Публікація

Громада проти мільярдера. Як активісти Чигиринского району заблокували шкідливе будівництво

Села Рацеве та Яснозір’я розташовані в одній області — Черкаській, та навіть одному районі — Чигиринському. Між ними — лише 100 кілометрів. Але об’єднує ці населені пункти не тільки цей факт. Мешканці обох сіл уже кілька років борються проти будівництва птахофабрик, які планувала відкрити компанія «Миронівський хлібопродукт» на їхніх територіях. 

Екологічно шкідливе будівництво вони врешті зупинили. Чи надовго — не відомо. Наслідки — кілька років боротьби, напади та декілька кримінальних справ, які тривають досі.

Боротися проти агропромислового гіганта місцевим активістам допомагає Черкаська приймальня УГСПЛ та ГО «Екодія». 

 

Передісторія

Агроіндустріальний холдинг «Миронівський хлібопродукт» (ТМ «Наша Ряба») — один із найбільших в Україні виробників курятини. Її власник — мільярдер Юрій Косюк. Він — один із п’ятьох найбагатших людей України за версією Forbes. Компанія виробляє понад 40% всього м’яса в країні та понад 60% курятини і щорічно отримує багатомільйонні дотації від держави. У холдинга понад 370 тисяч гектарів землі в семи областях, і він має намір ще більше розширювати виробництво.

Але через специфіку свого бізнесу компанія періодично стає героєм екологічних скандалів. Наприклад, через птахофабрику у Вінниці, яку називають «найбільшою в Європі», страждають місцеві мешканці. Від утримання птиці там щороку утворюється понад 224 тисячі тонн посліду, який місяцями зберігають просто неба. Місцеві жителі потерпають від наслідків роботи МХП, постійного пилу та смороду, безперервного руху великих вантажівок, що руйнує їхні будинки, та розбиває дороги.

У Черкаській області і так вже є дві птахофабрики МХП: Миронівська птахофабрика в Канівському районі і Каневі та птахофабрика «Перемога Нова» в селі Будище Черкаського району.

Тож коли мешканці Чигиринського району Черкаської області дізнались, що у них під боком планують побудувати ще одні курники, їм така перспектива не сподобалась. Це переросло в кілька років боротьби, акцій протесту та судових позовів. Не обійшлось навіть без нападів. Але про все по порядку. 

 

Економіка проти екології 

«Про те, що у селі Яснозір’я Чигиринському районі МХП планує побудувати курники, я дізнався ще у 2014 році, — розповідає Тарас Щербатюк, координатор приймальні УГСПЛ в Черкасах. — На той момент конфлікт мешканців з компанією тривав вже декілька років. Пізніше з такою ж проблемою до мене звернулись мешканці ще одного села району — Рацева. Там птахоферму хотіли звести на полях між містом Чигирин та селом Рацеве – всього 9 ділянок по 10 курників на кожній. Хотіли вирощувати курей для виробництва яєць». 

Мешканці району розділились навпіл. Одні — за економіку, інші — за екологію. 

«Коли до мене звернулись місцеві мешканці, я почав розбиратися в ситуації. Проконсультувався з екологами з організації “Екодія”, — говорить Тарас Щербатюк. — З однієї сторони — це інвестиції та робочі місця. З іншої — великі питання щодо екології. Керівництво компанії не може відповісти, де та яким чином будуть збиратися відходи, як вони будуть утилізуватися».


Ще одним побоюванням місцевих мешканців є те, що у них в колодязях може зникнути вода. Такі приклади вже були у інших населених пунктах, де МХП побудував курники.

«Для таких масштабних птахоферм потрібно багато води. Для цього компанія пробиває скважини. Врешті води звичайним домогосподарствам не вистачає», — розповідає правозахисник.

Вивчивши ситуацію, Тарас Щербатюк зрозумів, що будівництво курників у Чигиринському районі додасть місцевим мешканцям більше проблем, ніж позитиву. Тому приймальня УГСПЛ у Черкасах вирішила підтримати місцевих мешканців у їхній боротьбі проти будівництва курників. 

 

Яснозір’я. Напад на сільського голову 

Не обійшлось без постраждалих. Cільський голова Яснозір’я Василь Ткаченко виступив проти будівництва курників. У грудні 2015 року його мало не до смерті побили прямо на робочому місці у сільраді. Нині справа знаходиться в суді. Відбулось вже близько 25 засідань.


Сільський голова впевнений, що причина — у його позиції щодо будівництва курників. Інших ворогів у нього не було. Про це Василь Ткаченко розповідав місцевому телеканалу. 

Зараз Ткаченко вже не займає цю посаду. А нападники досі не знайдені і не покарані. 

«Я не встиг з ним зустрітись до карантину, — говорить тарас Щербатюк. — Але він розповідав, що кримінальна справа розглядається судом за ст. 296 “Кримінального кодексу України – ”Хуліганство”. Враховуючи нанесені побої та обставини справи кваліфікація злочину є неправильною. 6 травня має відбутися чергове засідання по справі. Планую на ньому бути. Далі Черкаська приймальня УГСПЛ візьме цю справу під свій контроль».


Рацево. Тиск на активістку

Аналогічні курники МХП планувала побудувати і в другому селі Чигиринського району — Рацеві. Офіційно будівництво розгорнула компанія «Перемога Нова» — це дочірня компанія «Миронівського хлібопродукту». Птахофабрика з такою назвою працює у селі Будище в тій же області. Але мешканці Рацева були проти. У 2016-му році громадські слухання з цього приводу навіть завершились бійкою

«Протистояння було дуже активне. Навідміну від Яснозір’я, сільський голова Рацева виступив за забудову. Але понад 1000 місцевих мешканців були проти. Між найактивнішими мешканцями та сільським головою зав’язався серйозний конфлікт, який триває до цього часу», — розповідає тарас Щербатюк. 

Зокрема, до приймальні УГСПЛ звернулась місцева активістка Валентина Попруга. Вона розповіла, що міський голова їй погрожує та змушує відмовитись від боротьби проти курників. 

За заявою активістки були відкриті кримінальні провадження за ч. 1 ст. 296 ККУ (хуліганські дії відносно активістки), ч. 1 ст. 125 ККУ (нанесення тілесних ушкоджень неповнолітній дитині), ст. 185 ККУ (крадіжка майна).

На активістку психологічно тиснуть. Для прикладу сільська голова ініціювала загальні збори села і підняла питання про необхідність виселення Валентини з села, оскільки вона виступає проти розміщення курників.

Громадські організації на Чигиринщині виступили проти будівництва курників. Експерти ГО «Екодія» надали кілька висновків про те, як птахофабрики можуть негативно вплинути на екологічний стан місцевості. 

«Екологи кажуть, що на цій території не можна бурити скважину. Бо там знаходиться прісне озеро. Якщо промисловці почнуть забирати з нього воду для підприємства, вода зникне у мешканців всього району», — говорить Тарас Щербатюк. 

Активісти проводили кілька акцій протесту під райдержадміністрацією, центральним офісом Миронівського хлібопродукту у Києві та навіть їздили на засідання Комітетів Верховної Ради. Врешті це дало результати — влітку 2019 року міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак повідомив, що спорудження під Чигирином комплексу пташників дочірнього підприємства «Перемога Нова» «МХП» заморозили.

За словами Тараса Щербатюка, МХП передусім побудував неправильну комунікацію з мешканцями. Конфліктів можна було уникнути, якби компанія чесно розповіла, як курники можуть повпливати на екологію та як холдинг планує зменшити цей негативний вплив. Натомість представники «Миронівського хлібопродукту» лише говорять про інвестиції. Про екологію — ані слова.



Що далі?

Кримінальні справи за заявами Валентини Попруги з Рацева тривають вже два роки. УГСПЛ періодично консультує її телефоном та допомагає висвітлювати події в соціальних мережах та місцевих ЗМІ.  

«З Валентиною я спілкуюсь майже щодня — вона потребує психологічної підтримки та консультується по правових питаннях,  — розповідає Тарас Щербатюк. — Я постійно з активістами на зв’язку та намагаюсь їм допомагати».

У Яснозір’ї УГСПЛ планує надавати правову допомогу колишньому сільському голові, щоб нападників нарешті покарали. 

Курники будувати так і не почали, хоча земельні ділянки під них вже відведені. На даний момент все будівництво зупинено повністю.

«Якби не активна позиція місцевих мешканців, курники вже б були побудовані, — впевнений Тарас Щербатюк. — До речі, у сусідньому районі Черкаської області — Канівському — такі курники таки побудували. Стоки підприємства отруюють води річок Росава і Рось. Місцеві мешканці не задоволені, але вдіяти вони вже нічого не можуть». 

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Олена Стрижак (БО «Позитивні Жінки»): «Саме активна життєва позиція ВІЛ-позитивних людей, які подолали свою внутрішню стигму може, в підсумку, вплинути і на зменшення стигми зовнішньої»

Головуюча правління БО «Позитивні Жінки» Олена Стрижак розповідає, чому день 28 травня є важливим для...

27 Травня 2020

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: