Публікація

Домашнє насильство, втрата роботи та неможливість повернутися додому. УГСПЛ рекомендує ВПО долати стрес від війни з допомогою психолога

Правозахисники УГСПЛ занепокоєні погіршенням психологічного здоров’я  переселенців та біженців. Психологи кажуть, що рівень стреса, який переміщені особи отримали від втрати звичного місця проживання, можна порівняти з болем втрати близької людини. Правники зауважують, що невирішені своєчасно ментальні проблеми породжують правові, зокрема, під час війни зростає кількість випадків домашнього насильства. Що відбувається всередині тих з нас, кого російська агресія змусила покинути свої домівки, і як психологічна підтримка  допоможе подолати травми війни, дізнавайтесь в інтерв’ю з Микитою Пермяковим, психологом  громадської організації “Громадський Рух” “Віра Надія Любов” . Матеріал підготовила адвокатка, юристка приймальні УГСПЛ в м. Одесі Юлія Лісова.

Наскільки допомога психолога є затребуваною серед внутрішніх переселенців? В моєму розумінні, в нашій культурі не заведено першочергово звертатись до психолога при виникненні проблем. Чи можливо я помиляюся?

Дивіться, в будь-якому випадку культура звернення за психологічною допомогою як до війни так і зараз,  залишає бажати кращого. Однак,  можу сміливо затвердити, що якщо дану послугу пропонувати – люди достатньо часто користуються допомогою психолога. Тобто, в нас (в організації) на базі хабу ВПО надається різна допомога (гуманітарна, юридична, соціальний супровід). І коли одночасно з іншою допомогою пропонуєш, наприклад, психологічні тренінги, то людина часто погоджується. 

За півтора місяці нашої активної діяльності попит вже перевершив пропозицію. Тобто люди, які проходять тренінги, рекомендують іншим, працює так званий ефект сарафанного радіо. Однак все ж необхідно доносити до людей важливість звернення за психологічною допомогою. Самі вони, як правило, не звертаються.

 

А на що більший попит, на індивідуальні консультації  чи на тренінги? Куди люди більше йдуть?

Першими ми запустили тренінги, вони набули розголосу, тому сьогодні люди більшою мірою записуються саме на тренінги.

 

Можете зараз порахувати яка кількість людей на місяць приблизно отримує психологічну допомогу? 

Так. У нас в тиждень, при  повному завантаженні, приблизно 50 осіб плюс 2 психологи приймають по три людини на день. Виходить десь 30 індивідуальних консультацій на тиждень. Але попит однозначно вище. Ми наприклад можемо на групове заняття взяти 20 людей, бо приміщення не вміщує більше, то  на ці 20 місць може бути 100 заявок. Хто перший записався – той потрапляє, інших просимо зателефонувати через тиждень, два.

Микита Пермяков здійснює прийом

Я навіть не очікувала що це так популярно зараз. Але це добре.

Ми самі неочікували (посміхається). Але я можу сказати, що в форматі хабу така кількість. Але під час моїх робочих візитів по області кількість людей досягає до 90, 100, а то і більше. Це Чорноморськ, Южне і тд. 

 

Зрозуміло. А чи є у вас якась вибірка з приводу того хто частіше звертається?. Чоловіки або жінки наприклад, за вікової категорією, можливо щось інше?

Тут є два моменти. По – перше чоловіки звісно менше звертаються, традиційно. По-друге – чоловіків-переселенців менше ніж жінок кількісно, тому в основному це жінки (90%), при чому різних вікових категорій. 

Інформаційна сесія для жінок-ВПО “Психологічна підтримка” в рамках партнерської співпраці між ГР «Віра, Надія, Любов» та “Українським Жіночим Фондом” . 26 липня, 2022. Джерело: фейсбук-сторінка ГР «Віра, Надія, Любов»

Скажіть, який запит є найпоширенішим під час консультації. З якого питання починається консультація під час роботи з ВПО?

Найпоширеніше – це гостра стресова реакція, стрес, втома, люди описують, що в них немає сил на прийняття рішень, апатія, втрата сенсу, – це те з чого ми починаємо. Потім ми вже працюємо зі стадією переживання горя, втрати. Потім, дуже багато запитів, особливо у людей, які приїхали із Маріуполя, Херсону, Миколаєва, на роботу з панічними атаками.  Також багато психосоматичних проблем (алергія, старі хвороби), дуже часте запитання – проблеми в сім’ї. Відносини в родині, спілкування з дітьми тощо. Окремий запит – як розмовляти з дітьми, як їх підтримати. Це якщо дуже коротко. 

 

Хочу почути вашу експертну думку. Я чула, що по інтенсивності втрату звичного місця проживання можна порівняти з болем втрати близької людини. Наскільки це сильний стрес для людини?

