Публікація

Чи примирить нас правосуддя перехідного періоду?

Три міжнародні агенції дослідили соціальну згуртованість і примирення на східній Україні. Результати обнадійливі. А остаточного примирення ми досягнемо, коли запрацює правосуддя перехідного періоду.

Більшість мешканців ОРДЛО за мирне подолання конфлікту

Результати дослідження його автори, Програма розвитку ООН (ПРООН), Дитячий фонду ООН (ЮНІСЕФ) і Міжнародна організація з міграції (МОМ), нещодавно презентували в Києві. Як повідомляють самі дослідники на своєму сайті, “Індекс соціальної згуртованості і примирення ООН для східної України (USE) – це комплексний аналітичний інструмент оцінювання, створений для того, щоб поліпшити розуміння суспільної динаміки в п’яти східних областях України: Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській та Харківській”. Перший етап дослідження Індексу завершився в листопаді 2017 роки за кошти ООН і за значної фінансової підтримки Європейського союзу.

USE ґрунтується на методології Індексу соціальної згуртованості та примирення (SCORE), який застосовувався у країнах Європи та світу, щоб допомогти міжнародним і місцевим зацікавленим сторонам розробити науково обґрунтовані програми для підвищення соціальної згуртованості та сприяння процесу примирення.

Найбільш цікавими є результати опитування людей, які мешкають на тимчасово непідконтрольній Україні території (НПУТ) і часто перетинають контрольні пункти в’їзду-виїзду. З’ясувалося, що переважна більшість з них підтримує мирне врегулювання конфлікту та зберігає позитивне відношення до більшості “інших” груп громадян України (наприклад, до людей із західної України; людей, які живуть на підконтрольній Україні території (ПУТ); людей, які підтримують тісніші зв’язки з Росією та ін.). «Саме цей сегмент населення — люди, які проживають на НПУТ, але їздять до ПУТ — має потенціал виступати як інструмент для подолання конфлікту та відновлення соціальної злагоди і згуртованості між різними сегментами населення України», — зауважують дослідники.

В результатах цього дослідження нічого дивного немає. Всім давно відомо, що без підтримки з Росії війна на сході України давно би закінчилася, бо насправді ніякого серйозного громадянського протистояння там ніколи не було.

5 контрольник пунктів в ОРДЛО
5 контрольник пунктів в ОРДЛО

З чого складається перехідне правосуддя?

Але жоден конфлікт не може бути вирішеним до кінця без справедливого або ж компромісного задоволення інтересів всіх сторін. А таке можливо тільки в суді, адже під час конфлікту його сторони скоїли злочини, які далеко не завжди можна пробачити та просто домовитися про подальше мирне існування. Як же має працювати правосуддя на Донбасі в умовах збройної агресії та після неї?

Українська Гельсінська спілка з прав людини у 2017 році підготувала дослідження, присвячене транзитивному правосуддю в умовах збройного конфлікту. Автори дослідження радять українській владі терміново запустити чотири процеси, а саме:

  • процес притягнення винних у масових порушеннях до відповідальності та їх покарання за вчинені злочини;
  • процес відшкодування жертвам завданої їм шкоди;
  • процес встановлення правди, повне розслідування порушень, які мали місце в період конфлікту або становили репресивний характер;
  • інституційний процес реформ, який має гарантувати, що такі порушення більше не повторяться.

На правозахисній НЕконференції, яка відбулася в Києві у грудні, керівник Аналітичного центру Гельсінської спілки Олег Мартиненко сказав, що кожна країна обирає, на якій з цих чотирьох складових варто зробити особливий акцент. «Наприклад, Південно-Африканська Республіка акцентувала на комісії правди, яка мала право амністувати винних у злочинах апартеїду, — нагадав він. — Якщо спроектувати це на наше суспільство, то можна уявити собі групу депутатів, яка вирішила розповісти все, що їм відомо про злочини на Майдані, але цього буде недостатньо». На думку Олега Мартиненка, у моделі перехідного правосуддя всі чотири компоненти мають працювати взаємопов’язано. Після розповіді про злочини всі злочинці мають бути покарані. Але й цього не досить: після покарання винних треба відшкодувати всі збитки їхнім жертвам. Наприкінці ця група депутатів має розпочати такі реформи, які би не дозволили ані МВС, ані Нацгвардії вбивати мирне населення під час мирних протестів. 

