Держава блокує банківські рахунки за борги: що робити переміщеним особам? 

Юристи громадських приймалень УГСПЛ у західних областях України відзначають, що за останні два місяці до них все частіше звертаються з питаннями розблокування банківських рахунків. На початку травня 2023 року набули чинності зміни до законодавства, відповідно до яких тепер за рішенням суду державний або приватний виконавець може накласти арешт за будь-які боргові зобов’язання (по кредитному договору, за комунальні послуги, податки, аліменти, адміністративні штрафи тощо) і на будь-яку суму. Найчастіше мова йде про блокування рахунків за невиплачені кредити, особливо зважаючи на стрімке зростання частки прострочених кредитів у банках. Чому так відбувається та що робити – аналізували правозахисники Львівської приймальні УГСПЛ.

Чому ж блокування рахунків набуло масового характеру?

До лютого 2022 року процедури роботи державних (приватних) виконавців відбувалися за таким порядком:

1) державний (приватний) виконавець створював вимогу щодо надання інформації про наявність та стан рахунку особи-боржника та надсилав її до банку, використовуючи Автоматизовану систему виконавчих проваджень (АСВП); 

2) банк протягом години від отримання вимоги був зобов’язаний надати запитувану інформацію;

3) державний (приватний) виконавець надсилав до банку (банків), де відкрито рахунок боржника, постанову про арешт коштів використовуючи АСВП; 

4) банк накладав арешт та повідомляв про це виконавцю; 

5) якщо на рахунку боржника були кошти, то виконавець надсилав платіжну вимогу про їхнє списання до відповідного банку або, за певних умов, повідомлення боржнику, блокуючи рахунки. В свою чергу, банк надсилав власнику рахунку інформацію про те, що рахунок заблоковано.

У випадку арешту коштів, на рахунку боржника блокувалася сума, яка могла бути достатньою або недостатньою для погашення боргу, а в деяких випадках навіть у кілька разів більшою. При цьому нерідко блокували рахунки в кількох банках. І до погашення боргу людина ці гроші використовувати не могла.

Після початку повномасштабного вторгнення Кабінет Міністрів України ухвалив розпорядження «Про забезпечення здійснення розрахунків населення в умовах воєнного стану» від 2 березня 2022 року № 198-р. Ним на час воєнного стану фізичним особам було надано дозвіл здійснювати видаткові операції з рахунків, на які накладено арешт органами державної виконавчої служби чи приватними виконавцями, за умови, що сума стягнення за виконавчим документом щодо такої особи не перевищує 100 000 гривень. Відповідно до пункту 2 Розпорядження, дія цих правил мала втратити свою силу лише після припинення чи скасування воєнного стану.

Однак вже 11 квітня 2023 року Верховна Рада ухвалила закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану» № 3048-IX, яким зазначене розпорядження Кабінету Міністрів було скасовано.

Відповідно, депутати повернули положення закону «Про виконавче провадження», де вказується, що виконавці зобов’язані насамперед стягувати кошти боржника, які знаходяться на рахунках у банках. А отже, банки повинні і надалі арештовувати рахунки боржників, а змінюється лише можливість використання коштів на таких арештованих рахунках.

Щойно Закон № 3048-IX набув чинності, а це сталося 6 травня 2023 року, банки почали опрацьовувати всі постанови державних (приватних) виконавців, які надійшли раніше і, відповідно, почали блокувати рахунки клієнтів.

Доволі неприємним для клієнтів громадських приймалень УГСПЛ є випадки блокування навіть тих банківських карток, на які нараховуються соціальні виплати або пенсії – кошти, які є єдиним джерелом доходів. Також з арештом рахунків стикнулися люди, які свого часу виступили поручителями по кредиту третіх осіб. Крім того, надходили звернення навіть щодо блокування рахунків у тих людей, які вже погасили свої борги. 

За оцінкою monobank (клієнтська база якого становила 7,3 млн осіб), з блокуванням рахунків має зіткнутися близько 6% клієнтів.

Можливість користуватися заблокованим рахунком

Однак, якщо раніше клієнти, сума заборгованості за виконавчими документами яких не перевищувала 100 000 гривень, мали можливість вільно розпоряджатись своїми коштами на арештованих рахунках, то після запровадження змін видаткові операції з поточного рахунку можна здійснювати лише на суму двох мінімальних зарплат (13 400 гривень) протягом одного місяця. Проте така можливість часткового користування рахунками не надається автоматично, а вимагає певних дій з боку боржника. 

Для того, щоб особа змогла користуватися коштами у такому розмірі, їй необхідно звернутися до органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, який наклав арешт на рахунки, із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій. Така заява подається у паперовій або в електронній формі (з електронним цифровим підписом). В ній слід вказати номер поточного рахунку та найменування банку, у якому він відкритий.

Також виникають непоодинокі ситуації, коли особа ще півроку тому сплатила заборгованість, а банк тільки зараз арештував рахунок за виконавчим провадженням, яке вже виконано. У цьому випадку, слід надати банку постанову про закриття виконавчого провадження та скасування арештів з рахунку, або звернутись до виконавця із заявою з проханням надіслати в банк відповідну постанову.

Як відбувається процедура розблокування? 

Людині необхідно: 

1) відразу звернутися до банку (особисто, телефоном, електронною поштою) та попросити надати інформацію про причини блокування рахунку і необхідні дії для розблокування; 

2) за відсутності документа, що підтверджує закриття виконавчого провадження, звернутися до відповідного органу, який проводив виконавче провадження, і попросити надати копію виконавчого документа з позначкою про сплату; 

3) надати банку документ про сплату боргів за виконавчим провадженням; 

4) попросити банк розблокувати рахунок.

Блокування банківських рахунків відбувається у зв’язку з наявністю заборгованості по виконавчому провадженню, а тому, як правило, є законним. Нерідко людина дізнається про наявність заборгованості саме внаслідок блокування рахунку і, якщо не погоджується з сумою заборгованості, може її оскаржити в судовому порядку. Однак в цьому випадку важливим є дотримання строків оскарження. В тому випадку, коли строки оскарження пропущені з поважної причини, необхідно поновити строки оскарження. 

У випадках, коли людина не має боргу, а рахунки все одно заблоковані, скоріш за все, мова йде про опрацювання банком виконавчих постанов, які надійшли раніше – в той період, коли блокування рахунків було під забороною. У цьому випадку необхідно звертатися і до банку, і до виконавчої служби чи приватного виконавця. У випадку відсутності реагування з боку банку особа може звернутися до Національного банку України із відповідною скаргою щодо бездіяльності банку, а у випадку зволікання із закінченням виконавчого провадження – до керівника відповідного виконавчого органу або ж до суду.

Негативним фактором можна вважати те, що після скасування Розпорядження Кабміну № 198-р, вже не має значення, про яку суму боргу йде мова: може бути заблокований як той рахунок, на який особа отримує кошти, так і усі рахунки боржника. Під арешт можуть потрапити навіть ті рахунки, на які надходять соціальні виплати та пенсії – при тому, що Законом № 3048-IX вчиняти такі дії заборонено, подібні випадки все ж фіксуються. У такому разі, щоб зняти арешт, необхідно звертатися у дві установи – спочатку до банку, а потім до виконавця із заявою. Для соціально вразливих, маломобільних категорій, людей літнього віку це може складати проблему.

Правозахисники відмічають, що залишається необхідність уточнення процедури блокування банківських рахунків державними або приватними виконавцями з тим, щоб:

• для забезпечення судового рішення була заблокована лише сума боргу на одному рахунку, а не весь рахунок чи всі рахунки особи;
• не блокувалися рахунки, на які надходять соціальні виплати та пенсії;
• спростити процедуру подачі заяв на розблокування заблокованого банківського рахунку (картки). 

Підготовлено правозахисниками громадської приймальні УГСПЛ в м. Львів

Джерело фото в статті: depositphotos.com

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram юридичний | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube

Нагадуємо, що мережа громадських приймалень УГСПЛ надає юридичну допомогу постраждалим унаслідок війни Росії проти України, за підтримки Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Ми працюємо у 18 областях країни. Щоби дізнатися наші контакти, натисніть ТУТ. 

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.

У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.