Результати дослідження громадської думки населення стосовно стану демократії в Україні, ситуації з дотриманням прав і свобод, можливістю контролю влади громадянами та стосовно інших, не менш важливих питань, презентували представники Фонду «Демократичних ініціатив».
Опитані ними були 2000 респондентів віком від 18 років.

Згідно з результатами дослідження, Рівень демократичного розвитку України за 10-бальною шкалою (де „1” — диктаторський режим, а „10” — повна демократія) громадяни України оцінили у 5.26 бала (у травні 2004 року оцінки були дещо гіршими — 4.85 бала). Проте населення у більшості (60%) повністю або переважно не задоволене тим, як демократія функціонує в Україні. Водночас саме демократію населення вважає найбільш бажаним типом державного устрою — 45%, авторитарний режим підтримує значно менше — 21%, Щодо прав і свобод, громадяни вважають реально існуючими в Україні право на свободу віросповідання (80%), право брати участь у мітингах та демонстраціях протесту (73%), право об’єднуватися у політичні партії (66%) та громадські організації (66%), право на свободу слова (64%), рівноправність жінок (61%) та національних меншин (50%).

Населення вважає, що реально в Україні не існує таких прав: права на гідний людини рівень життя (71%), права чинити вплив на рішення, які ухвалює влада (69%), права бути захищеним від сваволі влади (66%), права бути захищеним від злочинності (63%), права на справедливе судочинство (50%). Майже поділилися думки щодо наявності права обирати собі владу: 44% вважають, що таке право у народу існує, а 47% — що його немає. Якщо порівняти з травнем 2004 року, оцінки наявності прав і свобод поліпшилися, особливо стосовно права на мітинги і демонстрації (на 14%), права обирати собі владу (на 15%), права на свободу слова (на 12%), на справедливе судочинство (на 13%).

На противагу 2004 року, сьогодні більшість населення (57%) вважає, що в Україні існує свобода для діяльності опозиційних політичних сил (не згодні з цим 18%) і що у засобах масової інформації досить часто і дуже часто представлено точки зору як влади, так і опозиції (так вважають 58%, не згодні з цим 20%).

Громадяни України відчувають надзвичайно малу спроможність впливати на ситуацію у країні загалом та у містах і селах , де вони проживають, зокрема. Вважають, що можуть справляти вирішальний чи значний вплив на те, що відбувається в Україні, лише 4%, 35% кажуть про невеликий чи зовсім малий вплив, а 53% твердять, що взагалі жодного впливу на ситуацію у країні чинити не можуть. У містах та селах 4% опитаних вважають, що можуть чинити вирішальний чи великий вплив, 40% – невеликий і зовсім малий, а 45% — жодного. Дещо краща ситуація складається за місцем роботи: 19% можуть чинити вирішальний чи значний вплив, 38% — невеликий і зовсім малий,
25% — жодного. Власне єдина сфера, де громадянин України відчуває себе хазяїном, — це сім’я, де 77% можуть справляти вирішальний та значний вплив, 13% — невеликий і зовсім малий, а 3% — жодного впливу.

Натомість і свою відповідальність українці відчують лише за свої сім’ї: 82% — дуже велику і доволі велику відповідальність , 9% — невелику і вкрай малу, 2% — жодної відповідальності. Щодо відповідальності за стан справ у країні, то ситуація значно гірша: лише 10% відчувають дуже велику і доволі велику відповідальність за те, що діється в Україні, 36% — невелику і вкрай малу, 38% — жодної відповідальності. Дуже велику і доволі велику відповідальність за те, що діється у містах і селах за місцем проживання, відчуває 13% опитаних, 41% — невелику і вкрай малу, а 33% — жодної відповідальності. За місцем своєї роботи українці більш відповідальні: 33% відчувають дуже велику і доволі велику відповідальність, 28% — невелику і вкрай малу, 19% — жодної відповідальності.