«Чим слабша влада, тим легше Росії буде воювати на фронті». Павліченко про проведення виборів під час війни
22 травня відбувся правозахисний клуб Центру громадянських свобод на тему «Вибори 2024: (не)втрата легітимності Зеленського». З експертами поговорили про те, чи можна провести вибори під час війни, чи справді є в цьому необхідність, а також що може трапитися, якщо вибори не відбудуться і будуть перенесені на час після війни.
Спікерами та спікерками клубу були представники громадських і правозахисних організацій. Під час заходу також виступив виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко.
Наближення 31 березня 2024 року та дати проведення чергових президентських виборів в України порушило питання наскільки продовження повноважень глави держави є законним. Воєнний стан, який триває вже понад два роки, впливає на те, як виборні органи влади працюють в умовах обмеження виборчих прав у час війни.
— Війна почалася у 2014 році. Вона мала різний статус, різне оформлення, але за цей за різних обставин відбулися вибори президента. Але питання передовсім щодо того, чим є вибори. Вибори — це демократичний інструмент народного волевиявлення і, відповідно, індикатор демократичного життя держави.
Ситуація воєнного стану, бойові дії, масові переміщення населення тощо — ці всі питання є тими факторами, які повинні слугувати нам парадигмою проведення президентських виборів. «Змімікровані» вибори або зовсім відсутність таких спричинить викривлення взагалі демократичного процесу та руху, — наголосив Олександр Павліченко.
Відповідно до частини першої статті 108 Конституції України Президент України виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного Президента України. Під час дії режиму воєнного стану демократичні президентські вибори відповідно до конституційно визначених принципів виборчого права провести неможливо. Окрім того, Закон України «Про правовий режим воєнного стану» прямо забороняє проводити президентські вибори під час дії воєнного стану.
— Питання щодо легітимності президента, який буде обраний таким чином, під час воєнного стану, буде стояти гостріше. Зараз з чинним президентом його не виникає. Це скоріше російський наратив, який штовхає в бік того, щоб створити якийсь турбулентний процес в державі, щоб скористатися її слабкістю. Чим слабша влада, тим легше Росії буде воювати на фронті. Це істина. І тут для нас є декілька викликів, передовсім запитання: «А коли реально можливі такі вибори?». Вони неможливі в умовах сьогодення. Чи можливі вони будуть, скажімо, наступного 2025 року? Адже війна може тривати і до 10 років, ніхто не знає. Єдина точна відповідь — після закінчення війни і після 90-денного періоду. Це такий законний шлях.
Якщо згідно з конституційними термінами чергові президентські вибори припадають на час воєнного стану, то такі вибори відтерміновуються та проводяться після скасування воєнного стану.
У випадку введення воєнного стану повноваження чинного Президента України продовжуються до вступу на пост новообраного Президента на перших виборах після скасування воєнного стану. Фактично Президент України зобов’язаний здійснювати всі свої повноваження, окрім тих, що стосуються виборів і референдумів (зокрема, достроково припиняти повноваження Парламенту, призначати позачергові парламентські вибори, призначати та проголошувати всеукраїнський референдум).
— Є питання не скочування України в авторитаризм і існування демократичних процесів на тому рівні, на якому вони були, коли відбувалися попередні вибори і політична конкуренція, в результаті якої переміг Володимир Зеленський. І наскільки ці процеси залишаються чинними в умовах війни? Це, як на мене, дуже важливе питання, — зазначив Олександр Павліченко.
Спікерами та спікерками клубу стали: експерти з конституційного права Центру політико-правових реформ Андрій Магера та Антон Чиркін, радник з правових питань Громадянської мережі ОПОРА, координатор Центру виборчого права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Павло Романюк, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко, науковий директор Democratic Initiatives Foundation-Фонд «Демократичні Ініціативи» Олексій Гарань, а також старша радниця Міжнародної фундації виборчих систем (IFES Ukraine) Аліса Шушковська. Модераторкою події стала виконавча директорка Центру громадянських свобод Олександра Романцова.
Ознайомитися з дослідженням ЦППР: «Президент. Війна. Легітимність»
Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:
Facebook | Instagram | Telegram — УГСПЛ пише | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube | Viber