Чи відбулося покращення з правами людини?- думка країн-членів Ради з прав людини ООН

24 жовтня 2012 року в Женеві відбувся розгляд доповіді України перед Радою з прав людини ООН в рамках Універсального періодичного огляду (УПО[1]). У 2008 році Україна проходила перший цикл, в рамках якого отримала 53 рекомендації щодо покращення ситуації з дотриманням прав людини. Цього разу, державі було потрібно відзвітувати про виконання отриманих рекомендацій, надати інформацію про прогрес у сфері прав людини та їх законодавчого забезпечення.

В рамках першого циклу у 2008 році Україна отримала 3 окремі рекомендації щодо протидії дискримінації: «розробити та впровадити антидискримінаційне законодавство», «створити інституційний механізм з протидії дискримінації» та «продовжити роботу з боротьби із проявами расизму, виконуючи в тому числі рекомендації договірних органів, отримані раніше».

Організації члени Коаліції з протидії дискримінації в Україні (КПД)[2], готуючи альтернативне подання до Ради з прав людини ООН до другого циклу, повідомляли про невиконання цих рекомендацій впродовж 2008–2012 років. Адже робота над створенням антидискримінаційного законодавства розпочалася лише через чотири роки потому, у квітні 2012 року. Закон «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» вступив в силу 4 жовтня 2012 року та ще на стадії розробки був розкритикований як представниками українського громадянського суспільства[3], так і міжнародними експертами[4]. Його прийняття супроводжувалося повним ігноруванням думки громадськості та значним поспіхом, адже державі потрібно було звітувати про виконання цієї рекомендації не тільки перед ООН, але й в рамках виконання пункту Плану дій з лібералізації візового режиму з Європейським Союзом.

Не зупинившись на цьому, та всупереч положенням закону «Про засади запобігання та протидії  дискримінації в Україні», вже 2 жовтня 2012 року у першому читанні Верховна Рада України приймає сумнозвісний законопроект №8711 (про заборону «пропаганди гомосексуалізму»), який суперечить здоровому глузду та елементарним засадам законотворення, та вже розкритикований урядом України в особі Міністерства закордонних справ, Уповноваженим ВРУ з прав людини, низкою чинних народних депутатів, а також багатьма міжнародними організаціями, учасницею яких є або з якими співпрацює Україна.

Звичайно такі кроки держави не пройшли непоміченими міжнародною спільнотою. Сьогодні в рамках другого циклу Україна не тільки отримала зауваження щодо невиконання попередніх рекомендацій, але й значну кількість нових рекомендацій, багато з яких стосуються принципу недискримінації та положення вразливих груп. Так Сполучені Штати висловили своє розчарування тим фактом, що України не виконала рекомендації попереднього УПО, тоді як Нідерланди та Норвегія розкритикували Україну за прийняття у першому читанні законопроекту №8711, як такого, що дискримінує ЛГБТ-спільноту. Також прозвучали рекомендації щодо посилення роботи із боротьби зі злочинами на ґрунті ненависті та покращення дотримання прав людей із інвалідністю. Так, Туніс рекомендує Україні активізувати зусилля, спрямовані на боротьбу зі злочинами на ґрунті ненависті. Словенія занепокоєна, що в Україні незбалансована гендерна політика: жінки отримують менші зарплати, ніж чоловіки, а також існують соціальні стереотипи щодо жінок. Країна радить вирішити цю проблему, а також відхилити законодавство, яке дискримінує сексуальні меншини. Представники Уругваю занепокоєні переслідуванням ЛҐБТ-спільноти в Україні, а Великобританія закликає уряд країни боротися із таким явищем[5].

Більшість рекомендацій щодо дотримання принципу недискримінації, озвучених різними країнами членами ООН під час сесії 24 жовтня 2012 року, повторюють рекомендації вже надані раніше КПД та іншими експертами. Нижче лише декілька з них зазначених у альтернативному звіті громадських організацій:

Реформувати відповідне законодавство з метою припинення всіх видів дискримінації,  а саме за обов’язковою участю експертів та представників громадянського суспільства: 

Розробити комплексне антидискримінаційне законодавство, яке міститиме чітке визначення дискримінації, її тлумачення та стандарти ідентифікації;

Включити до законодавства вичерпний перелік «захищених характеристик», в тому числі, сексуальну орієнтацію та гендерну ідентичність як такі, що потребують безумовного захисту; 

Забезпечити загальні стандарти та принципи доведення наявності дискримінації;

Переглянути кримінальне, цивільне та адміністративне законодавства щодо наявності в них механізмів обов’язкового фінансового та морального відшкодування збитків, завданих жертві. 

Які рекомендації прийме Україна, та як вона буде їх виконувати протягом наступних років – ми ще побачимо. Фінальний звіт про отримані рекомендації буде готовий у понеділок, 29 жовтня 2012 року. Його підготують країни-члени трійки – Еквадор, Саудівська Аравія та Камерун. Сьогодні ж Коаліція з протидії дискримінації закликає уряд України продовжити роботу над реформуванням антидискримінаційного законодавства, приведенням його у відповідність до міжнародних стандартів та до недопущення дискримінації окремих осіб чи груп.

[1] Детальніше про УПО можна прочитати тут 

[2] Детальніше про діяльність КПД можна прочитати тут 

Організації члени КПД які подавали альтернативний звіт до Ради з прав людини ООН – Проект «Без Кордонів» ГО Центр «Соціальна Дія», Конгрес національних громад України та Гей-Форум України. Текст подання доступний за посиланням тут http://helsinki.org.ua/index.php?id=13373496000

[3] Детальніше про коментарі та зауваження до закону від КПД читайте тут http://www.antidi.org.ua/activity/application/application_260.html

[4] Детальніше тут http://www.antidi.org.ua/activity/releases/releases_263.html

[5]  Детальніше про перебіг УПО та більше про рекомендації надані уряду України можна знайти тут https://www.facebook.com/UNDPUkraine?ref=stream