Олег Мартиненко
Олег Мартиненко

Доцент кафедри кримінального права та кримінології КНУ імені Тараса Шевченка Костянтин Задоя зазначив, що кримінальне переслідування винних є одним із найважливіших елементів перехідного правосуддя. Але таке відбувається далеко не завжди. «Україна вже втратила один шанс реалізувати правосуддя перехідного періоду, коли у 1991 році відбувся перехід від комуністичного режиму до демократії, — сказав Костянтин Задоя. — Я не знаю, наскільки ефективно буде працювати перехідне правосуддя щодо попереднього режиму Януковича. Перспектива застосувати перехідне правосуддя щодо злочинів, які зараз кояться в Криму та на Донбасі є, але цьому заважає багато перешкод».

За словами експерта, одна з проблем — це недосконалість кримінального законодавства України. Стаття 438 Кримінального кодексу України забезпечує переслідування за воєнні злочини, але вона не конкретизує, що це таке, а посилається на міжнародне гуманітарне право. В результаті той, хто буде застосовувати статтю 438, не матиме чіткого уявлення, чи відбулося порушення законів та звичаїв війни.

Із відшкодуваннями жертвам в Україні зовсім погано. В бюджеті гроші передбачені на відшкодування виключно за комунальне майно. Приватні особи намагаються отримати свої компенсації через суд, але навіть виграні у всіх трьох інстанціях рішення касаційний суд запускає по колу — відправляє для повторного розгляду у районний суд. Навіть якщо сума за ремонт квартири після обстрілу у зоні АТО не перевищує 20 тисяч гривень, отримати ці гроші поки що неможливо.

Костянтин Задоя
Костянтин Задоя

Українські правоохоронці не готові до роботи на Донбасі

Український правознавець-кримінолог, професор Микола Хавронюк, зауважив, що правосуддя мають здійснювати наші українські органи, але зараз вони на це майже не спроможні. За словами правознавця, наша знову створена у 2015 році військова прокуратура наразі займається переважно корупційними злочинами. «Розслідувати ті 1200 злочинів, про які Україні нещодавно нагадував офіс Міжнародний Кримінальний Суд, вони чомусь не беруться», — сказав Микола Хавронюк.

За його інформацією, сепаратисти та російські військові, які скоїли злочини у зоні АТО, отримують значно м’якіші покарання, аніж українські військові. Навіть ті, хто стояли на блок-постах отримали умовні строки або штрафи. 15 грудня суд в Луганській області засудив до 4 років та 5 місяців в’язниці інформатора, який передавав бойовикам ОРЛО дані про дислокацію підрозділів ЗСУ. Цей злочин міг спричинити загибель багатьох українських військових, тому покарання за нього невиправдано м’яке.

Микола Хавронюк
Микола Хавронюк

За інформацією Миколи Хавронюка, кількість засуджених українських військовослужбовців за військові злочини у 2015 році склала 2500. Кількість осіб, злочини яких були пов’язані із сепаратизмом, тероризмом та іншою діяльністю “ДНР-ЛНР”, — тільки 210. Різниця майже у 12 разів. Правознавець вважає, що для більш об’єктивного розслідування та судочинства справи, які стосуються військовослужбовців, варто перенести в інші області України. «Судді, що зараз працюють на Донбасі, є частково заляканими, частково шантажованими, — вважає Микола Хавронюк. — Вони підсуджують через побоювання за себе та долі своїх близьких. Це не можна назвати незалежним та об’єктивним правосуддям». Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко розповів про один успішний випадок подібного перенесення, коли справу перевели із Краматорська до Києва, і тоді судочинство пішло належним чином. Тоді Харківська правозахисна група супроводжувала справу водія, який потрапив в аварію. У батальйоні Нацгвардії імені генерала Кульчицького заявили про 12 загиблих в результаті цієї ДТП, поранення отримав 21 боєць.

Микола Хавронюк каже, що кількість судів і суддів на Донбасі за час проведення АТО суттєво зменшилась, а ті, які залишилися, піддаються впливу своїх родичів з непідконтрольних територій. Це вкрай негативно впливає на якість правосуддя. «Їхні рішення стали набагато менш справедливими, аніж на іншій території України», — вважає правознавець. Після деокупації Україні знадобляться фільтраційні заходи та величезна кількість слідчих, щоб розслідувати злочини, скоєні на цій території, нагадує Микола Хавронюк.

Олександр Павліченко
Олександр Павліченко

Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко розповів про кричущі випадки тиску на суд в Донецькій та Луганській областях, коли приміщення судів буквально захоплювалися представниками добробатів. «Вони відверто вимагали від суддів ухвалення відповідного рішення, — сказав Олександр Павліченко. — Були навіть випадки, коли для тиску на суд залучали місцеву владу. За її наказом вимикали опалення у приміщенні суду, знімали його охорону. Крім того, судді заявляють про конфлікт інтересів, коли у них є родич або ще якась залежна від них особа на непідконтрольній території». Це призводить до великої кількості нерозглянутих справ. Адже є справи, які мають розглядатися тільки трійкою суддів, і якщо хоч один суддя заявить про конфлікт інтересів, то далі цю справу передати вже не зможуть.

Як розповів Олександр Павліченко, одним із найбільш дивних способів виклику особи в суд з непідконтрольної території є публікація оголошення в газеті “Урядовий кур’єр”, бо саме так наказує закон. Оскільки таких оголошень треба публікувати багато, то видатки на це досить значні, а ефективність практично нульова, адже малоймовірно, щоб хтось на території ОРДЛО підписував та читав цю газету. «Доступ громадян, які перебувають у „сірій зоні“ проведення АТО, до судочинства ускладнений, — каже Олександр Паличенко. — Суди йдуть на те, що повідомляють учасників процесу про певні події sms-повідомленнями. Звісно, того, хто не зацікавлений у рішенні, таким чином до суду викликати практично неможливо».

Валерій Новіков
Валерій Новіков

Представник Луганського обласного правозахисного центру «Альтернатива» Валерій Новіков розповів про те, як його організація моніторила судові засідання у Донецькій та Луганській областях. В ході цього дослідження з’ясувалося, що мешканці непідконтрольних територій Донбасу мають серйозні проблеми із доступом до правосуддя на підконтрольних територіях. Перша проблема із повідомленням мешканців НПУТ про час та місце судового процесу, адже пошта через лінію розмежування не працює. Друга проблема зі складністю самого процесу перетину лінії розмежування: коли судовий процес не відбувається і переноситься на іншу дату, то людям дуже складно приїжджати знов і знов. Третя проблема із виїздом суддів на місце для контролю наявності майна, якщо йдеться, наприклад, про спадщину.

Ще гірша ситуація склалася на непідконтрольних територіях. «У моєму рідному місті Алчевську розглядаються тільки кримінальні справи, — сказав Валерій Новіков. — Цивільні справи розглядаються у Донецьку, але це робиться за законодавством „ДНР“. Тому громадянам не лишається іншого виходу, як тільки виїжджати на підконтрольну територію. Але виконати рішення українських судів на НПУТ практично неможливо, адже виконавча служба не може потрапити туди».

Правозахисник, голова правління «Експертного центру з прав людини» Юрій Бєлоусов провів чотири фокус-групи із адвокатами, правозахисниками, слідчими, прокурорами і суддями, які працюють у Донецькій та Луганській областях. В результаті йому вдалося з’ясувати, що суддів та працівників апарату судів там катастрофічно не вистачає. Все це призводить до значного уповільнення процесів.

Юрій Бєлоусов
Юрій Бєлоусов

Ще одна проблема: суди завалені адміністративними протоколами, складеними на українців, які не можуть довго чекати у чергах на лінії розмежування, і в’їжджають через блокпости бойовиків не неконтрольованій дільниці кордону та Російську Федерацію. Інша дуже серйозна проблема: люди, які хочуть уникнути кримінальної відповідальності, переховуються на непідконтрольній території. «Правоохоронці повідомляють, що такі випадки є масовими, і вони не знають, як із ними боротися», — сказав Юрій Бєлоусов.

Олександр Павліченко дуже занепокоєний правовими наслідками існування правоохоронної системи на непідконтрольній території, яка наразі виносить вироки “іменем ДНР-ЛНР”. «Якщо Україна поновить контроль над цими територіями і виявиться, що у в’язниці сидить обвинувачений за вбивство чи зґвалтування, то що має відбутися в цьому випадку?» — питає він.

Ситуація складається таким чином, що правосуддя перехідного періоду вже працює в Україні. Наша правоохоронна система просто не може уникнути проблем, до вирішення яких вона ще не готова. Залишається сподіватись, що законодавці дослухаються до порад юристів-правозахисників та вчасно удосконалять кримінальний кодекс. Якщо вже українці поки не можуть отримати фінансові компенсації за шкоду, спричинену військовим конфліктом, то покарати винних та запобігти подібним злочинам у майбутньому цілком реально.

Підготував Олег Шинкаренко

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

ASS0004-825x400

Правозахисники: «Прогалини в українському законодавстві дискримінують права мешканців тимчасово окупованих територій Криму та вимушених переселенців»

Моніторингова робота громадських та правозахисних організацій показала, що прогалини в українському законодавстві викликають системні проблеми...

19 Січня 2018

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування