„Декучмізація” не відбулася

Сьогодні, 19 травня, представники Української Гельсінської спілки з прав людини представили чергову щорічну Доповідь українських правозахисних організацій про права людини в Україні за 2005 рік. Доповідь містить аналіз зібраних фактів про порушення прав людини та основних свобод у минулому році, а також рекомендації органам влади щодо покращення ситуації.

У Доповіді детально розглянуто ситуацію з дотриманням понад 20 прав і свобод. Доповідь ґрунтується на дослідженнях майже 30 українських та міжнародних правозахисних організацій, а також численних експертів і громадських активістів.

Доповідь була зроблена за фінансової підтримки Міжнародного Фонду „Відродження” та Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні.

„Мусимо констатувати, що, на превеликий жаль, „декучмізація” не відбулася. Помаранчева революція поки що не отримала нового імпульсу. Зауважимо, що її можна було б уважати саме революцією, якби вона мала продовження в революційних змінах,” – зазначив Голова правління УГСПЛ Євген Захаров.

Правозахисники відзначили загалом позитивні тенденції щодо ситуації з дотриманням окремих прав і свобод. Не можна не відзначити відсутність тиску влади на суспільство та людину, що у свою чергу зумовило наявність політичної конкуренції, свободу слова та обмеження у використанні правоохоронних органів у політичних цілях. Також варто відзначити зупинення росту бідності та соціальної нерівності.

„Позитивні тенденції в реформуванні слід відзначити в Міністерстві юстиції та Міністерстві внутрішніх справ. Надзвичайно позитивним кроком виявилося створення Національної комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права, що фактично стала центром розробки реформ у сфері утвердження прав людини. Найгіршими серед органів влади з огляду прав людини залишаються Прокуратура, Державний департамент з виконання покарань та СБУ, котрі не тільки уникають реформування, але й своїми діями суттєво погіршують ситуацію з правами людини. Окремо слід зазначити на погіршення діяльності парламенту та політичну діяльність Уповноваженого парламенту з прав людини, що підірвала довіру до незалежного парламентського контролю в сфері прав людини,” – зазначив Виконавчий директор УГСПЛ Володимир Яворський.

Проте реалізація деяких прав і свобод навіть погіршилася:
„Порушення свободи мирних зібрань були навіть більшими, ніж у 2004 році. Грубі порушення вчинялися владою в столиці країни. Напади на наметове містечко, адміністративні затримання громадських активістів не лишилися лише хронікою незаконних дій старої влади, а здійснювалися в Києві в травні 2005 року. Негативні приклади можна наводити ще й ще,” – сказав член правління УГСПЛ та Інституту „Республіка” Володимир Чемерис.

Серйозними проблемами залишаються кримінально-правова політика та відсутність реформ кримінальної юстиції, незабезпечення державою права на справедливий суд, відсутність національної програми по боротьбі з катуванням, про що професійно почали говорити лише наприкінці 2005 року.

„На нашу думку, сьогодні все ще зберігаються можливості для швидкого старту дієвих реформ в усіх ділянках життя. Надзвичайно важливою при цьому є умова дотримання Конституції та принципів верховенства права, зокрема, виконання усіх процедурних вимог. Тільки за цієї умови зміни на краще з правами людини стануть невідворотними,” – зазначив Євген Захаров.