Європейський суд з прав людини виніс у понеділок рішення проти Греції по справі щодо відсутності дій розслідування дій правоохоронців, що прямо загрожували його життю. Все розвивалося як у бойовику і було дуже схоже на українську дійсність.

Ще 13 вересня 1995 року поліція Греції хотіла зупинити Хрістоса Макаратіса, який проїхав перехрестя на червоне світло. Проте він тільки додав газу і почав утікати. Його переслідували поліцейські на машинах та мотоциклах, він проскочив декілька заслонів поліції. При цьому його машина декілька разів зіштовхнулася з іншими машинами, два водії яких постраждали. Коли заявник проривався через поліцейські блокпости, то поліцейські почали стріляти по машині.

Якось він зупинив свою машину на заправці, проте закрився у машині і відмовився виходити. Поліцейські продовжували стріляти. Заявник стверджував, що стріляли по машині, а поліція – у повітря. Поліцейський банкою розбив переднє скло у машині незабаром опинився у машині. Затриманого одразу доставили в лікарню, де він пробув 9 днів. У нього були поранені праві рука та нога, ліва сідниця та права частина грудної клітки. Він стверджував, що коли його витягали з машини, то прострелили ступню ноги, проте уряд заперечив це. З того моменту у заявника відбулося значне погіршення морального здоров’я.

Декілька поліцейських зникли з місця подій без надання необхідних свідчень щодо себе та правомірності застосування вогнепальної зброї.

Прокуратура розпочала кримінальне розслідування проти семи працівників поліції, що закінчилося їхнім виправданням. Суд вирішив, що оскільки не встановлено особи всіх поліцейських, що були учасниками подій, то не можна стверджувати, що саме ці семеро стріляли у Макаратіса.

Європейський суд з прав людини визнав порушення Грецією права на життя з точки зору відсутності належного правового регулювання застосування зброї. На той час у Греції діяло відповідне законодавство прийняте ще за часів Великої Вітчизняної війни та окупації німцями. Грецьке законодавство не містило чіткого визначення підстав використання поліцією вогнепальної зброї, планування її застосування та належного нагляду за такою діяльністю. Суд був вражений хаотичністю дій поліції у цьому випадку та їхньою неорганізованістю.

Законодавство, у свою чергу, надавало широку автономію кожному працівнику вирішувати про ступінь небезпеки та на власний розсуд застосовувати вогнепальну зброю.

Так само Європейський суд визнав порушенням права на життя неадекватність розслідування цих подій. Зокрема, влада не доклала зусиль щодо ідентифікації всіх поліцейських, що брали участь в операції. Також влада неналежно збирала докази, що підтверджується знаходженням куль та гільз, що не належать одна одній і відмові у пошуку тих, що не діставало для повної картини операції. З-за такої халатності суд виправдав всіх звинувачених поліцейських.

Володимир Яворський

РУПОР