квартири та розміру боргу. Також такі списки можуть бути опубліковані в чатах членів ОСББ або в мережі Інтернет на сайті ОСББ чи іншими шляхами.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про захист персональних даних», поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб’єкта персональних даних. Поширення персональних даних без згоди суб’єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Але не всі голови ОСББ знають, що такими діями вони насправді порушують закон, бо розміщення подібних списків є оприлюдненням персональних даних інших осіб. Так само не знають, що в цьому випадку робити і самі члени ОСББ, персональна інформація про яких розміщена для загального обзору.

Тож пропонуємо поради, які може застосувати особа, інформацію про яку було поширено, для припинення порушення її прав та притягнення винуватих осіб до відповідальності.

1. Зафіксувати факт оприлюднення персональних даних. Обраний спосіб фіксації залежить від місця розміщення. Якщо це сайт ОСББ чи чат для спілкування членів ОСББ, то особа може зробити скріни таких публікацій. Якщо розміщення відбулося в паперовому вигляді біля будинку чи в під’їзді, то таке оголошення можна сфотографувати.
2. Також можна скласти акт в довільній формі за участі інших сусідів, в якому зазначити де, коли, ким саме (якщо відомо) було розміщено оголошення про боржників і якого воно змісту.
3. Звернутися до голови ОСББ з письмовою заявою, в якій прямо зазначити про те, що оприлюднення персональних даних порушує права зазначеної особи і тому такі дії мають бути негайно припинені. Рекомендуємо робити копію зазначеної заяви, на якій голова ОСББ має вказати про отримання заяви.
4. Описати ситуацію у довільній формі на ім’я Уповноваженого Верховної Ради з прав людини (Email: [email protected], адреса:01008, м. Київ-08, вул. Інститутська, 21/8) щодо обставин оприлюднення персональних даних. В такому звернені має бути зазначено хто, де, коли, яким чином розмістив персональну інформацію щодо особи. Крім того, доречно зазначити чому особа вважає такі дії незаконними та зазначити прохання перевірити дотримання законодавства про захист персональних даних в даному випадку. Також доречно бути відправити докази факту поширення персональних даних, про які зазначалося вище.

Після проведеної перевірки у разі підтвердження факту незаконного поширення персональних даних на винувату особу Секретаріатом Уповноваженого Верховної Ради з прав людини має бути складений протокол про адміністративне правопорушення. Складений протокол направляється до суду для притягнення особи до адміністративної відповідальності за  частиною 4 статті 188-39 КУпАП, а саме за недодержання встановленого законодавством про захист персональних даних порядку захисту персональних даних, що призвело до незаконного доступу до них або порушення прав суб’єкта персональних даних.

Об’єктом зазначеного адміністративного правопорушення є відносини між володільцем (розпорядником) персональних даних та суб’єктом персональних даних щодо захисту його персональних даних від випадкових втрати або знищення, а також незаконної обробки (збирання, реєстрації, накопичення, зберігання, адаптування, зміни, поновлення, використання, поширення тощо), у тому числі незаконного доступу до них.

Та обставина, що керівництво ОСББ зробила такі дії з добрим наміром, направленим на спонукання боржників до сплати комунальних послуг, не може бути виправдуванням порушення закону і не є підставою для звільнення від адміністративної відповідальності.

Крім того, у випадках, коли особі в результаті поширення персональних даних була спричинена шкода, така особа може звернутися до суду з позовною заявою про стягнення спричиненої шкоди з винуватої особи в порядку цивільного провадження. Але тоді особі потрібно буде довести як факт поширення персональних даних (якщо суд притягав винувату особу до адміністративної відповідальності, то повторного доведення ця обставина не потребує). Крім того, саме на позивача буде також покладатися обов’язок довести факт спричинення шкоди, її розмір та причинно-наслідковий зв’язок між діями особи і спричиненням шкоди.

Отже, наступного разу побачивши чергове оголошення, яке буде містити персональні дані боржників, попередьте голову ОСББ про те, що такі дії є протиправними і порадьте спонукати боржників до сплати іншим – законним шляхом.

Автор: Ольга Семенюк, юристка та правозахисниця.