Чи скаржаться українці на втручання у приватне життя в умовах воєнного стану? Дослідження УГСПЛ

14 квітня у Медіацентрі Україна — Укрінформ відбулася презентація досліджень Української Гельсінської спілки з прав людини про втручання у приватне життя під час війни. Правозахисники представили підсумки роботи над двома дослідженнями:

• «Аналіз законодавства у сфері обмежень права на приватність в умовах воєнного стану»;
• «Штучний інтелект та права людини: орієнтири та обмеження у контексті національної безпеки та оборони».

Існує багато прикладів, коли персональні дані потрапляють не в ті руки та створюють загрозу для життя людей. Зокрема це можуть бути дані про волонтерів, правозахисників, військових, які на тимчасово окупованих територіях можуть потрапити в руки росіян. 

— Це створює загрози і для життя цих людей. Саме тому ми розробили низку аналітичних матеріалів щодо того, як захищати персональні дані, якими можуть бути обмеження прав людини, що робити людям, аби орієнтуватися у цьому просторі, — розповів програмний директор Української Гельсінської спілки з прав людини Максим Щербатюк.

Під час воєнного стану працівники органів правопорядку отримують ширший доступ до персональних даних людей. Це стосується і можливостей обшуку, і перевірки документів та особистих речей, і використання штучного інтелекту.

«Аналіз законодавства у сфері обмежень права на приватність в умовах воєнного стану»

Підсумки дослідження про втручання у право на приватність в умовах воєнного стану представив експерт з кримінальної юстиції Центру політико-правових реформ Євген Крапивін.

Під час дослідження правозахисники розглянули три сфери, в яких право на приватність може бути обмежене. 

Перша стосується кримінального процесу, де право на приватність найбільш сильно обмежується. У ній йдеться про обшуки, тимчасовий доступ до речей і документів для їхньої перевірки, примусові експертизи для взяття біологічних зразків. 

Друга сфера стосується поліцейських або ж превентивних заходів. В умовах війни їх можуть здійснювати не лише поліцейські, а й представники органів влади та добровольчих формувань. Зокрема, ці заходи застосовуються під час перевірки на блокпостах. Крім них ще існують розширені повноваження щодо перевірок: перевірка телефонів на вокзалах та у місцях масового скупчення, зупинки для перевірки даних особи та речей. 

— Раніше поліція також мала право здійснювати поверхневу перевірку — превентивний захід, який зводився до того, що особа демонструє, що в неї є в рюкзаку, багажнику машини, без тактильного контакту. У тактильний контакт перевірка може перейти лише, якщо існує підозра у вчиненні правопорушення. На практиці воно все змішане, — зауважив Євген Крапивін.

В умовах воєнного стану ця проблема нікуди не ділася, а навіть посилилася. Крім демонстрації речей, після огляду вмісту, якщо знаходять захищені паролем пристрої, особу просять розблокувати і показати вміст месенджерів та листувань. 

— Одна з рекомендацій стосується воєнного стану і роботи поліції. В західному світі є стандартні операційні процедури (СОП). Це алгоритми, які прописують стандартизовані дії, які стосуються перевірки документів, зупинки транспортних засобів, перевірки вмісту багажника і аж до затримання і кримінального процесу. В Україні намагалися впровадити їх у діяльності патрульної поліції, вони не знайшли свого логічного продовження. Але зараз проблематика загострюється: коли людина починає скаржитися, що її права на приватність було надмірно обмежене, поліція намагається посилатися не недостатнє врегулювання, що негативно впливає.

Третій аспект дослідження — тенденція, яка стала найбільш помітною останнім часом. Це все, що стосується публічного відеоспостереження. 

— СБУ припинила діяльність онлайн-камер, проте залишилася інша проблема. Часто закуповуються найдешевші відеокамери, з незахищеним програмним забезпеченням, і дані з них можуть передаватися третій стороні через сервери або ж при підключенні до інтернету.