Це те про що я і говорив раніше, я описую це як стадія втрати – такий загальний процес для більшості ВПО. Але ми також сьогодні часто говоримо про синдром того хто вижив, травму свідка, синдром біженця, просто в них різні прояви.

 

Тобто це все дійсно дуже сильна травма, навіть коли по факту ніхто з близьких не постраждав фізично?

Звісно. Це все велика травма, в ній присутні різні стадії (неприйняття, агресії, апатії, прийняття тощо), тому вона несе великий вплив на психологічний стан людини. Дуже часто людям просто навіть немає  з ким поговорити, тому підтримка психолога є необхідною для них. 

 

Можливо ми трохи повторимо те, що ви говорили раніше. Однак хочу уточнити, що головне в роботі психолога з ВПО? Якою є перша допомога?

Найперше – це, звісно, підтримка. Люди часто обезцінюють свої проблеми. Але підтримка дає можливість виявити проблему та сфокусуватись на її вирішенні. Такий собі коучинговий формат. Можливість дати поради на перший час. Як себе стабілізувати, де знайти ресурс.

 

Тобто це така собі екстрена допомога? Це не глибинна допомога, тому що  не має часу і можливості на це в умовах війни?

Так. Це так зване кризове реагування. Тому що, ви праві, зараз ми не можемо працювати з травмою, щоб не було ретравматизації навпаки. Ми спочатку стабілізуємо психологічний стан людини, а вже потім дивимося по ходу дій. Так як частіше всього люди звертаються з гострими запитами, майже все, що було до війни стало другорядним у психіці людей. Відносини з батьками, дітьми, чоловіками тощо йдуть на другий план. Поки що ми працюємо з  гострою стресовою реакцією і далі не йдемо.

Чи є у вас зараз якісь дані про вчинення домашнього насильства серед ВПО? Можливо вони вам розповідають на тренінгах? 

Так, переселенці багато говорять про погіршення відносин в сім’ї. Однак коли ми говоримо про домашнє насильство, ми повинні розуміти, що це не лише фізичне насильство, а й психологічне, економічне і тому подібне.  Як правило,  його вчиняють чоловіки. У зв’язку із війною багато чоловіків втратили роботу, змінили сферу діяльності, стали більш агресивні та почали притискати жінок через це.  Минулої п’ятниці у нас в університеті внутрішніх справ відбувся захід, який якраз був присвячений цій тематиці. Там виступали міністерка з гендерної політики та міністерка соціальної політики разом з одеськими поліцейськими. Вони зауважили, що повідомлень та заяв про вчинення домашнього насильства в період війни стало набагато більше. Нажаль сьогодні це наш другий невидимий фронт, як сказала О. Ковальова.

 

Дуже сумно.. 

Так, але це очікувано

 

Скажіть будь ласка, на скільки зараз є доступною психологічна допомога для ВПО? Ви казали, що працюєте 1.5 місяці і вже не справляєтеся з обсягом запитів. Якою є ситуація наразі по Україні з наданням психологічної допомоги ВПО? Чи є вона доступною для всіх?

Існує психологічна служба при Департаменті освіти та науки Одеської обласної ради, вони надають допомогу батькам і дітям ВПО. Працює також центр соціальних служб обласної ради, є волонтерський центр “Експедиція”, вони працюють разом з Червоним Хрестом, є Червоний Хрест України – їх гаряча лінія, існує також в Україні гаряча лінія психологічної допомоги. Також мені відомо про телеграм-канали, один з яких називається «психологічна допомога для громадян України під час війни». Психологічна служба є ПНПУ Ушинського в м. Одеса.

 

Громадські приймальні УГСПЛ, що допомагають постраждалим від війни, працюють за підтримки Програми USAID Ukraine «Права людини в дії».

У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Узагальнення подій, які відбулися у Миколаївській області протягом 7 місяців повномасштабної російсько-української війни: 24 лютого – 24 вересня 2022 року

У цій публікації подається узагальнення інформації, зібраної Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» спільно...

02 Жовтня 2022

Узагальнення подій, які відбулися у Дніпрі та Дніпропетровській області протягом лютого – вересня 2022 року під час повномасштабної російсько-української війни

У цій публікації подається узагальнення інформації, зібраної Українською Гельсінською спілкою з прав людини, у рамках...

30 Вересня 2022

Узагальнення подій, які відбулися у м. Херсоні та Херсонській області протягом 213 днів повномасштабної російсько-української війни (24 лютого – 24 вересня 2022 року)

Текст: Олександр Данилов, адвокат У цій публікації подається узагальнення інформації, зібраної Українською Гельсінською спілкою з...

30 Вересня 2022

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: