До українських політв’язнів комуністичного режиму

У Львові відбулося зібрання, назване Х Збором Всеукраїнського товариства політичних в’язнів і репресованих. Насправді ж відбулася спроба рейдерського захоплення громадської організації, створеної політичними в’язнями комуністичного режиму в 1989 році.

Характерно, що Київ на цьому зібранні представляла одна особа – Тамара Пахолок, яка ніколи не була ні політв’язнем, ні репресованою. Хто там не був? – Анаденко Фред, Бабич Сергій, Бадзьо Юрій, Білуха Микола, Вірченко Ніна, Гайовий Григорій, Горинь Богдан, Горинь Михайло, Горбаль Микола, Горохівський Левко, Доценко Ростислав, Калинець Ігор, Калинець Ірина, Каспришин Антон, Кобзар Анатолій, Коробань Андрій, Коц Микола, Кравченко Валерій, Куценко Григорій, Лісовий Василь, Лук’яненко Левко, Макар Іван, Мармус Володимир, Марченко Ніна, Матвіюк Кузьма, Овсієнко Василь, Пашко Атена, Плахотнюк Микола, Попадюк Зорян, Попелюх (Стус) Валентина, Приходько Григорій, Пронюк Євген, Руденко Раїса, Сверстюк Євген, Семенюк Клим, Сергієнко Олександр, Стус Михайло, Цимбал Вікторія, Чорновіл Валентина, Шабатура Стефанія, Шевченко Виталій, Шевченко Олесь…

Ніхто з нас, окрім Є.Пронюка і ще двох-трьох осіб, останні 10 – 15 років не обирався до керівних органів Товариства з тієї простої причини, що келійно визначене керівництво не вважало потрібним хоч би повідомляти нам про скликання обласних зборів, де обиралися делеґати на черговий збір Товариства.

Подібні громадські організації створені та існують у багатьох державах, які постали на теренах колишнього СРСР та колишнього соціалістичного табору, і вони скрізь мають належну повагу та увагу з боку суспільства та держави. Творці Товариства політв’язнів – це люди, які віддали найкращі роки свого життя за щасливе майбутнє свого народу, за свободу для майбутніх поколінь. Їм по праву належить вдячність вільних громадян самостійної держави – від рядового трудівника до Міністра і Президента.

Два місяці тому Провід Товариства вже звертався до прокурора Шевченківського району м. Києва з заявою про факт перешкоджання діяльності громадської організації, а саме – привласнення печатки Товариства, ключів від офісного приміщення та документів колишнім членом Проводу Товариства Пахолок Т.І.

І ось група осіб, три члени Проводу – Петро Франко (Львів), Павло Отченашенко (Одеса), Василь Сірий (Дніпропетровськ) і виключена з Проводу Т. Пахолок – 7 серпня 2010 року організували у Львові так званий «Х Збір ВУТПВіР», на якому шляхом нелеґітимного переобрання керівництва фактично здійснили спробу перевороту у Товаристві.

Названі особи свідомо діяли всупереч рішенню Проводу Товариства від 19 червня 2010 р.: «Х Збір ВТПВіР провести в місті Києві орієнтовно у вересні – жовтні 2010 року після повернення у розпорядження Товариства печатки (чи виготовлення дублікату), ключів від офісного приміщення та від сейфу з документами Товариства, привласнених громадянкою Пахолок Т.І.» (Протокол № 6 спільного засідання Проводу Товариства та Оргкомітету з підготовки Х Збору Товариства, 19 червня 2010 р.).

За це рішення проголосували вісім членів Проводу: Є.Пронюк, М.Білуха, В.Гупало, Г.Куценко, В.Пеньківський, В.Савченко, Д.Кулиняк, І. Хариняк.

Нагадаємо, що в червні 2007 р. на ІХ Зборі Товариства, який відбувся у Донецьку, було обрано Провід у такому складі: Є.Пронюк, П.Франко, П.Отченашенко, В.Сірий, Т.Пахолок, М.Білуха, В.Гупало, О.Дичковський, Г.Куценко, В.Пеньківський, В.Савченко, І.Хариняк. До складу Проводу входить також за посадою головний редактор журналу «Зона» (нині – Д.Кулиняк). Із названих 13 членів Проводу один помер – О.Дичковський. Виконання обов’язків члена Проводу Т.Пахолок було призупинено до проведення Х Збору Товариства. Також було заблоковано проходження будь-яких офіційних документів від імені Товариства політв’язнів за підписом гр. Пахолок Т.І. у фінансово-господарському управлінні Державного Комітету у справах ветеранів і заблоковано проведення будь-яких розрахункових операцій з розрахункового рахунку Товариства № 26004002827001 за підписом гр. Пахолок Т.І.

Отже, вісім з одинадцяти членів Проводу підтримали рішення про проведення Х Збору в м. Києві у вересні-жовтні цього року.

Три члени Проводу не виконали цього рішення і організували свій альтернативний захід 7 серпня у м. Львові, очевидно вважаючи, що для захоплення громадської організації достатньо захопити печатку і ключі, а дотримуватися Статуту не треба.

Такий розвиток подій можна було передбачати, оскільки сценарій здійснювався нахабно і підозріло впевнено.

Юридично що для нас, колишніх політв’язнів, змінилося? Нічого. Адже три члени Проводу, які не виконали ухвали Проводу, підтриманої вісьмома членами Проводу, включно з головою Товариства Євгеном Пронюком, не мають юридичного права проводити свій альтернативний Збір Товариства. Всі рішення цього їхнього зібрання є нелеґітимними, в тому числі й обрання Є. Пронюка почесним головою Товариства.

На сьогодні слово – за Міністерством юстиції України. Ця установа має нагадувати про існування права.

Про існування моралі, етики, людської порядности, політзеківської чести організаторам альтернативного Збору нагадувати годі. Вони відають, що творять.

Ми ж не будемо брати на себе функції прокуратури, суду. Ми будемо по-діловому виконувати рішення Проводу Товариства й готуватися до ювілейного, Х Збору Всеукраїнського товариства політичних в’язнів і репресованих. І не біда, якщо ми не знайдемо можливости надати делеґатам з областей комфортні умови. Ми проведемо свій ювілейний Збір так, як провели 3 червня 1989 року Установчий збір Товариства політв’язнів – просто неба на лавочках у районі Львівської площі, ігноруючи вимоги кагебістів та міліціонерів розійтися.

Не виключаємо, що створений кимось сценарій підпорядкування Товариства політв’язнів стратегам нової влади буде вперто доводитися до кінця. Можливо. Але в товаристві пахолків не буде тих, хто має честь і гідність.

Олесь Шевченко, Василь Овсієнко, Євген Сверстюк, Олесь Сергієнко, Григорій Куценко, Микола Лисенко, Михайло Бунь, Ніна Вірченко, Валерій Кравченко, Сергій Кудра, Віктор Кукса, Левко Горохівський, Левко Лук’яненко, Вілен Очаківський, Леонід Плющ, Василь Лісовий, Григорій Приходько, Володимир Мармус.