За перший квартал 2024 року органи досудового розслідування зареєстрували 202 провадження за порушення недоторканності приватного життя. У 2022 році всього зареєстровано 164 провадження, а у 2023 році — 422. Суттєвий приріст зокрема пов’язаний з більшим усвідомленням механізмів захисту своїх прав громадянами.

Водночас — за 2023 рік до суду надійшло 24 провадження, з яких лише в шести суд виніс обвинувальний вирок. Різниця кількості скерованих обвинувальних актів та кількості справ, що надійшли на розгляду суду, пояснюється різними підходами до ведення статистичних даних.

— Відповідальність за порушення приватного життя мінімальна. Вона стосується більше стосунків між людьми, аніж «людина-держава». Недостатнє усвідомлення меж своєї приватності і свого приватного життя призводить до того, що люди не розуміють, не знають цих ризиків і не звертаються до органів контролю. Можливо, якби скарг було більше, ми могли б аналізувати цю практику детальніше, — наголосив Євген Крапивін.

Коли є ефективний механізм захисту персональних даних, люди розуміють, що є можливість це зробити, звертаються за допомогою. 

— Мотивація звертатися не така велика, коли ти розумієш, що немає належного законодавства, належного механізму, який би допоміг тобі захистити свої права, і відповідно — органу, який би мав більш активно в цьому напрямку працювати, — підбив підсумки Максим Щербатюк.

Читати дослідження детальніше: «Аналіз законодавства у сфері обмежень права на приватність в умовах воєнного стану»

«Штучний інтелект та права людини: орієнтири та обмеження у контексті національної безпеки та оборони»

Дослідження щодо використання штучного інтелекту у військовій сфері, можливості та обмеження права на приватність, які через це виникають представила юристка Центру стратегічних справ УГСПЛ Юлія Коваленко.

Штучний інтелект в Україні використовується не лише для розпізнавання облич на записах з відеокамер. Його також активно застосовують для ведення війни: використання дронів, розпізнавання і розшифрування супутникових знімків, розпізнавання цілей на полі бою, ідентифікації воєнних злочинців або виявлення, ідентифікації жертв війни та повернення тіл загиблих їхнім сім’ям. 

Як і інші країни, Україна стикається з викликами регулювання використання штучного інтелекту у військовій сфері. Для цього важливо знайти баланс між використанням новітніх технологій для захисту країни та забезпеченням дотримання прав людини.

— Нещодавно Європарламент ухвалив Закон про штучний інтелект, який є першим законодавчим актом, який врегульовує використання ШІ. Але питання військового ШІ не охоплюється сферою дії цього регламенту.

На думку експертів, війна в Україні – це своєрідна «перша світова війна з використанням технологій». ШІ активно застосовується для ведення війни за допомогою програмного забезпечення. Збройні Сили України задіюють технології біометричної ідентифікації, роботів-саперів, інструменти пошуку підозрілих осіб та інструменти для аналізу супутникових знімків, технології автоматизованого розпізнавання облич, транспортних засобів, об’єктів із зображень, що отримуються з дронів або відеоспостереження тощо. 

Хоча закони про захист персональних даних прийняті вже в більшості країн Європи, в Україні досі немає належного регулюючого законодавства і якісного підходу до роботи зі штучним інтелектом, зокрема з технологіями ШІ, які застосовуються у військових цілях. 

— Ключовим питанням, яке може стосуватися використання ШІ у військовій справі зокрема, це питання права на приватність та захисту персональних даних. Інтереси національної безпеки — одна з легітимних підстав обмеження права на приватність, але все одно мають існувати певні запобіжники. Будь-яке обмеження у цій сфері має бути встановлене законом і переслідувати легітимну ціль, — підбила підсумки Юлія Коваленко.

Читати дослідження повністю: «Штучний інтелект та права людини: орієнтири та обмеження у контексті національної безпеки та оборони»

Дослідження підготовлені за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду  «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram — УГСПЛ пише | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube | Viber